Ухвала
іменем україни
07 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110180000222, щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Іванківського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2016 року,
за участю прокурора ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_5 судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, провадження закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу злочину. Свої вимоги захисник мотивує тим, що матеріали провадження не містять достатніх доказів винуватості ОСОБА_5 , висновки судів ґрунтуються на припущеннях та суперечливих показаннях засудженого ОСОБА_6 , який його обмовив. Вказує на те, що апеляційний суд формально підійшов до розгляду його апеляційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 , не погоджуючись із ухваленими щодо нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції або змінити, призначивши покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника. Крім того вказує на те, що судами не було враховано наявність у нього інвалідності ІІ групи.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_6 судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що дії його підзахисного кваліфіковано неправильно, останній не мав умислу на вчинення умисного вбивства потерпілого, висновки судів ґрунтуються на припущеннях. Вказує на те, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, при призначенні покарання не врахував усіх пом'якшуючих обставин, зокрема, щирого каяття та емоційного стану ОСОБА_6 . Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував доводів його апеляційної скарги та постановив рішення, яке не відповідає вимогам КПК.
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2016 року, визнано винуватими та засуджено:
- ОСОБА_5 - за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі ч. 2 ст. 71 КК України ОСОБА_5 зараховано невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року та остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
- ОСОБА_6 - за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, 01 квітня 2016 року близько 17.00 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_10 , після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вирішили позбавити життя останнього.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи узгоджено з ОСОБА_6 , з особливою жорстокістю, в період часу з 17 до 18 години 01 квітня 2016 року, нанесли численні удари обухом сокири, дерев'яною ніжкою від стільця, ногами та руками в голову та по тулубу ОСОБА_11 , завдаючи йому тим самим особливих фізичних страждань та спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва по різним анатомічним лініям, крововиливи навколо переломів у мякі тканини, перелом тіла грудини, крововиливи у перикард, під плевру легень, розрив та крововилив у брижу тонкого кишечника, крововилив у ліву навколо ниркову клітковину, множинні синці та садна на голові, тулубі, обох верхніх та нижніх кінцівках, а також нанесли йому численні удари ножем в обличчя та ліве передпліччя, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на обличчі та лівому передпліччі.
Смерть ОСОБА_11 наступила 01 квітня 2016 року в період з 17-ї по 18-ту годину від травматичного шоку, який розвинувся після отримання закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер по різним анатомічним лініям з пошкодженням внутрішніх органів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених та захисників на підтримання поданих скарг, пояснення прокурора, який заперечив проти скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушують питання захисники та засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та правильність кваліфікації їх дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинили умисне вбивство ОСОБА_11 з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , експерта ОСОБА_15 , даними, що містяться у протоколах огляду місця події, трупа, речей, пред'явлення особи для впізнання, слідчих експериментів та висновках експертиз.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх допустимість.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі та ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на певний строк, суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також дані про їх особи.
Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, дотримався вимог статей 65 - 67 КК України.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, в ній дані ґрунтовні відповіді на всі питання, поставлені в апеляційних скаргах.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, про які зазначили захисники та засуджений у касаційних скаргах, не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а вирок Іванківського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2016 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3