Справа № 670/145/17
Головуючий у 1-й інстанції: Потапов О.О.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
15 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,
у березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача у спецгоспі «Україна» з 01.01.1983 року по 31.12.1988 рік та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити виплату, починаючи з часу виникнення права на пенсію - 22.12.2016 року.
Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01 вересня 1976 року по 25 липня 1980 рік навчався в професійно-технічному училищі №2 с. Говори та здобув професію тракториста-машініста широкого профілю. По закінченні навчання, і до самого призову до лав Радянської армії, працював в колгоспі «Україна» трактористом.
Так, з 10 жовтня 1980 року по 15 жовтня 1982 рік позивач проходив військову службу, а в листопаді 1982 року поступив на роботу трактористом в спецгосп «Україна» в с. Зоряне і, починаючи з листопада 1982 року, працював трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та повного календарного року в тваринництві.
Крім того, згідно довідки №4 від 30 квітня 2016 року про уточнюючий характер роботи, виданої ПОП ім. Шевченка встановлено, що позивач працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та повного календарного року в тваринництві у період з 01.01.1983 р. по 05.03.2000 р. Також, згідно відомостей нарахування заробітної плати вбачається, що позивачем щомісячно виконувався доведений мінімум людино-днів та щомісячно йому нарахована заробітна плата. Дані обставини також підтверджуються показами свідків.
Так, ОСОБА_2 у січні 2017 року звернувся до Віньковецького ОУПФ України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком по списку №2, проте листом №1491/03 від 01.03.2017 року відповідачем було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи: з 01.09.2003 року по 31.10.2003 рік; з 01.12.2004 року по 31.12.2004 рік; з 23.03.2005 року по19.12.2005 рік; з 01.10.2004 року по 31.10.2004 рік.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, який підтверджується трудовою книжкою та іншими доказами, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 р. №637.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Так, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Крім того, ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» застосовуються до позивача, оскільки перерви між отриманням диплома тракториста і початком роботи його на посаді тракториста взагалі не існує, а тому період з 01 вересня 1977 року по 25 липня 1980 рік позивача зараховується до пільгового стажу. Дана обставина підтверджується трудовою книжкою, архівною довідкою №2 від 06 січня 2017 року та показами свідків.
Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з записів військового квитка позивача НК №3436799 встановлено, що позивача призвали до лав Радянської Армії 10 жовтня 1980 року та служив до 15 жовтня 1982 року, а згідно архівної довідки №2 від 06 січня 2017 року позивач у жовтні 1980 року працював в колгоспі та отримував заробітну плату, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що період з 10 жовтня 1980 року по 5 жовтня 1982 року зараховується до пільгового трудового стажу позивача.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що записи в трудовій книжці, покази свідків та архівні довідки, видані позивачу, підтверджують наявність пільгового трудового стажу, передбаченого п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.