Справа № 822/543/17
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
13 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.
секретар судового засідання: Шевчук А. В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Файчука Андрія Миколайовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заборгованість,
В лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заборгованість.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без розгляду.
Представник відповідача судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні про задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 з 30 жовтня 2006 року по 07 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області "По особовому складу" від 07 листопада 2015 року №42 о/с на підставі відповідної заяви ОСОБА_4 від 07.11.2015 року, відповідно до пункту 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію", призначено заступником начальника відділу Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП, присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції.
Наказом ГУНП у Хмельницькій області №9 від 12.01.2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890, наказано з 12.01.2016 року провести атестування поліцейських ГУНП у Хмельницькій області.
Персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області затверджений наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №19 від 19 січня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП в Хмельницькій області".
26 січня 2016 атестаційна комісія №1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, розглянувши атестаційний лист на ОСОБА_4, декларацію про доходи, послужний список (форма 1), інформаційну довідку та довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел, заслухавши відповіді позивача на запитання, які стосувались його професійної діяльності та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції, прийняла рішення (протокол ОП № 15.00002210.0017536) про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно додатку №1 до відомості-протоколу засідання атестаційної комісії №1 від 26 січня 2016 року, підставами для прийняття рішення щодо невідповідності позивача займаній посаді зазначено, що позивач виявив низький рівень загальних знань та законодавства. Нормативною базою з питань службової діяльності не володіє, має низькі комунікативні здібності. Проявляє низьку мотивацію до роботи, над підвищенням професійного рівня не працює. Сенсу реформи не знає.
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10 лютого 2016 року №10 о/с "По особовому складу" ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" - через службову невідповідність.
Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Крім того, судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження від 09 лютого 2017 року було поновлено позивачу строк звернення до суду.
Перевіряючи правомірність прийняття Хмельницького окружного адміністративного суду оскаржуваного рішення по суті справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.
При прийнятті рішення по суті судом першої інстанції не було дотримано норм процесуального права, оскільки позивачем порушено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, який передбачений ч.3 с.99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
В свою чергу, при вирішені питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя з'ясовує чи відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, відмови у відкриті провадження, а також чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
У випадку порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 106 КАС України подається клопотання про його поновлення.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Для з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивача наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10 лютого 2016 року №10 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
Вважаючи такий наказ протиправним позивач лише 08.02. 2017 року звернувся до суду про його скасування, що підтверджується вхідним штампом суду на позовній заяві. Тобто позивач звернувся до суду з пропуском строку, що визначений статтею 99 КАС України.
В підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду ОСОБА_4 було надано довідки КЗ "Старокостянтинівський Центр ПМСД" Хмельницької області № 14 від 05 лютого 2016 року та від 08 лютого 2017 року, виписку № 28 від 30 травня 2016 року із медичної карти амбулаторного хворого, якою на думку позивача підтверджується, що в період з 05 лютого 2016 року по 05 лютого 2017 року він перебував на лікуванні в КЗ "Старокостянтинівський Центр ПМСД" Хмельницької області.
Судом першої інстанції ухвалою від 09 лютого 2017 року про відкриття провадження було визнано поважними причини пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду поважними та поновлено вказаний процесуальний строку.
Проте, апеляційний суд вважає, що відкриваючи провадження у даній адміністративній справі в порядку частини 2 статті 107 КАС України, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для залишення її без розгляду з огляду на наступне.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були дослідженні докази по справі, а саме відповіді Комунального закладу "Старокостянтинівський центр первинної медико - санітарної допомоги" від 08.06.2017 року № 764 та № 765, з яких встановлено, що позивач перебував на лікуванні наступні періоди:
з 05.02.2016 по 16.02.2016 року амбулаторне лікування, з 17.02.2016 року по 25.02.2016 року, з 15.03.2016 року по 24.03.2016 року, з 05.04.2016 року по 14.04.2016 року, з 11.05.2016 року по 22.05.2016 року, 29.05.2016 року звертався по амбулаторну допомогу до лікаря травматолога, з 15.06.2016 року по 07.07.2016 року, 16.08.2016 року - призначено амбулаторне лікування, 25.08.2016 року повторно оглянутий лікарем терапевтом, з 02.09.2016 року по 16.09.2016 року звертався за консультацією, з 22.09.2016 року по 21.10.2016 року амбулаторне лікування, з 27.10.2016 року по 12.11.2016 року лікувався на денному стаціонарі, з 18.11.2016 року по 24.11.2016 року лікувався амбулаторно, 08.12.2016 року оглянутий сімейним лікарем, з 23.12.2016 року по 30.12.2016 року амбулаторне лікування, з 11.08.2016 року по 18.01.2017 року звертався за консультацією, 27.02.2017 року звертався до сімейного лікаря для видачі довідки ф.027 про стан здоров'я за період з 2016- 2017 роки.
Враховуючи вищезазначені докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами в період з 26 лютого 2016 року по 14 березня 2016 року, з 25 березня 2016 року по 04.04.2016 року, з 15.04.2016 року по 10.05.2016 року, з 23.05.2016 року по 14.06.2016 року, з 17 09.2016 року по 21.09.2016 року, з 22.10.2016 року по 26.10.2016 року, з 13.11.2016 року по 17.11.2016 року, з 25.11.2016 року по 22.12.2016 року, з 31.12.2016 року по 10.01.2017 року, з 19.01.2917 року по 24.01.2017 року, які свідчать про те, що позивач мав змогу звернутись до суду з даним позовом в межах строку звернення.
Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення про поновлення пропущеного строку, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із встановлених обставин, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення, не правильно вирішивши процесуальне питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та не надавши належної правової оцінки клопотанню відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Статтею 205 КАС України встановлено, що розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
В силу ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а адміністративний позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заборгованість скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заборгованість залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2017 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.