Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20
19 червня 2017 року м. Первомайськ
Справа :484/1909/17
Номер провадження : 6/484/61/17
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі
судді Хемич О.Б.
за участю секретаря судового засідання Маслової В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську подання старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1
про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України без вилучення паспорту,
встановив:
19.06.2017 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області старшим державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 внесено подання № 17253/9 від 19.06.2017 р. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України. Свої вимоги державний виконавець мотивував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження № 53636542 відносно ПП "Влад Плюс", про стягнення боргу в розмірі 216 887,25 грн. Боржник постійно ухиляється від виконання своїх зобов'язань, декларацію про майно та доходи не надав.
В судовому засіданні старший державний виконавець Ігнатюк В.В. подання відтримав повністю, просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Державним виконавцем не доведено чи зумовлено невиконання боржником своїх обов'язків його ухиленням від виконання, тобто він має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Державний виконавець не надав доказів того, чи дотримався обов'язків і скористався правами, передбаченими ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не надав доказів того, що ОСОБА_2 дійсно є директором ПП "Влад Плюс", не надав даних про наявність у боржника закордонного паспорту та не вказав безпосередніх дій ОСОБА_2, спрямованих на отримання закордонного паспорту та залишення території України.
Враховуючи фактичні обставини справи, зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа і доданих до нього доказів, суд приходить до висновку про недоведеність факту свідомого та умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням; задоволення даного подання може суттєво порушити конституційне право ОСОБА_2 на свободу пересування та право вільно залишати територію України.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 60, 208, 210, 377-1 ЦПК України, суд -
ухвалив:
- в задоволенні подання старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України без вилучення паспорту, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Хемич О.Б.