про поновлення строку апеляційного оскарження
Справа № 824/944/16-а
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Пуріча Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу позивача було залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам ч. 2 статті 186 КАС України. Зокрема, скаржнику було надано тридцятиденний термін з моменту отримання вказаної ухвали для надання суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вищевказаної постанови Чернівецького окружного адміністративного суду.
12 травня 2017 року до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, яка в подальшому ухвалою від 19 травня 2017 року призначена до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач та представник позивача доводи, викладені в клопотанні про поновлення строків апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача та просив відмовити в поновленні строків апеляційного оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про наявність всіх підстав для поновлення апелянту строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з огляду на таке.
Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до матеріалів справи, оскаржувана в межах даної справи постанова ухвалена Чернівецьким окружним адміністративним судом 09 березня 2017 року.
Супровідним листом від 15 березня 2017 року копію вказаної постанови було надіслано на адресу позивача (а.с.181) та у відповідності до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 182) отримана ОСОБА_1 24 березня 2017 року.
В даному випадку, апелянт всупереч тому, що останнім днем строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови було 03 квітня 2017 року, звернувся з апеляційною скаргою на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року до судової інстанції 05 квітня 2017 року.
Разом з тим, як вбачається з обставин, викладених скаржником в клопотанні про поновлення строків апеляційного оскарження, та наданих в судовому засіданні усних пояснень, останній не заперечуючи факт отримання оскаржуваного судового рішення саме 24 березня 2017 року, зазначає, що був позбавлений можливості скористатись правом на апеляційне оскарження рішення суду від 09 березня 2017 року в межах встановленого строку, оскільки у період з 24 березня 2017 року по 31 березня 2017 року перебував на лікуванні в Заставнівській центральній районній лікарні, що засвідчується Довідкою № 765 від 03 травня 2017 року (а.с.206).
Враховуючи викладені обставини, своїм правом на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року позивач зміг скористатись лише 05 квітня 2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Отже, для поновлення встановленого законом процесуального строку суд необхідно встановити поважність причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, колегія суддів зазначає, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, оцінюючи обставини справи, що перешкоджали своєчасному здійсненню позивачем процесуального права на апеляційне оскарження постанови суду, прийнятої у межах даної справи, та з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку, що за вищевказаних обставин апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати власне право на оскарження рішення суду, що свідчить про необхідність задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 186 КАС України,
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена в повному обсязі 19 червня 2017 року.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П. Совгира Д. І.