Справа № 142/31/17
Головуючий у 1-й інстанції: Гринишина А.А.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в січні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Піщанського районного суду Вінницької області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 30.04.2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, зазначаючи наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що - позивач ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 01.09.2015 року Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням праці та соціального захисту населення Піщанської РДА у 2016 році позивачу була виплачена разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 920 грн., тобто у розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №141 від 02.03.2016 року "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Піщанської РДА із зверненням про здійснення йому перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, на яке отримав лист № 06-583 від 27.12.2016 року, в якому відповідач посилається на те, що у 2016 році позивачу, як учаснику бойових дій, виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня в розмірі 920 гривень відповідно до вимог діючого законодавства.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови КМУ від 02.03.2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення положень ст.1, ч.1 ст.17, ч.3 ст.22, ст.ст. 46, 48, ч.1, 3 ст. 95, ч.2 ст. 96, пп. 2, 3, 6 ст.116 Конституції України, положень ст.6, ч. 2 ст.19, ч.2 ст. 95, ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 9 КАС України. При ухваленні даного рішення суд виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язуються з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Згідно ч. 1 ст. 150 Конституції України вирішення питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України належить до повноважень Конституційного суду України, а рішення Конституційного Суду України згідно ч. 3 ст. 150 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Слід зазначити, що Конституційним Судом України не приймалось рішення про визнання неконституційною постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно нарахував та виплатив ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920 грн., відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.