14 червня 2017 р.Справа № 820/6955/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,
за участю представника відповідачів Стоянова А.С.,
за участю представника третьої особи Вельковського С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2017р. по справі № 820/6955/16
за позовом ОСОБА_3
до Державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича , Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
про скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича, Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якому просив суд скасувати постанову державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова А.С. від 05 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 28 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки виконавче провадження було відкрито за виконавчим документом, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" в контексті його пред'явлення до виконання з пропуском належного строку та несплатою авансового внеску.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2016 року у справі № 820/6955/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича, Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування постанови.
Скасовано постанову державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича від 05 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 28 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.
Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», не погодилась із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідачів в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, представника відповідачів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 04.10.2016 до Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 28.04.2014, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим № 1518, про звернення стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_6; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_7; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_3,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_8; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_4,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_9; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_10; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_11,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_12; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_13,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_15; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_14, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_16; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_18,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_17; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_19, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_20; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_22, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_21, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 2 546 473,59 грн.
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження заявник просив накласти арешт та оголосити заборону на відчуження майна боржника.
Вказаний виконавчий напис було видано внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору , що був укладений 26.12.2007 між ним та ЗАТ "ОТП БАНК", в забезпечення якого сторонами кредитних правовідносин було укладено іпотечний договір від 26.12.2007 № PML-704/009/2007/1, право вимоги за яким було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».
Державним виконавцем Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стояновим Антоном Сергійовичем 05.10.2016 було відкрито виконавче провадження № 52499455 з примусового виконання виконавчого напису від 28.04.2014, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим № 1518.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трирічний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, що визначений ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII не може бути застосований до згаданого виконавчого документа, по якому річний строк пред'явлення до виконання завершився ще у періоді дії Закону № 606-XIV та задовго до набрання чинності Законом № 1404-VIII.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (який був чинним на час звернення стягувача з заявою про відкриття провадження) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 18 Закону № 606-XIV, якою унормовано вимоги до виконавчого документу, у виконавчому документі зазначається: строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом ( ч.1 ст.22 Закону № 606-XIV).
Вказаний Закон № 606-XIV набрав чинності 28.05.1999 та з 05.01.2017 втратив чинність на підставі Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів ( п.3 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).
Серед вимог до виконавчого документа, п.7 ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIII віднесено зазначення у ньому строк пред'явлення до виконання.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно ч.1 та 2 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів;відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.
Так, виконавчий документ було пред'явлено до виконання 04.10.2016 в період дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, а виконавче провадження було відкрито 05.10.2016, вже коли набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Згідно розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. ( п. 5 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII)
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону ( п. 7 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII).
Так, відповідно до ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 4 ст.4 Закону № 1404-VIII унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Враховуючи вище викладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що оскільки стягувачем не було сплачено авансовий внесок, при цьому, останній не підпадає під категорію пільг щодо звільнення від його сплати, як передбачено ст. 26 Закону № 1404-VIII та, беручи до уваги, що в самому виконавчому написі від 28.04.2014 вказано про його пред'явлення до виконання у строк протягом одного року з дня його вчинення, проте такий було фактично пред'явлено до виконання 04.10.2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах наявні підстави, унормовані п. 2 та п.8 ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VII для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
При цьому, щодо норм ст. 5 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII в контексті того, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто, у трирічний строк, який унормований ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавцем визначено такий термін відносно виконавчих документів, річний строк пред'явлення яких до виконання розпочався у період дії Закону № 606-XIV та не завершився на час набрання чинності новим Законом "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, яким, фактично його було пролонговано з одного до трьох років.
Щодо доводів апеляційної скарги про пред'явлення виконавчого напису після закінчення законодавчої заборони на проведення виконавчих дій, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 № 2710/5, арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено оборотоздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.
Згідно ст. 23 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Таким чином, підставою для переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника можливе лише у разі повернення виконавчого документа.
Разом з тим, апелянтом не надано доказів пред'явлення виконавчого документа до виконання та його повернення у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника у встановлений виконавчим написом від 28.04.2014 строк його пред'явлення до виконання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки заявником не було пред'явлено виконавчий документ до виконання у строк зазначений в самому документі та вказаний виконавчий документ не було повернуто у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, відповідно переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбаченого ст. 23 Закону № 606-XIV, в даному випадку не було, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання та роз'яснити останньому про необхідність його звернення до приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО Бондар І.М. щодо приведення виконавчого напису від 28.04.2014 № 1518 у відповідність вимогам Закону № 1404-VII в контексті зазначення належного строку пред'явлення до виконання, а саме: "три роки", замість вказаного "один рік".
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2016 року у справі № 820/6955/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2017р. по справі № 820/6955/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2017 р.