14 червня 2017 р.Справа № 621/799/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2017р. по справі № 621/799/17
за позовом ОСОБА_1
до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд: визнати неправомірними дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС здійснити збільшення його пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років, починаючи з 10.11.2016 року.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Зміївської РДА. З 29 травня 1986 року по 20 грудня 1986 року знаходився на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні (зоні відчуження) від військової частини № НОМЕР_1 , до якої був відкомандирований від військової частини № НОМЕР_2 , де проходив строкову службу. Проводив доставку різного товару в 30-кілометрову зону в район м. Чорнобиль. Отримав дозу 25 рентген. Проте, в наказах відображено лише виїзди особового складу строкової служби в/ч НОМЕР_1 - водіїв 1, 2 автомобільних рот в м. Чорнобиль кількісно, поіменні списки відсутні. Особовий склад в/ч НОМЕР_1 в повному складі участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не приймав, командирувались окремі військовослужбовці. 10.11.2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років. Відповідач відмовив у призначенні пенсії через те, що неможливо було встановити факт його перебування у складі ремонтної роти в/ч НОМЕР_1 в зоні відчуження.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2017 року у справі № 621/799/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано неправомірними дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років з 10.11.2016 року на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії та має право на пільги встановленіЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 4).
Відповідно військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 29.05.1986 року по 20.12.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а. с. 8).
Згідно даних архівних довідок №179/1/2178 від 03.03.2016 року та №179/1/3101 від 31.03.2016 року, виданих Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_1 проходив строкову службу з 20.05.1985 року по 30.06.1987 року у в/ч НОМЕР_2 . В період з 26 квітня по 30 грудня 1986 року згідно наказів командира в/ч НОМЕР_2 відображено відрядження: - прибуття 31.05.1986 року ОСОБА_1 із службового відрядження з м. Київ в/ч НОМЕР_1 ; - вибуття 04.06.1986 року в службове відрядження в м. Умань в/ч НОМЕР_4 та прибуття 05.06.1986 року з відрядження; - вибуття 14.06.1986 року в службове відрядження смт. Роги для перевезення вантажу, прибуття з відрядження 25.06.1986 року; прибуття 13.09.1986 року із службового відрядження м. Умань в/ч НОМЕР_4 ; вибуття 15.09.1986 року в службове відрядження в м. Кременчук в/ч НОМЕР_5 , прибуття з відрядження 16.09.1986 року; вибуття 23.09.1986 року в службове відрядження м. Старобельськ в/ч НОМЕР_6 , прибуття 05.11.1986 року; вибуття 05.12.1986 року в службове відрядження в м. Старобельськ в/ч НОМЕР_6 , прибуття не відображене. місце дислокації м. Сміла. В наказах командира в/ч НОМЕР_1 періоду з 26.04.1986 року по 30.12.1986 року прибуття військовослужбовця ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_2 , вибуття з частини, а також відкомандирування його в район ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не відображено. В наказах в/ч НОМЕР_1 за вказаний період відображено неодноразові відрядження військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 . Відображена кількість, іменні списки не додаються. Місце дислокації в/ч 96772 - м. Київ. (а. с. 10, 11, 12).
Із заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де їх підписи нотаріально засвідчені, вказані особи стверджують, що ОСОБА_1 з квітня по червень 1986 року був прикомандирований до в/ч НОМЕР_1 на автомобілі КАМАЗ-5320 для виконання завдань з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а. с. 13, 14, 15).
ОСОБА_1 10.11.2016 року звернувся до відповідача із заявою №1286/81 на призначення пенсії за віком (учасник ліквідації на ЧАЕС). Рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій від 18.11.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки не підтверджено первинними документами кількість днів його роботи в зоні відчуження. (а. с. 9).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав всі необхідні документи, які підтверджують особливий статус позивача, а саме те, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження та має право на призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Згідно ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, передбачено зменшення віку на 10 років.
В п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, відповідно до п. 7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
01.10.1999 року Луганською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. 2 категорії.
З військового квитка ОСОБА_1 вбачається, що з 29.05.1986 року по 20.12.1986 року він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
Враховуючи, що отримати первинні документи на підтвердження періоду роботи, населений пункт чи об'єкту, де ним проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не виявилося можливим, а також те, що позивач з 29.05.1986 року по 20.12.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні і йому видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, з урахуванням того, що, відповідно до п. 2 ст. 14 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про необхідність визнати, що ОСОБА_1 має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірним.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2017 року у справі № 621/799/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2017р. по справі № 621/799/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2017 р.