13 червня 2017 р. Справа № 585/3581/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання - Ружинської К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2017р. по справі № 585/3581/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання незаконним суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати незаконною відмову Роменського об'єднаного УПФУ Сумської області у перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01.01.2012 року № 1210 з 21.01.2016 року.
Роменський міськрайонний суд Сумської області постановою від 03.05.17 року задовольнив позов.
Визнав незаконною відмову Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 23.11.2011 року.
Зобов'язав Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 23.11.2011 року.
Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини справи, належним чином не перевірив докази по справі та не надав їм правової оцінки, внаслідок чого дійшов помилкових висновків. Також судом не встановлено обставин у справі щодо осіб, до компетенції яких належать повноваження по застосуванню кратності в довідках про заробітну плату, адже управлінням пенсія перераховується лише на підставі поданих документів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 13.06.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, чоловік позивачки ОСОБА_2 під час військових зборів з 07.09.1986 року по 25.11.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині, що дислокувалася на території зони відчуження в селах Діброва, Рудня-Іллінецька. В зонах небезпеки він працював 4 дні - у вересні, 8 днів - у жовтні, 4 дні - у листопаді 1986 року. Чоловікові було надано статус учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС другої категорії. Згідно з висновком Харківської міжвідомчої експертної комісії від 16.11.2011 року № 575 причина смерті чоловіка пов'язана із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 07.12.2011 року ОСОБА_1 було надано статус члена сім'ї померлого ліквідатора другої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, про їй було надане відповідне посвідчення.
20.01.2012 року за заявою ОСОБА_1 було призначено пенсію по втраті годувальника, розмір якої з урахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено 1579 грн. 74 коп.
09.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в проведенні перерахунку їй відмовлено.
Як зазначає ОСОБА_1 , у зв'язку з цією відмовою вона. звернулася з позовом до суду. Постановою Роменського міськрайонного суду від 15.06.2015 року, залишеною в силі Харківським апеляційним адміністративним судом позов було задоволено. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2016 року вказані судові рішення було скасовано, а справу повернуто на розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи в судовому засіданні 13.07.2016 року ОСОБА_1 дізналася, що в період скасування судових рішень Вищим апеляційним адміністративним судом, 20.01.2016 року відповідачем був проведений перерахунок пенсії з урахуванням п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабміну № 1210 від 23.11.2011 року. Проте відповідач прийшов до висновку про недоцільність такого перерахунку, оскільки пенсія буде меншою.
Таке своє рішення відповідач оформив розпорядженням № 127317 від 20.01.2016 року.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з такою позицією та рішенням відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пенсії позивачці проведено на підставі відомостей про заробіток померлого ОСОБА_2 без врахування кратності з вини УПФУ.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 1 січня 2012 року, змінено механізм обчислення пенсій по інвалідності і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Згідно з ч.4 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 -XII (далі - Закон № 796), видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
На виконання вищезазначених судових рішень, УПФУ від ПАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс" було отримано нову довідку від 18.01.2016 року № 5 про заробітну плату для обчислення пенсії і проведено відповідний перерахунок пенсії позивача, за результатом якого розмір пенсії зменшився і тому перехід на таку пенсію був недоцільним (а.с. 28).
Зазначеною довідкою підприємством не було розраховано кратність оплати праці ОСОБА_2 .
Посилання суду першої інстанції на те, що нарахування пенсії позивачці проведено на підставі відомостей про заробіток померлого ОСОБА_2 без врахування кратності з вини відповідача, є помилковим, оскільки перерахунки пенсій проводяться лише на підставі документів, які додаються до заяви та визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.
Отже, у зв'язку з тим, що в наданій довідці від 18.01.2016 року відсутній розрахунок кратності оплати праці, а до повноважень пенсійних органів зазначене не відноситься, то у відповідача не має підстав для проведення розрахунку заробітної плати, оскільки це повинні робити підприємства, установи та організації.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2017р. по справі № 585/3581/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання незаконним суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є.
Повний текст постанови виготовлений 16.06.2017 р.