13 червня 2017 р.Справа № 640/16640/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2017р. по справі № 640/16640/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова
про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відшкодування шкоди,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова по перерахунку пенсії позивача у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену пенсію у відповідності до діючого законодавства згідно з довідкою № 241 від 20.07.2006 року за період роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, починаючи з 01.10.2009 року; зобов'язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати на підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2017 року по справі № 640/16640/16-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу пенсію у відповідності до діючого законодавства згідно з довідкою № 241 від 20.07.2006 року виходячи із суми заробітку за період з 1986-1990 роки та донарахувати і виплатити недоплачену суму пенсії за період з 01.10.2009 року на підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу з 18.05.1999 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Київського районного суду від 21.10.2015 року (справа № 640/13157/15-а), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року, встановлено, що пенсію позивачу було розраховано на підставі довідки про заробітну плату № 40 від 17.05.1999 року за період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року, виданої Дослідним господарством «Елітне» в загальних сумах по роках, що повністю відповідало діючому на момент призначення пенсії законодавству. Позивач працював до липня 2009 року. 15.09.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із наданням додаткових документів про стаж та заробітну плату. Відповідачем по справі було обчислено згідно з довідкою № 241 від 20.07.2006 року заробітну плату позивача за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року (по довідці про заробітну плату, яку він надавав при попередньому перерахунку) та з 01.07.2000 року по 31.07.2009 року (за даними персоніфікованого обліку), при цьому коефіцієнт заробітку (2,05920) став менший, ніж той який застосовувався для обчислення пенсії для перерахунку, але за рахунок застосування показника середньої заробітної плати в галузі економіки України за 2007 рік розмір пенсії позивача став більший ніж той який він отримував до перерахунку. Про зменшення коефіцієнта заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії позивача було попереджено про що свідчить його особистий підпис на заяві (а.с. 19-22).
Вказаними судовими рішеннями, які є чинними, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідача по нарахуванню йому пенсії протиправними; зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії, починаючи з 15.09.2009 року; нарахування і виплату пенсії проводити згідно довідки про заробітну плату № 241 від 20.07.2006 року, за період роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року.
Як зазначено в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року, на підставі вищевказаного звернення позивачу було проведено перерахунок пенсій від стажу заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058-IV, а саме: із заробітку, визначеного за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року (по довідці про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року) та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 31.05.2006 року (за даними персоніфікованого обліку). При перерахунку були застосовувані показники середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 рік, при цьому індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати становив 2,55135. При розрахунку коефіцієнта стажу застосовано величину оцінки одного року страхового стажу, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (з 01.01.2008 року 1,2; з 01.10.2008 року -1,35). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем по справі було зроблено позивачу перерахунок пенсії на підставі ст..42 Закону України № 1058-ІУ, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, а тому судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, вказаними судовими рішеннями було встановлено правомірність нарахуванню позивачу пенсії у вказаному розмірі в 2009 році.
На підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції станом на 2009 рік), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Як встановлено ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 42 Закону відсилає до ч. 1 ст. 40 Закону, вимоги якої відповідач дотримався та діяв правомірно, що було встановлено Постановою Київського районного суду від 21.10.2015 року (справа № 640/13157/15-а), залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року, тому колегія суддів вважає, що ці обставини є встановленими.
Враховуючи, що управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було правомірно зроблено перерахунок пенсії позивача на підставі ст. 42 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, то підстави для визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова по перерахунку пенсії позивача у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену пенсію у відповідності до діючого законодавства згідно з довідкою № 241 від 20.07.2006 року, починаючи з 01.10.2009 року, - задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Враховуючи, що відповідач діяв правомірно, то підстави для застосування вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та зазначає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2017р. по справі № 640/16640/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2017 р.