08 червня 2017 р.Р і в н еСправа №817/595/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДФС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з транспортного податку в сумі 25000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 14.02.2017 за ОСОБА_1 перед бюджетом рахується податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
У судове засідання позивач не прибув, адміністративний позов містить клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач заперечень суду не надала, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена з урахуванням вимог ст.ст.33, 35 КАС України належним чином.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні, а тому, відповідно до вимог ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що станом на 14.02.2017 за ОСОБА_1 рахується податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.06.2016 №2410-13, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за даним позивачем в сумі 25000,00грн.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Рівненській області для ОСОБА_1 було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 26.12.2016 №8721-17 на суму 25000,00грн.
Вказані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачу в силу вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у встановленому законом порядку нею не оскаржувалися.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком виникнення податкового боргу (а.с.5), карткою особового рахунку платника (а.с.6), податковою вимогою форми "Ф" від 26.12.2016 №8721-17, корінцем до даної вимоги та поштовим відправленням (а.с.7), корінцем податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.06.2016 №2410-13 та поштовим відправленням (а.с.8).
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу вимог ст.ст.10, 265, 267 Податкового кодексу України, транспортний податок є складовою частиною податку на майно, який належить до місцевих податків та зборів і встановлюється місцевими радами.
Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції органів доходів і зборів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
Згідно з пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування
За змістом п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Оскільки відповідач не оскаржувала податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, то загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів та митних платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний №1514621342) до місцевого бюджету м.Рівного податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щербаков В.В.