12 червня 2017 р.Р і в н е 817/649/17
11год. 05хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Ткачук Л.В.,
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір - Тинне"
про стягнення санкції та пені , -
Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір - Тинне" про стягнення санкцій та пені на загальну суму 27525,66 грн.
Адміністративний позов обґрунтовуваний тим, що відповідачем порушено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. З огляду на це, у відповідності до ч.1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію в сумі 27426,93 грн. Окрім того, відповідачем порушено термін сплати санкції, у зв'язку з чим йому нарахована пеня в розмірі 98,73 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.27-29). Представники відповідача в судовому засіданні 31.05.2017 надали пояснення, аналогічні наведеному в запереченні, просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Додатково повідомили, що ТОВ "Явір-Тинне" вживало усіх необхідних заходів задля створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, проте, з незалежних від нього причин, інваліди з метою працевлаштування до підприємства жодного разу не звертались і центром зайнятості не направлялись.
В судове засідання, призначене на 12.06.2017, представник відповідача не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належний чином, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням наведеного, суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір - Тинне" подало до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми №10-ПІ, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 13 осіб (код рядка 01), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб (код рядка 02), кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа (код рядка 03), фонд оплати праці штатних працівників складає 713,1 тис. грн. (код рядка 04), середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 54853,85 грн. (код рядка 05), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 27426,93 грн. (код рядка 06) (а.с.5).
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір - Тинне" самостійно сплачена не була, що сторонами не заперечується. У зв'язку з цим, позивачем відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", нараховано пеню в розмірі 98,73 грн. (а.с.6).
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що статтею 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон України № 875) закріплено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 18 Закону України №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу даної норми слідує, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, однак до їхніх обов'язків не входить пошук роботи для інвалідів. В свою чергу, державна служба зайнятості, яка веде реєстр інвалідів, які є безробітними, відповідно до ст.18-1 Закону України №875 уповноважена здійснювати пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України №875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Пунктами 1.1, 2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 №316, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, визначено, що форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" заповнюється роботодавцем. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Пунктом 2.1 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384, передбачено, що звіт складається роботодавцем щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню соціального захисту інвалідів.
Суд встановив, що відповідач своєчасно створював робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформував Сарненський районний центр зайнятості про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітності згідно з вимогами законодавства, своєчасно подавав звіти та звітність до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується копіями звітів (а.с.5, 33-39,43-47, 59-82).
Відтак, дослідженими доказами стверджено, що ТОВ "Явір - Тинне" вжило всіх необхідних заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач звертався з запитом до Сарненського районного центру зайнятості про надання відомостей, зокрема щодо ТОВ "Явір-Тинне", про направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування на даному підприємстві, надання звітів та корінців направлень на працевлаштування із зазначенням причин відмови роботодавця чи людини з інвалідністю у працевлаштуванні на запропоновану вакансію (а.с.56,57).
Відповідно до відповіді Сарненського районного центру зайнятості від 14.04.2017 №751, позивачу надано інформацію про надання ТОВ "Явір-Тинне" у 2016 році звітів про вакансії для працевлаштування інвалідів. Будь-які відомості щодо фактичного направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування відповідачем чи щодо відмови відповідача працевлаштувати направленого центром зайнятості інваліда, - відсутні (а.с.58). При цьому, за даними досліджених звітів № 3-ПН, розмір заробітної плати на створену відповідачем вакансію для працевлаштування інваліда встановлено на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством.
Відтак, об'єктивні докази, що відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні інваліда на створене вакантне робоче місце, позивачем не надані, а судом не встановлені. Відповідач наявність таких обставин заперечує.
При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16 квітня 2013 року у справі №21-81а13, про те, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється або шляхом безпосереднього звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії), а обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України №875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
В силу вимог частин 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання, у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
В ході судового розгляду справи відповідачем надано всі необхідні докази щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, ТОВ "Явір - Тинне" вчинило всі передбачені Законом України №875 заходи для працевлаштування інвалідів згідно з нормативом, що свідчить про відсутність складу правопорушення в діях відповідача.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем не доведено факту, що з боку ТОВ "Явір - Тинне" мало місце порушення норм Закону України №875, а тому вимоги Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення таких санкцій та пені суд вважає необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.