м. Миколаїв
11 травня 2017 року Справа № 814/379/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод», вул. Зеленогаївська, 2, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541
до відповідача
Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про
визнання протиправним та скасування рішення від 25.01.2017 № 00010/16-40,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» (далі - позивач, ТОВ «ВКЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Миколаївській області) про застосування фінансових санкцій від 25.01.2017 року № 000010/16-40.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 20.12.2016 року по 31.12.2016 року ТОВ «ВКЗ» не здійснювало діяльність з виробництва алкогольних напоїв. За таких обставин, рішення про застосування штрафних санкцій від 25.01.2017 року № 000010/16-40 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що посадові особи, під час проведення перевірки ТОВ «ВКЗ» та встановивши порушення, законно винесли рішення про застосування фінансових санкцій.
Представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (арк. спр. 16, 24).
У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено, що суб'єктом господарювання порушено вимоги ч. 3 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон України № 481/95-ВР), із змінами та доповненнями, а саме: не подано звіт за формою 2-РС за грудень 2016 року до ДПІ за основним місцем обліку (Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області).
Відповідно до абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, у розмірі 17 000 гривень.
25.01.2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято рішення № 000010/16-40 про застосування до ТОВ «ВКЗ» фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн. (арк. спр. 7).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України № 481/95-ВР Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою (z0340-16), встановленою цим органом.
Вищезазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта господарювання звітувати за встановленою формою і в установлений строк до органу ліцензування за умови одночасного існування двох обставин: наявності ліцензії та здійснення діяльності за такою ліцензією.
Ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний № 329, із строком дії з 20.12.2016 року до 20.12.2021 року було видано ТОВ «ВКЗ» 26.12.2016 року (арк. спр. 8).
В період з 20.12.2016 року по 31.12.2016 року ТОВ «ВКЗ» не здійснювало діяльності з виробництва алкогольних напоїв і це добре відомо ГУ ДФС у Миколаївській області, що підтверджується довідкою ТОВ «ВТЗ» від 07.02.2017 року № 1 (арк. спр. 9).
Крім того, відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з п. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідачем не надано доказів звернення ТОВ «ВКЗ» до ГУ ДФС у Миколаївській області із заявками-розрахунками кількості марок акцизного податку, призначених для маркування готової продукції, не сплачувало за такі марки акцизного податку і не отримувало.
Тобто, жодним чином не підтверджено факт виробництва ТОВ «ВКЗ» алкогольних напоїв.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, суб'єкт владних повноважень, не довів суду законність оскаржуваного рішення не доведено, натомість позивачем надано усі необхідні докази в підтвердження його позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій від 25.01.2017 року № 000010/16-40.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 40404385) судовий збір у розмірі 1600,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 3 від 22.02.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Князєв В.С.