12.2
Іменем України
13 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/393/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Борзаниці С.В.,
при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Старобільська ОДПІ), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у складанні Висновку від 03.02.2017 №59 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно ОСОБА_1;
- скасувати Висновок від 03.02.2017 №59 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», відносно ОСОБА_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він працює на посаді командира відділення ДПРЧ-6 Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.
Старобільською ОДПІ відносно позивача проведена перевірка відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". За результатами перевірки відповідачем складено висновок від 03.02.2017 за № 59 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", яким встановлено, зокрема, недостовірність відомостей, зазначених в декларації про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, з урахуванням письмових пояснень та підтверджувальних документів вартість майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Позивач з таким висновком не згодний та вважає його протиправним внаслідок неповноти з'ясування усіх обставин справи, які повинні були враховуватися при прийнятті спірного висновку, оскільки відповідач не взяв до уваги пояснення, в яких зазначено, що причіп легковий марки ПГА 1, 2004 року випуску, був придбаний шляхом заощадження заробітної плати та пенсійних виплат за період роботи в ГУ ДСНС України у Луганській області, починаючи з 1995 року. Враховуючи те, що відомості про доходи, отримані у період з 1995 року по 2004 рік, є архівною документацією і знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Луганськ, позивач не має можливості надати підтвердні документи.
Батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, з якими позивач проживав багато часу до укладення шлюбу.
22.08.1992 року позивач по справі уклав шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження.
Кошти на придбання причепу були накопичені позивачем та його дружиною в період до 2014 року із заробітної плати позивача, а також з доходів його дружини, яка займалася вирощуванням та продажем сільськогосподарської продукції, яка вирощувалася на належному їй земельному паї. Також на купівлю причепа позивач отримав грошові кошти в дар від його батьків, які вони раніше заощадили: мати позивача отримувала пенсію, а батько позивача працював на Старобільському комбікормовому заводі та отримував заробітну плату близько 400,00 грн. на місяць. Після купівлі причепа ним фактично користувався батько позивача, а не позивач. Цей причеп постійно стояв на подвір'ї батька позивача, і позивач вважав цей причеп власністю свого батька, бо фактично більшу суму на причеп дав саме його батько та його мати. Причеп був записаний на позивача тільки для того, щоб в разі смерті батька позивача, у позивача не виникли проблеми щодо переоформлення причепу.
Для придбання вищезазначеного причепу позивачем були використані грошові кошти, подаровані йому його батьками, а також спільні грошові кошти подружжя.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, позивач мав можливість за власні грошові кошти придбати вищезазначене майно, а відповідачем під час проведення перевірки було порушено порядок проведення перевірки.
Вказаний причеп позивач не зазначив у декларації не навмисно, а помилково. Тільки коли він отримав вимогу відповідача про надання пояснень по декларації, виявилося, що дійсно причеп належить позивачу, але позивач вже і забув про причіп, який, як зазначалося вище, використовував переважно його батько, і який постійно стояв на подвір'ї його батька.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з такого. 09.12.2016 до Старобільської ОДПІ надійшов запит Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Луганської області №01-6089/232 від 08.12.2016 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відносно командира відділення ОСОБА_1. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_7 у Декларації вказані недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого гр. ОСОБА_7 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права).
Так, у позиції 39 розділу IV Декларації гр. ОСОБА_7 не відображені відомості щодо причіпу легкового марки ПГА 1, 2004 року випуску, який згідно інформації від Територіального сервісного центру 4443 регіонального сервісного центру МВС у Луганській області є власністю гр. ОСОБА_7 Згідно з письмовим поясненням (вх. 1150 від 01.02.2017) відомості про транспортний засіб не відображено у позиції 39 розділу IV Декларації ненавмисно, і дійсно являється власністю гр. ОСОБА_7
Перевіркою також встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у Декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_7 із законних джерел. Так, причіп марки ПГА 1, 2004 року випуску, дійсно являється власністю гр. ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.07.2004 року. Загальна вартість транспортного засобу згідно оцінки судового експерта-товарознавця ОСОБА_8, виданої 01.02.2017, складає 1900 грн. Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в період з 1998 року по другий квартал 2004 року сума отриманих доходів гр. ОСОБА_7 складає 1128 грн. 70 коп., що свідчить про недостатність коштів для придбання майна, набутого ОСОБА_7 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади».
Отже, під час проведення перевірки декларації ОСОБА_7 на той час враховані всі його пояснення, підтверджуючі документи, отримані ним доходи за час перебування на державній службі на відповідність доходам, отриманим ним із законних джерел в період перебування на державних посадах, вартості придбаного ним майна, за період перебування на державних посадах, тому висновок Старобільської ОДПІ №59 від 03.02.2017 року є обґрунтованим, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
06.03.2017 до Головного управління ДФС у Луганській області надійшов запит Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Луганської області №01-918/232 від 03.03.2017 про проведення додаткової перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відносно командира відділення ОСОБА_1. Для проведення додаткової перевірки були надані копії наступних документів: копія пояснення; копія рапорту; копія пояснення; копія свідоцтва про народження; копія довідки про доходи.
Головним управлінням ДФС у Луганській області складено Висновок від 14.03.2017 №41 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ЗУ «Про очищення влади».
Додатковою перевіркою було встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_7 у Декларації, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_7 із законних джерел.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскаржуваний Позивачем Висновок №59 від 03.02.2017 не несе правових наслідків для Позивача, оскільки винесено новий Висновок №41 від 14.03.2017, яким встановлено достовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ЗУ «Про очищення влади», вказаних гр. ОСОБА_7 у Декларації.
Просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та скасування висновку №59 від 03.02.2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених Законом України «Про очищення влади», відмовити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.12.2016 звернувся до начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області із заявою про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682 (далі - Закон № 1682) (а.с.57).
Головне управління ДСНС у Луганській області направило до Старобільської ОДПІ запит від 08.12.2016 № 01-6089/232 про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682, відносно ОСОБА_1 (а.с.58).
Результати перевірки Старобільською ОДПІ оформлені у вигляді Висновку від 03.02.2017 № 59.
Перевіркою встановлено, що позивачем у Декларації вказані недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, які не відповідають наявній податковій інформації про його майно.
Так, у позиції 39 розділу IV Декларації позивачем не відображені відомості щодо причіпа легкового марки ПГА 1, 2004 року випуску, який згідно інформації від Територіального сервісного центру 4443 регіонального сервісного центру МВС у Луганській області є власністю ОСОБА_7
Перевіркою також встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у Декларації, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_7 із законних джерел.
За результатами перевірки зроблений Висновок від 03.02.2017 №59 про недостовірність відомостей, визначених п. 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682, вказаних позивачем у Декларації (а.с.9-10).
Згідно Висновку від 14.03.2017 № 41 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682, відносно позивача був зроблений висновок про достовірність відомостей, вказаних позивачем у Декларації (а.с.80).
Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_9, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.
Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".
Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що ОСОБА_1 є особою, яка займає посаду, щодо якої у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682 здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.
Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджений Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.
Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.
Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.
Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.
Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджений Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначена процедура проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.
Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки.
Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.
При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.
Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Абзацом 3 п. 14 Порядку № 1100 визначено, що якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобов'язаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів. У разі отримання додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, яка впливає на суть раніше надісланого висновку, контролюючий орган проводить додаткову перевірку, готує та надсилає органу, в якому проводиться перевірка, висновок про результати додаткової перевірки за встановленою формою, де зазначається також про отримання запиту, відповідно до якого проводилася перевірка. У разі відсутності додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, контролюючий орган за результатами розгляду такого запиту надсилає органу, в якому проводиться перевірка, листа з інформацією про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки та уточнює викладену в раніше надісланому висновку інформацію.
Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.
Дослідженням змісту оскаржуваного висновку судом встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, а також копія паспорта позивача, картки фізичної особи - платника податків, заяви позивача на проведення перевірки передбаченої Закону № 1682, біографічна довідка, пояснення щодо майна, довідка щодо розрахункових відомостей по грошовому забезпеченню за 1998-2000 роки здані в архів МО в м. Києві, надана Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС у Луганській області, довіреність на право керування, користування, розпорядження автомобілем, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір дарування жилого будинку, надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до Центральної бази даних ДРФО, Регіонального сервісного центру МВС України у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Зазначено, що причіп марки ПГА 1, 2004 року випуску, дійсно являється власністю гр. ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.07.2004 (а.с.18, 65). Загальна вартість транспортного засобу згідно оцінки судового експерта-товарознавця ОСОБА_8 виданої 01.02.2017 складає 1900 грн. Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в період з 1998 року по другий квартал 2004 року сума отриманих доходів гр. ОСОБА_7 складає 1128 грн. 70 коп., що свідчить про недостатність коштів для придбання майна, набутого гр. ОСОБА_7 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади».
Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_7 від 01.02.2017 причіп марки ПГА 1 був придбаний шляхом заощадження заробітної плати за період роботи в ГУ ДСНС України у Луганській області, починаючи з 1995 року (а.с.17).
При цьому, в наданих матеріалах перевірки відсутні повідомлення фіскального органу про необхідність надання ОСОБА_1 пояснень щодо виявлених невідповідностей у декларації, хоча в матеріалах перевірки пояснення позивача присутні.
Суд зауважує, що фіскальним органом порушено вимоги п.п. 4 п. 3 Порядку № 1100 та не повідомлено особу, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та невідповідностей.
Позивач пояснив, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, з якими він проживав багато часу до укладення шлюбу (а.с.19). 22.08.1992 уклав шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.20). Кошти на придбання причепу були накопичені позивачем та його дружиною в період до 2014 року з заробітної плати позивача, а також з доходів його дружини, яка займалася вирощуванням та продажем сільськогосподарської продукції, яка вирощувалася на належному їй земельному паї. На купівлю причепа позивач отримав грошові кошти в дар від його батьків, які вони раніше заощадили
Відповідно до біографічної довідки - ОСОБА_1 з вересня 1993 року по теперішній час працює у 6 державній пожежно-рятувальній частині (м. Старобільськ) Головного управління ДСНС України у Луганській області на різни посадах (а.с.78-79).
Згідно довідки від 01.03.2017 №01-868/232 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (а.с.63) відомості щодо отримання доходів зазначеними у запиті співробітниками з 1998 по 2005 роки відсутні. Фінансові архівні матеріали за цей період перебувають на тимчасово не підконтрольній уряду України території в м. Луганську.
Згідно статей 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Частиною 2 статті 23 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи - це особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки).
В статті 1 Закону України "Про громадянство України" зазначено, що фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що при складенні висновку від 03.02.2017 №59 Старобільською ОДПІ не враховано, що Закон № 1682 не конкретизує, яке саме майно слід вважати набутим особою, щодо якої проводиться перевірка. Також Закон не містить переліку джерел, доходи з яких мають враховуватися при перевірці, та не визначає будь-яких критеріїв оцінки відповідності вартості майна розміру доходів.
На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем". Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).
Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).
Так, у рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).
Однак з урахуванням наявності Висновку додаткової перевірки від 14.03.2017 № 41 результати перевірки, викладені у Висновку від 03.02.2017 №59, втратили юридичну силу. При цьому додаткова перевірка відповідачем була проведена в рамках наданих повноважень, визначених абз. 3 п. 14 Порядку № 1100, що свідчить про правомірність дій відповідача.
Як наслідок, станом на час вирішення справи відсутні порушені права позивача, які б підлягали захисту та поновленню, та свідчили б про наявність підстав для задоволення позовних вимог. У зв'язку з чим в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування Висновку від 03.02.2017 №59 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», відносно ОСОБА_1, який було складено Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 16 червня 2017 року.
Суддя С.В. Борзаниця