ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.06.2017Справа №910/3339/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАБІТІУС"
простягнення 35 415,78 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
від позивача - Гіневська-Фареник М.О., за довіреністю;
від відповідача - Кожокар М.Ю., за довіреністю.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАБІТІУС" про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 35 415,78 грн., з яких: 31 176,58 грн. основного боргу, 3 357,21 грн. інфляційних втрат, 881,99 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник нежитлового приміщення по бульвару Лесі України, 23А, №№1,2,3,4 споживав комунальні послуги, однак договір з обслуговуючою організацією не уклав, вартість послуг не сплатив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив з наступних підстав:
- позивач не мав правових підстав для нарахування заборгованості на підставі Розпоряджень Київської міської державної адміністрації №579 від 10 квітня 2012 року та №591 від 19 червня 2015 року, через відсутність в них тарифу для нежитлових приміщень;
- позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які саме житлово-комунальні послуги та у якій кількості були надані відповідачу з березня 2015 року по січень 2017 року;
- документи, що надані суду в якості підтвердження надання послуг не є належними доказами надання послуг саме відповідачу;
- позивач не доводив до відома відповідача інформацію про перелік послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу;
- позивач не довів ухилення відповідача від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг.
30.05.2017 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з тим, що при подачі позовної заяви Позивач допустився помилки щодо розміру тарифу, який застосовується до Відповідача, а тому відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розпорядження КМДА № 597 від 10.04.2012 року, № 591 від 19.06.2015 року, так як тариф складав 3,21 та 4,57 грн/1м2, керуючись статтею 22 ГПК України просив зменшити позовні вимоги до Відповідача, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" 28 944,13 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1018,15 грн., інфляційні нарахування - 4233,68 грн. за період з лютого 2015 року по січень 2017 року.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.
Вказана заява прийнята судом до розгляду, відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.
В подальшому позивачем 13.06.2017 позивачем також подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з невірним розрахунком інфляційних втрат та 3% річних. У поданій заяві просив суд стягнути з відповідача 28 944,13 грн. - основного боргу, 820,70 грн. 3% річних, 3 470,99 грн. інфляційних втрат.
Вказана заява відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Габітус» є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23А, №№ 1,2,3,4 групи приміщень 79, загальна площа 295,3 кв. м.
Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок є ТОВ «РАДА5».
Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/18863/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" про стягнення 40 780,84 грн. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, резолютивна частина рішення викладена в редакції, відповідно до якої позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 28 245,44 грн. основного боргу, 1 186,14 грн. 3% річних, 7 865,70 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2016 вирішено постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 910/18863/15 Господарського суду міста Києва змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:
"Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 задовольнити частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 у справі № 910/18863/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) 25 971,63 грн. основного боргу, 867,87 грн. 3% річних, 7 008,58 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 587,50 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) 1 746,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.". В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 910/18863/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) 287,37 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Отже, рішення суду у справі №910/18863/15 набрало законної сили.
Так, в межах справи №910/18863/15 судом встановлено, що на підставі договору про передачу на утримання та експлуатаційне обслуговування житлового будинку і прибудинкової території від 15.08.2008, ЗАТ "Позняки-жил-буд" передало, а ТОВ "Рада 5" прийняло житловий будинок по бульв. Л.Українки, 23-А у Печерському районі м. Києва (будівельна адреса: будинок № 2 по бульв. Л.Українки, 23) з вбудованими-прибудованими приміщеннями загальноміського користування та прибудинковою територією, з метою забезпечення його кваліфікованого утримання, ремонту та експлуатаційного обслуговування жилих та нежилих приміщень, інженерного обладнання, належного санітарного стану прибудинкової території, надання власникам, співвласникам, наймачам, орендарям окремих житлових і нежитлових приміщень послуг за відповідну плату.
Також судами у справі №910/18863/15 встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.08.2011, відповідач є власником нежитлових приміщень № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень 79), загальною площею 295,30 м2, розташованих за адресою: м. Київ, бульв. Л.Українки, 23-А.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, обставини встановлені в межах справи №910/18863/15 є преюдиційними для даної справи та не доводяться знову у даній справі.
Як зазначено позивачем, у період з лютого 2015 року по січень 2017 року відбулось фактичне споживання відповідачем комунальних послуг за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23А. №1,2,3,4 (загальна площа 295,3 кв.м.) в розмірі 28 944,13 грн., які останнім не оплачені.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
В силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Проте, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлового-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлового-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.
Відтак, до предмету доказування у цій справі входять обставини фактичного користування відповідачем житлово-комунальними послугами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недійсність договору з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.
На підтвердження факту надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивач надав до матеріалів справи копії договорів з виконавцями послуг: договір на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів по індивідуальному розрахунку від 01.10.2002, укладений між ТОВ "Рада 5" та Спеціалізоване ліфтове управління № 4 ЗАТ "Отіс"; договір на послуги водопостачання та водовідведення від 25.10.2002 №01220/5-02; договір на вивезення твердих побутових відходів від 03.01.2011, укладений між ТОВ "Рада 5" та ТОВ "Фірма "Володар-Роз"; договір про надання послуг диспетчеризації від 28.08.2013, укладений між ТОВ "Рада 5" та ТОВ "ОК "Сервіс24".
Крім того, позивач надав до матеріалів справи докази надання послуг та виконання робіт на підставі вищезазначених договорів, зокрема: рахунки на оплату вартості робіт (послуг); акти приймання-передавання товарної продукції; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); акти надання послуг; акти прийомки виконаних робіт.
Вказані вище документи підтверджують надання послуг (виконання робіт) з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, бул. Лесі України,23А, №№1,2,3,4 у спірний період.
Відповідно до пп. 2 п. а ч.1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Водночас розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2012 № 579 (з наступними змінами) було затверджено відповідні тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для виконавців цих послуг, у т.ч. і для будинку, розташованого за адресою м. Київ, бульв. Лесі Українки, № 23-А.
Також, згідно Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 червня 2015 року N 591 "Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо" затверджено, що оплата послуг з утримання будинків та прибудинкових територій у м. Києві, бул. Лесі України, 23А, наданих ТОВ "Рада 5" після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, здійснюється згідно тарифу 3,21 та 4,57 грн. за 1 кв. м.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відтак, твердження відповідача про те, що останній не користується спірними приміщеннями, а тому не повинен сплачувати за житлово-комунальні послуги, а саме за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, пропорційно площі приміщень, належної останньому на праві власності, визнаються неспроможними в силу приписів наведених норм законодавства.
Обов'язок відповідача оплачувати надані йому комунальні послуги, як власника приміщень встановлений законом.
Крім того, статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже відповідно до наведеного положення Закону, тягар утримання майна покладається законодавцем саме на власника цього майна.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача спростовані, а вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі розрахованому судом - 28 944,13 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 3 470,99 грн., 3 % річних в розмірі 820,70 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснив розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних (період визначений позивачем у розрахунку) з урахуванням суми основного боргу, визначеної судом, встановив, що правомірним є нарахування інфляційних втрат в розмірі 3 133,76 грн. (тобто у меншій сумі ніж заявлено позивачем) та 820,70 грн. 3% річних.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) 28 944 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 13 коп. основного боргу, 820 (вісімсот двадцять) грн. 70 коп. 3% річних, 3 133 (три тисячі сто тридцять три) грн. 76 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 583 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят три) грн. 76 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 14.06.2017
Суддя І.І. Борисенко