Провадження № 22ц/790/1917/17 Головуючий 1 інст. - Малихін О.Р.
Справа № 2-7197/11
Категорія: інші Доповідач - Котелевець А.В.
14 червня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Швецової Л.А.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за поданням головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2, про оголошення розшуку боржника-фізичної особи ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року,
В грудні 2016 року головний державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Московський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) ОСОБА_1 звернулася у суд із поданням про оголошення розшуку боржника-фізичної особи ОСОБА_3.
На обґрунтування заявник вказав, що на виконанні Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 50372911 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-16897/10, виданого 09 червня 2011 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 537 208 грн. 66 коп. (ВП № 49727688) та виконавчого листа № 2-7197/11, виданого 08 листопада 2012 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 50 950 грн. 40 коп. (ВП № 49727662).
Постановами старшого державного виконавця Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 07 грудня 2012 року про відкриття виконавчого провадження боржнику надано семиденний термін для самостійного виконання рішень, проте боржником рішення суду не виконані.
Згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 19 березня 1998 року за реєстраційним № 5-98-120190, ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1, де зареєстрований, однак фактично не проживає.
Посилаючись на те, що перевірити майновий стан боржника немає можливості у зв'язку з відсутністю мешканців квартири, про що складено відповідний акт, за викликом до державного виконавця боржник не з'являється, головний державний виконавець Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 просила задовольнити подання про розшук боржника-фізичної особи ОСОБА_3
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року оголошено розшук боржника ОСОБА_3, проведення якого доручено Московському ВП ГУНП в Харківській області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3В, посилаючись на порушення норм матеріального, поцесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця. Зокрема зазначає, що ухвала постановлена за відсутності доказів самостійного вжиття заходів з боку державного виконавця щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника.
ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_5 просив залишити ухвалу суду першої інстанції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 без змін.
Московський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оголошуючи розшук боржника, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не виконує рішення суду про стягнення сум на користь ОСОБА_2, за місцем реєстрації не проживає і місце його знаходження невідомо. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права.
За статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції.
Матеріали справи свідчать, що на виконанні Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 50372911 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-16897/10, виданого 09 червня 2011 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 537 208 грн. 66 коп. (ВП № 49727688) та виконавчого листа № 2-7197/11, виданого 08 листопада 2012 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 50 950 грн. 40 коп. (ВП № 49727662).
Постановами старшого державного виконавця Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 07 грудня 2012 року про відкриття виконавчого провадження боржнику надано семиденний термін для самостійного виконання рішень, проте боржником рішення суду не виконані.
ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 19 березня 1998 року за реєстраційним № 5-98-120190 (а. с. 102).
З метою встановлення майна, на яке може бути звернуто стягнення, було здійснено два виходи за місцем знаходження квартири АДРЕСА_1.
Згідно з актом старшого державного виконавця Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 23 грудня 2015 року двері квартири ніхто не відкрив.
Згідно з актом головного державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_6 від 14 липня 2016 року майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено; зі слів матері, яка від підпису в акті відмовилась, ОСОБА_3 з нею не проживає та місце його перебування їй невідомо, зі слів сусідів боржник проживає з матір'ю в цьому житлі (а. с. 98, 130).
Відповідно до частин 1, 2 статті 375 ЦПК України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-Х1У (з наступними змінами) «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанови про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичних особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім місцем проживання, перебування, місцезнаходження боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходження) стягувача.
В суді апеляційної інстанції боржник та його представник ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_3 на даний час не має можливості виконати рішення судів, оскільки не працює; державний виконавець обізнаний про те, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1; у разі отримання повідомлення, з'являється на виклики до ВДВС.
Доказів того, що державний виконавець самостійно вживав заходів щодо встановлення місця проживання боржника, перш ніж звертатися до суду, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
З огляду не це, підстав для задоволення подання головного державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 та оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 у суду першої інстанції не було.
Ухвала Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 303, 311 ч. 1 п. п. 1, 4, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні подання головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді Р.М.Піддубний
ОСОБА_8