Апеляційний суд міста Києва
14 червня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника ОСОБА_3 , розглянувши заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід,
До Апеляційного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п.5, 6 ч.1 ст.2122 КУпАП, і закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
10.05.2017 року автоматизованою системою документообігу суду для здійснення апеляційного перегляду справи визначено суддю судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_4 .
У судовому засіданні 29.05.2017 року суддя винесла постанову, якою заявила собі самовідвід.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю. Оскільки суддя ОСОБА_4 не має допуску до державної таємниці у передбаченому законом порядку, то з метою дотримання законності, зокрема, Закону України «Про державну таємницю», вважала за необхідне заявити самовідвід.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.2122 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року), вважаю, що заява про самовідвід у формі процесуального рішення повинна бути розглянута за аналогією закону, тобто у передбаченому ст.81 КПК України порядку іншим суддею, визначеним автоматизованою системою документообігу суду.
Заслухавши думку ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 , які поклалися на розсуд суду при вирішенні питання про самовідвід, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у постанові, вважаю, що у задоволенні заяви судді про самовідвід належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вважаю, що відсутність у судді допуску до державної таємниці жодним чином не може вплинути на його безсторонність (неупередженість).
Оскільки матеріали справи містять документи з грифом «Для службового користування» і не містять документи, які становлять державну таємницю, порушень вимог Закону України «Про державну таємницю» при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення суддею допущено бути не може.
Інші обставини, які б викликали сумнів у неупередженості судді і могли бути підставами для задоволення заяви про самовідвід, тобто суб'єктивні критерії, як то особисті зв'язки, переконання, або об'єктивні критерії, які можуть свідчити про наявність неналежного впливу на суддю, також відсутні.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
У задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1