13 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника ТОВ «НІК» ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «НІК» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратори №6 ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «НІК» (ЄДРПОУ 31305795), які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 (код валюти 643, 980, 840, 978), що відкрито в банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів що надходять з забороною розпоряджатися арештованими грошовими коштами.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170-173 КПК України з метою можливості забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директора ТОВ «НІК» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді та посилаючись на незаконність та передчасність прийнятого рішення, просить скасувати ухвалу про накладення арешту. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання був здійснений без виклику власника майна.
Зокрема, апелянт вважає, що арешт було накладено незаконно та з порушенням норм кримінального процесуального закону. Вказує, що в матеріалах провадження що обґрунтовують клопотання немає жодного належного доказу на підтвердження причетності товариства до вчинення злочину, так само і того, що є законні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, який на думку апелянта є невиправданим, його застосування порушує ведення господарської діяльності товариства.
Також апелянт додає, що Акти перевірок ТОВ «НІК» за результатами яких товариством отримано податкові повідомлення-рішення оскаржені в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, на момент винесення рішення про арешт майна визначені суми податкових зобов'язань є неузгодженими відповідно до Податкового законодавства.
Апелянт додає, що на момент розгляду клопотання жодні посадовій особі ТОВ «НІК» не повідомлено про підозру, вони не мають жодного процесуального статусу в межах кримінального провадження. Апелянт вказує, що орган досудового розслідування не надав жодних доказів того, що кошти які перебувають на арештованому рахунку є предметом злочинної діяльності, а тому застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт суперечить вимогам чинного кримінально процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «НІК», який просив задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 03 квітня 2017 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, копію оскаржуваної ухвали представником товариства отримано 10 квітня 2017 року, то за таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Обов'язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є наявність достатніх доказів, передбачених ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Київською місцевою прокуратурою №6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060000108 від 30.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся з клопотанням про арешт грошових коштів, які розміщені на банківському рахунку ТОВ «НІК» № НОМЕР_1 (код валюти 643, 980, 840, 978), які відкрито в банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) посилаючись на те, що в слідства на даний час виникла необхідність в накладенні арешту з метою можливості забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погодився із вказаними доводами прокурора та задовольнив клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариств з забороною розпоряджатися арештованими грошовими коштами.
Однак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення, належним чином не перевірив наявність достатніх доказів, які б вказували на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України службовими особами ТОВ «НІК» та зазначене товариство мало відношення до кримінального провадження, що розслідується.
Стверджуючи, в дії службових осіб ТОВ «НІК» виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до ненадходження до бюджету кошті в особливо великих розмірах, орган досудового розслідування повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази того, що у осіб, які стоять за його створенням, був умисний намір щодо порушення вимог законодавства, що виразилось в несплаті до державного бюджету грошових коштів
З матеріалів справи вбачається, що прокурор, зазначаючи, що службові особи ТОВ «НІК» умисно ухилялись від сплати податків в особливо великих розмірах не надав слідчому судді жодних доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, які б підтверджували вказані висновки окрім копії акту документальної позапланової виїзної перевірки товариства від 14.03.2017 року № 83/26-15-14-02/31305795, яка разом з тим оскаржена ТОВ «НІК» до Державної фіскальної служби України.
Немає таких даних і в ЄРДР відомості про яке внесено 29.08.2016 року. Зокрема, в матеріалах клопотання відсутні протоколи допиту керівника, директора товариства, будь-яких інших осіб, які б підтверджували, що зазначені особи є підставними або свідчили про інші обставини вчинення правопорушення; відсутні документальні дані, які б могли свідчити про те, що товариство ухилялось від сплати податків, що входять в систему оподаткування та сплати грошових коштів до державного бюджету.
Звертаючись з клопотання про накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення відшкодування завданої в наслідок вчинення кримінального правопорушення шкоди, маючи в розпорядженні Акт документальної позапланової виїзної перевірки товариства від 14.03.2017 року № 83/26-15-14-02/31305795, за яким до державного бюджету не надійшло 7 811 450 грн., орган досудового розслідування не заявив цивільний позов на зазначену суму. Дана обставина виключає можливість накладення арешту з вказаною прокурором метою.
З урахуванням викладених обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга директора ТОВ «НІК» задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити директору ТОВ «НІК» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратори №6 ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «НІК» (ЄДРПОУ 31305795), які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 (код валюти 643,980,840,978), що відкрито в банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів що надходять з забороною розпоряджатися арештованими грошовими коштами - скасувати.
Постановити нову ухвалу якою в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратори №6 ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «НІК» (ЄДРПОУ 31305795), які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 (код валяти 643, 980, 840, 978), що відкрито в банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2851/2017
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1