33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 червня 2017 року Справа № 2/3329
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Рильнику Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 01.11.2015р.
відповідача - не з'явився
органу ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017 року у справі № 2/3329 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на дії Бердичівського міськрайонного відділу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі №2/3329
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 228 399 грн 29 коп.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.12.2005р. стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь приватного підприємця ОСОБА_2 79281 грн. боргу, 79281 грн. штрафу, 1000 грн. пені, 27824,37 грн. річних, 27594,65 грн. інфляційних, 2283,99 грн. витрат по оплаті мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
12.04.2012р. судом першої інстанції видано дублікат наказу на виконання зазначеного рішення.
03.01.2017р. до суду першої інстанції надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 26.12.2016 на дії Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в які й скаржник просить скасувати постанову державного виконавця Задорожнюк О.В. Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №49261820).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.02.2017 року у справі №2/3329 задоволено скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на дії Бердичівського міськрайонного відділу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Визнано незаконними дії Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанови від 23.12.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Визнано недійсною постанову Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.12.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Бердичівський міськрайонний відділ Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017 року по справі №2/3329 та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_2 - відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що державним виконавцем Бердичівського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області правомірно вчинено дії щодо повернення виконавчого документа стягувачеві. Крім того, скаржник зазначає, що відділ був позбалений можливості надання достатніх доказів на підтвердження правомірності вчинених дій щодо повернення виконавчого документа стягувачеві, так як ухвалу господарського суду Житомирської області від 21.02.2017р. про відкладення розгляду скарги на 28.02.2017р., отримав лише 28.02.2017р.
У запереченні на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 заперечує її доводи, вважає оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у запереченні.
12.06.2017р. на адресу суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернулося рекомендоване повідомлення про невручення поштового відправлення, а саме ухвали суду від 29.05.2017р. про приняття апеляційної скарги до провадження та призначення розгляду справи на 13.06.2017р., з підстав: через не запит.
Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем проживання ФОП ОСОБА_3 є наступна адреса: АДРЕСА_1. Таким чином, поштова кореспонденція суду направлялася на правильну адресу боржника.
Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не забезпечив явку представників сторін у судове засідання, однак був належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.11.2015 державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського МУЮ на підставі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції до 02.06.2016р.) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №2/3329 від 11.01.06., що надійшов до відділу ДВС на повторне виконання 05.11.15.
12.11.2015 на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" (у старій редакції) дане виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження №48355992.
05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII).
Пунктом 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII) рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
30.11.2015 державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського МУЮ Задорожнюк О.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з оголошенням розшуку транспортних засобів боржника - ПП ОСОБА_3 на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції до 02.06.2016р.).
05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження", яким не передбачено зупинення виконавчого провадження у зв'язку з оголошенням розшуку транспортних засобів боржника.
16.12.2016 постановою начальника Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області скасовано постанову державного виконавця Задорожнюк О.В. про зупинення виконавчого провадження від 30.11.15. на підставі п.2 ч.3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою Бердичівського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області від 23.12.2016 наказ №2/3329, виданий 11.01.2006 господарським судом Житомирської області повернуто стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Згідно 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Відповдіно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII) передбачено. що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII) визначено наступні заходи примусового виконання рішень, зокрема:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 № 1404-VIII) встановлено ряд заходів примусового характеру, що мають вчинятися з метою виконання рішення суду.
Представником Бердичівського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області до суду першої інстанції подано відзив, в якому перераховано ряд заходів, що вживались державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Житомирської області, виданого 11.01.2016р. у справі №2/3329.
Поряд з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що жодного доказу (письмового підтвердження) наведених пояснень суду не надано.
Однак, в подальшому, при поданні апеляційної скарги, Бердичівським МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області до скарги додані докази, що, на думку скаржника, підтверджують правомірність вчинених дій державним виконавчем щодо повернення виконавчого документа стягувачеві, а також, що державним виконавцем вживались заходи на виконання наказу господарського суду Житомирської області, виданого 11.01.2016р. у справі №2/3329.
Суду першої інстанції вказані докази не подавалися, оскільки, як зазначає скаржник, відділ був позбавлений можливості надання достатніх доказів, так як ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. про відкладення розгляду скарги у справі №2/3329 на 28.02.2017р., відділ отримав лише 28.02.2017р.
Додаткові докази заявника не приймаються апеляційним судом, оскільки заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України та абз. 1, 2, 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. (із змінами і доповненнями) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Колегія суддів зазначає, що 03.01.2017р. до суду надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 26.12.2016 на дії Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанову державного виконавця Задорожнюк О.В. Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №49261820).
Господарським судом Житомирської області ухвалою від 10.01.2017р. скарга прийнята до провадження, призначене судове засідання для розгляду скарги на 02.02.2017р. та зобов'язано відділ ДВС подати суду відповідні докази.
Боржник та орган ДВС повноважних представників в судове засідання 02.02.2017р. не направили, вимог ухвали суду від 10.01.2017р. не виконали.
Враховуючи необхідність подання додаткових доказів з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги, господарським судом Житомирської області ухвалою від 02.02.2017р. розгляд скарги відкладено на 21.02.2017р., зобов'язано орган ДВС та боржника подати суду відповідні докази.
21.02.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання Бердичівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирської області (вх.№2396/17) про відкладення розгляду скарги для надання відділу ДВС можливості ознайомитися з письмовими доводами до скарги, підготувати та надати відзив на скаргу.
Боржник та орган ДВС повноважних представників в судове засідання 21.02.2017р. не направили, вимог ухвали суду від 02.02.2017р. не виконали.
Місцевим господарським судом ухвалою від 21.02.2017р. розгляд скарги відкладено на 28.02.2017р., зобов'язано орган ДВС та боржника подати суду відповідні докази.
Боржник та орган ДВС повноважних представників в судове засідання 28.02.2017р. не направили, вимог ухвали суду від 21.02.2017р. не виконали.
Крім того, з протоколу судового засідання у суді першої інстанції від 02.02.2017р. вбачається, що від Бердичівського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області в судовому засіданні 02.02.2017р. брала участь Задорожнюк О.В. за дорученням від 01.02.2017р., клопотань щодо долучення вказаних додаткових доказів суду першої інстанції не подавали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області мав належні можливості для подання в судові засідання від 02.02.2017р., 21.02.2017р. доказів, що, на думку скаржника, підтверджують правомірність вчинених дій державним виконавчем щодо повернення виконавчого документа стягувачеві, а також, що державним виконавцем вживались заходи на виконання наказу господарського суду Житомирської області, виданого 11.01.2016р. у справі №2/3329.
Таким чином, скаржник не довів, що неможливість подання доказів суду першої інстанції відбулося з причин, що не залежали від нього. Посилання скаржника на те, що відділ був позбалений можливості надання достатніх доказів на підтвердження своїх доводів, спростовується вищевикладеним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області , викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-106 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017 року у справі № 2/3329 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017 року у справі № 2/3329 залишити без змін.
2. Матеріали справи №2/3329 повернути до господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.