вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" травня 2017 р. Справа № 911/1411/17
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік Фарм», м.Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко», с.Софіївська Борщагівка
про стягнення 424949,56 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
За участю представників:
Позивача - не з'явився
Відповідача - ОСОБА_1
Обставини справи:
До Господарського сбуду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік Фарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» про стягнення 424949,56 грн.
Провадження у справі № 911/1411/17 порушено ухвалою від 12.05.2017 року та призначено справу до розгляд на 30.05.2017 року.
В судове засідання 30.05.2017 року представник позивача не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судовому засіданні 30.05.2017 року подав відзив, в якому проти позову заперечував. Також, відповідач в судовому засіданні 30.05.2017 року подав клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.
Як вбачається з відзиву відповідача та клопотання про призначення експертизи, відповідач зазначає, що предметом позовних вимог ТОВ «Епік Фарма» є стягнення з ТОВ «Фрам Ко» заборгованості у сумі 413 507,55 грн., 3 770,48 грн. інфляційних втрат, 6210,99 грн. пені, 1 460,54грн. 3% річних.
Згідно викладених у позові обставин, вищенаведену заборгованість заявлено у зв'язку з неповною та не своєчасною оплатою відповідачем товару, отриманого від позивача за Договором №10 від 02.01.2015 року (далі - Договір) на підставі видаткових накладних: №0000000020 від 17.01.2017 року на суму 84721,74грн., №0000000021 від 17.01.2017 року на суму 46638,72грн., №0000000022 від 17.01.2017 року на суму 11659,68грн., №0000000023 від 17.01.2017 року на суму 11659,68грн., №0000000051 від 30.01.2017 року на суму 21369,18грн., №0000000052 від 30.01.2017 року на суму 11659,68грн., №0000000053 від 30.01.2017 року на суму 17316,35грн., №0000000054 від 30.01.2017 року на суму 10684,59грн., №0000000055 від 30.01.2017 року на суму 10684,59грн., №0000000056 від 30.01.2017 року на суму 16856,46грн., №0000000071 від 07.02.2017 року на суму 152580,29грн., №0000000072 від 07.02.2017 року на суму 1983,25грн., №0000000073 від 07.02.2017 року на суму 43594,37грн., №0000000074 від 07.02.2017 року на суму 301,79 грн., №0000000075 від 07.02.2017 року на суму 21797,18грн.
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець постачає Покупцю лікарські засоби (Товар), згідно замовлень Покупця. Ціна, асортимент, строки поставки вказуються у видаткових накладних до даного договору, які є невід'ємними частинами. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити, отриманий товар на умовах визначених Договором.
Згідно з п. 1.2. Договору Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються Покупцем. Заявка товару обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок Продавця.
Згідно з п. 10.5 Договору Покупець надає заявку згідно цього Договору у довільній формі та направляє її на електронну адресу Продавця з подальшим направленням підписаної та скріпленої печаткою цієї заявки на поштову адресу Продавця.
Отже, пунктами 1.2., 10.5. Договору позивач і відповідач дійшли взаємної згоди щодо встановлення форми замовлення відповідачем товару у вигляді заявки, в якій обов'язково зазначаються дані щодо асортименту та кількості товару.
Проте, матеріали справи не містять визначених Договором обов'язкових документів (заявок) на замовлення товару, що унеможливлює встановити, чи дійсно обсяги поставок, асортимент, за який позивач просить стягнути оплату, відповідають замовленням відповідача.
Крім того, у видаткових та товарно-транспортних накладних відсутнє посилання на Договір №10 від 02.01.2015 року, згідно якого здійснювалась поставка, не вказано посаду та повноваження особи-отримувача ТМЦ, у товарно-транспортних накладних відсутні реквізити довіреності на отримання Товару, дата отримання ТМЦ невідома, відсутній відтиск мокрої печатки підприємства на 2 сторінці ТТН. Також, в товарно-транспортних накладних відсутній час прибуття та вибуття автомобіля для завантаження/розвантаження.
Крім того, відповідач зазначає, що на день здійснення розрахунку ціни позову та звернення позивача до суду із позовною заявою, враховуючи п. 4.2. Договору, строк виконання зобов'язань по видаткових накладних №0000000053 від 30.01.2017 року на суму 17316,35 грн., №0000000056 від 30.01.2017 року на суму 16856,46грн., №0000000072 від 07.02.2017 року на суму 1983,25 грн., №0000000074 від 07.02.2017 року на суму 301,79грн. ще не настав.
Позивачем до видаткових накладних №0000000051 від 30.01.2017 року на суму 21369,18 грн., №0000000052 від 30.01.2017 року на суму 11659,68грн., №0000000053 від 30.01.2017 року на суму 17316,35грн., №0000000054 від 30.01.2017 року на суму 10684,59 грн., №0000000055 від 30.01.2017 року на суму 10684,59 грн., №0000000056 від 30.01.2017 року на суму 16856,46 грн. додано довіреність на отримання ТМЦ №509К із визначеною датою складання 31.12.2017 року. Таким чином, повноваження особи, що здійснила прийом ТМЦ за вищевказаними видатковими накладними залишаються не підтвердженими.
Оскільки, позивачем не надано до матеріалів справи заявок на замовлення товару, це унеможливлює встановити, чи дійсно обсяги поставок, ціна товару, а також строки поставки товару, за який позивач просить стягнути оплату, дійсно відповідають замовленням відповідача.
Як вбачається з правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові постанові від 26.02.2013 року у справі № 5011-10/6679-2012, при розгляді спорів про стягнення заборгованості за договором поставки з метою дотримання ст. 43 Господарського процесуального кодексу України для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, судам необхідно досліджувати відповідність поставленої продукції визначеним в вавках кількості та асортименту, строків поставки та оплати.
Також, із наявних в матеріалах справи видаткових накладних як первинних документів вбачається, що вони не можуть підтверджувати заявлені позовні вимоги, оскільки поставка та оформлення видаткових накладних відбулися з порушенням встановленої законом процедури.
Зокрема, видаткові накладні не містять посилань на Договір, згідно якого було здійснено поставку, що також ставить під сумнів належний розрахунок заявлених позовних вимог.
У зв'язку з чим, відповідач зазначає, що у справі необхідно призначити економічну експертизу, оскільки існує потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява N 61679/00) від 1 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Тобто з заявлених у позові видаткових накладних відсутні підстави стверджувати, що поставка відбувалась за Договором №10 від 02.01.2015 року, що свідчить про інші підстави виникнення зобов'язань та умови їх виконання і не дозволяє достеменно встановити підстави поставки, відповідно факти та обсяги оплати.
Позивач в судове засідання 30.05.2017 року без поважних причин не з'явився, в порушення вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, не надав витребувані судом докази та пояснення. Зокрема, позивачем не надано для огляду суду оригіналів доданих до позову документів та всіх інших доказів в підтвердження викладених у позові обставин.
Враховуючи твердження позивача що поставка відбувалась за всіма накладними саме за Договором №10 від 02.01.2015 року, відповідні обставини відповідачем заперечуються і не підтверджені наявними у справі матеріалами, тому для повного і правильного вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність встановлення документальної обґрунтованості оформлення операцій з реалізації та одержання товарно-матеріальних цінностей, що необхідно для встановлення фактичного розміру заборгованості відповідача.
Пунктом п'ятим Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 року передбачено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.
Відповідно до п.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень викладених в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 08.10.1998 р. визначено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:
-визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
-визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
-визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів.
В п.1.2. Інструкції наведений орієнтовний перелік вирішуваних питань при проведенні експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, обставини, які мають значення для правильного вирішення спору ставляться під сумнів відповідачем, для оцінки судом зазначених документів як доказів, виникла необхідність роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідним для цього знаннями.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.41 Господарського процесуального кодексу України, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень викладеними в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, оскільки вирішення експертними органами питань щодо встановлення дійсного розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» за Договором №10 від 02.01.2015 року є необхідним для вирішення спору у даній справі, суд дійшов висновку про призначення судової економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності щодо спірних господарських операцій.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Як визначено в п. 2 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 1.5. Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.98 р. за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеного у додатку до даної Інструкції.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
У відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.43, 33, 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 911/1411/17 судову економічну експертизу документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності щодо спірних господарських операцій.
2. Проведення судової експертизи у справі № 911/1411/17 доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. Винести на вирішення судової економічної експертизи питання:
3.1. Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за поставлений відповідачу на підставі видаткових накладних: №0000000020 від 17.01.2017 року, №0000000021 від 17.01.2017 року, №0000000022 від 17.01.2017 року, №0000000023 від 17.01.2017 року, №0000000051 від 30.01.2017 року, №0000000052 від 30.01.2017 року, №0000000053 від 30.01.2017 року, №0000000054 від 30.01.2017 року, №0000000055 від 30.01.2017 року, №0000000056 від 30.01.2017 року, №0000000071 від 07.02.2017 року, №0000000072 від 07.02.2017 року, №0000000073 від 07.02.2017 року, №0000000074 від 07.02.2017 року, №0000000075 від 07.02.2017 року за Договором №10 від 02.01.2015 року?
3.2. Чи настав, на день звернення позивача до Господарського суду Київської області з позовною заявою, строк виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» за поставлений на підставі видаткових накладних: №0000000020 від 17.01.2017 року, №0000000021 від 17.01.2017 року, №0000000022 від 17.01.2017 року, №0000000023 від 17.01.2017 року, №0000000051 від 30.01.2017 року, №0000000052 від 30.01.2017 року, №0000000053 від 30.01.2017 року, №0000000054 від 30.01.2017 року, №0000000055 від 30.01.2017 року, №0000000056 від 30.01.2017 року, №0000000071 від 07.02.2017 року, №0000000072 від 07.02.2017 року, №0000000073 від 07.02.2017 року, №0000000074 від 07.02.2017 року, №0000000075 від 07.02.2017 року за Договором №10 від 02.01.2015 року?
3.3. Яка загальна сума невиконаних та прострочених грошових зобов'язань відповідача перед позивачем, які виникли на підставі видаткових накладних: №0000000020 від 17.01.2017 року, №0000000021 від 17.01.2017 року, №0000000022 від 17.01.2017 року, №0000000023 від 17.01.2017 року, №0000000051 від 30.01.2017 року, №0000000052 від 30.01.2017 року, №0000000053 від 30.01.2017 року, №0000000054 від 30.01.2017 року, №0000000055 від 30.01.2017 року, №0000000056 від 30.01.2017 року, №0000000071 від 07.02.2017 року, №0000000072 від 07.02.2017 року, №0000000073 від 07.02.2017 року, №0000000074 від 07.02.2017 року, №0000000075 від 07.02.2017 року за Договором №10 від 02.01.2015 року?
4. Для здійснення судової експертизи надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 911/1411/17.
5. Витрати по проведенню експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням на даній стадії судового розгляду покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 114; ідентифікаційний код 39443405).
6. В разі необхідності в додаткових матеріалах для проведення експертизи, вони будуть надані сторонами за відповідною вимогою експерта безпосередньо до експертної установи або відповідне питання буде вирішено судом за клопотання експерта.
7. Зобов'язати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 83 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.
8. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
9. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 911/1411/17, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, експертній установі подати господарському суду.
Суддя А.Ю. Кошик