ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2017Справа №910/5184/17
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріолан"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
про визнання недійсним рішення
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Лялюк Л.В. (довіреність № 062/15/1/03-19 від 04.01.2017)
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (відповідач) про визнання недійсним рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта від 19.01.2017 № 43956 про порушення Правил користування електричною енергією.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2017 комісією ПАТ "Київенерго" за результатами розгляду акту про порушення №43956 від 19.01.2017 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 про сплату позивачем 14168,66 грн. - за недораховану електроенергію. Позивач вважає, що прийняте комісією ПАТ "Київенерго" рішення є неправомірним, оскільки позивач не є споживачем електричної енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А, а тому підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження по справі № 910/5184/17 та призначено розгляд справи на 27.04.2017.
26.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи по справі та відзив на позов. У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що ГРЩ житлового будинку, від якого виконано самовільне підключення, знаходиться на балансі позивача, а тому згідно із п. 10.2.27 ПКЕЕ, відповідальність за завдані збитки відповідачу внаслідок такого підключення покладається на позивача. Також відповідач зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, та окрім іншого - здійснено оплату нарахування за актом про порушення.
27.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 залучено до участі у справі № 910/5184/17 третіх осіб 1,2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріолан" та відкладено розгляд справи на 23.05.2017.
17.05.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення з документами по справі.
23.05.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що договірні відносини між третьою особою 2 та ТОВ "Тріолан", а також з іншими суб'єктами господарювання на розміщення телекомунікаційного обладнання "Тріолан" за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/5184/17 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.06.2017.
07.06.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення щодо тарифу, який застосовувався при розрахунку недорахованої електричної енергії та щодо балансоутримувача телекомунікаційного обладнання. Також у своїх поясненнях відповідач зазначив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні представника "Київенерго", у зв'язку із чим, просив суд, у разі наявності можливості відкласти розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання 08.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Таким чином, оскільки представник позивача був присутнім в судовому засіданні 23.05.2017, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.05.2017, то позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, проте, у своїх поясненнях, поданих до суду 07.06.2017, просив суд, у разі наявності можливості відкласти розгляд справи.
Розглянувши заявлене у поясненнях клопотання, суд відмовив в його задоволенні з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Крім того, відповідач реалізував свої процесуальні права шляхом подання відзиву та заперечень на позов по суті.
Представник третьої особи 1 в судове засідання 08.06.2017 не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.05.2017.
Представник третьої особи 2 надав пояснення по справі.
В судовому засіданні 08.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи 2, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №20117 (надалі - договір).
У відповідності до розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.
Згідно із п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку: споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до додатку 6А до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін), на балансі позивача перебуває ГРЩ щит ж/б 20А та збірка 1880/8.
19.01.2017 працівниками Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" була проведена перевірка дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А.
За результатами вказаної перевірки, відповідачем в присутності представника позивача було складено акт про порушення №43956 від 19.01.2017, яким встановлено порушення Правил користування електричною енергією - порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 3.34, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі з метою безоблікового споживання електричної енергії.
14.03.2017 відповідачем розглянуто акт №43956 від 19.01.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 за формулою 2.6. і 2.7 Методики.
Згідно із розрахунком відповідача за період порушення з 04.10.2016 по 19.01.2017 за недораховану електроенергію підлягає до сплати 14168,66 грн.
Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта № 43956 від 19.01.2017 про порушення Правил користування електричною енергією.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач не є споживачем електричної енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А, у зв'язку із чим, рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта від 19.01.2017 № 43956 про порушення Правил користування електричною енергією підлягає визнанню недійсним.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997 (у редакції чинній на час виявлення порушення), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
У відповідності до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
Згідно із п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Як встановлено судом, представниками відповідача проведено перевірку дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А за результатами якої складено акт про порушення №43956 від 19.01.2017.
У акті про порушення №43956 від 19.01.2017 встановлено порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 3.34, 6.40, 10.2. Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконане кабелем АППВ 3х2,5 від міжповерхового щита до телекомунікаційного обладнання Тріолан.
14.03.2017 відповідачем розглянуто акт №43956 від 19.01.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 за формулою 2.6. і 2.7 Методики.
Акт №43956 про порушення від 19.01.2017 розглянутий комісією відповідача за відсутності представника позивача.
Позивач був повідомлений про час та місце розгляду акту про порушення, що підтверджується листом від 08.02.2017 та повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 31.03.2017 позивач сплатив суму нарахувань за актом №43956 про порушення у розмірі 14168,66 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача та довідкою ПАТ "Ощадбанк" вих. №12/09/1/167 від 15.05.2017.
Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Частина 2 статті 237 Господарського кодексу України визначає, що у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.
При цьому, визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України (постанови Верховного Суду України від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010).
Як встановлено судом, нарахування по акту порушень здійснювалось здійснювався згідно із п. 2.9 за формулою 2.6. та 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6А до договору, на балансі позивача перебуває ГРЩ щит ж/б 20А.
Відповідно до пп. 7 п. 2.1. Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Згідно із п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2. 1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики; кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Так, формулою (2.7) визначено, що W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.,
де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:
у разі підключення до однієї фази P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj (2.8);
у разі підключення до трьох фаз P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj, (2.9);
де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.
U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;
cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;
t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).
Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун (2.6), де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення.
Згідно із п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання", при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.
Відповідно до розрахунку відповідача, позивачу за період порушення з 04.10.2016 по 19.01.2017 здійснено нарахування обсягу електричної енергії 6156,00 кВтч вартістю 14168,66 грн. (108 днів; тариф - за жовтень - грудень 2016 року 196,99 грн. (без ПДВ), 236,39 грн. з ПДВ; за січень 2017 року - 167,49 грн. (без ПДВ), 200,99 грн. з ПДВ, приєднана потужність - 4,75 кВт).
Розрахунок недорахованої електроенергії, нарахованої за актом №43956 про порушення від 19.01.2017 здійснений у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та є арифметично вірним.
Пунктом 1.2. ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
У відповідності до п. 2.1. ПКЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Пунктом 5.6. ПКЕЕ передбачено, що акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії.
Як підтверджено матеріалами справи, у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії №20117 від 01.02.2016 позивач є споживачем електричної енергії для забезпечення потреб його електроустановок, зокрема, за об'єктом - житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А.
У відповідності до додатку 6А до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) ГРЩ ж/б 20А та збірка 1880/8 належать позивачу.
Згідно із актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі - ГРЩ ж/б 20А.
Споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електромережі, що належить електропередавальній організації, безперешкодний доступ до електроустановок працівників електропередавальної організації в будь-який час доби для проведення необхідних робіт (п. 7 акту).
У відповідності до пп. 25 п. 10.2. ПКЕЕ, у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності, споживач електричної енергії зобов'язаний повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів);
Згідно із пп. 27 п. 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (пп. 5 п. 10.2 ПКЕЕ).
З огляду на наведені положення Правил користування електричною енергією, оскільки ГРЩ житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А належить позивачу, то за всі під'єднання до вказаного електрообладнання та за безоблікове користування електричною енергією, відповідальним є позивач.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, маючи на своєму балансі ГРЩ ж/б 20А, а також збірку 1880/8 повинен був проводити роботу із недопущення несанкціонованих підключень до власних об'єктів електроенергетики та несе відповідальність згідно чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що він не являється споживачем електричної енергії не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються встановленими вище обставинами.
Доводи про неналежність Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" телекомунікаційного обладнання Тріолан та споживання електричної енергії не встановленими особами не звільняє позивача від відповідальності за безоблікове користування електричною енергією внаслідок несанкціонованого підключення до об'єкту електроенергетики, що йому належить.
Будь-яких відомостей щодо наявності правовідносин на постачання електричної енергії за адресою: м. Київ, вулиця Червоноткацька, 20А між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріолан" чи іншими особами, яким належить телекомунікаційне обладнання Тріолан, матеріали справи не містять.
Обставини, наведені позивачем як підстави для скасування оперативно-господарської санкції, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, оскільки підстави для визнання недійсним рішення відповідача відсутні, то вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про визнання недійсним рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта від 19.01.2017 № 43956 про порушення Правил користування електричною енергією.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2017.
Суддя С.О. Турчин