13 червня 2017 року Справа № 910/17719/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,
суддів:Євсікова О.О.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 року
та рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.11.2016 року
у справі№ 910/17719/16 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення"
до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5
пророзірвання договору
за участю представників:
позивача - Трушкова Є.О.
відповідача - Горячих Я.О.
третіх осіб - 1) ОСОБА_6
2) ОСОБА_6
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про розірвання кредитного договору від 05.06.2014 року №ККРОG.6298.018 з 01.08.2014 року.
В подальшому позивач змінив предмет позову та просив змінити умови договору, призупинивши його дію з 01.08.2014 року до моменту закінчення антитерористичної операції, яка проводиться згідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2016 року (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Яковлєва М.Л.), в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд. Також у судовому засіданні представником позивача надано пояснення, в яких наведені додаткові підстави в обгрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі.
Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" (позичальником) укладено кредитний договір № KKPOG.6298.018, згідно якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 1 589 139,68 року з терміном користування до 04.09.2014 року включно для рефінансування заборгованості за договором про надання овердрафту від 25.04.2013 року № ККОВК.6298.017.
На підставі Постанови правління Національного банку України від 27.11.2014 року № 743 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 року №132 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський банк розвитку", згідно якого з 28.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку.
В подальшому Постановою правління Національного банку України від 21.12.2015 року №914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 року № 234 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно якого розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження ліквідатора з 23.12.2015 року.
25.08.2016 року позичальник звернувся до банку щодо необхідності внесення змін до кредитного договору № KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 року шляхом підписання додаткової угоди, яка залишена без задоволення.
У позовній заяві позивач просить призупинити дію кредитного договору №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 року з 01.08.2014 року до моменту закінчення антитерористичної операції, що здійснюється за Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014. При цьому, позивач зазначив, що на момент укладення кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" здійснювало господарську діяльність та мало позитивну бізнесову репутацію, а з 07.08.2014 року товариством не виконуються умови договору у зв'язку з погіршенням фінансової ситуації, що зумовлена проведення антитерористичної операції і відновлення дії договору можливе лише після її зупинення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи статей 651, 652 Цивільного кодексу України і Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, вірно вказав на відсутність підстав для зупинення договірних відносин, оскільки на дату підписання сторонами кредитного договору № KKPOG.6298.018, а саме - 05.06.2014 року, проведення антитерористичної операції тривало вже протягом двох місяців, і, як наслідок, укладаючи договір з метою рефінансування заборгованості за договором про надання овердрафту від 25.04.2013 року № ККОВК.6298.017, позивач був обізнаний про ситуацію в країні та усвідомлював усі ризики, пов'язані з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
В силу статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що за статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (стаття 651 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 652 цього ж Кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) з суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Позивач вказав, що істотними обставинами, які змінилися в якості підстави для внесення змін до договору шляхом призупинення його дії, є загострення соціальної та економічної ситуації на сході України шляхом проведення антитерористичної операції.
Проте, як правильно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, наведені позивачем обставини, як підстави для зміни договору, вже існували на момент укладення договору - 05.06.2014 року і тому не можуть бути підставою для зупинення виконання зобов'язання позичальника з повернення кредиту і сплати відсотків. Така підстава також не визначена законом. Крім того, позивачем не підтверджено факту перебування його підприємства у важкому фінансовому становищі внаслідок проведення антитерористичної операції.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємництва) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємницької діяльності визначено комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
В пункті 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовного національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки не є істотною зміною обставин у розумінні частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно вказали на те, що позовні вимоги мотивовані зміною умов здійснення позивачем підприємницької діяльності, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Донецька та Донецької області, що мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін і стосуються обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені до зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, та відповідно, підставою для зупинення його дії.
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення (Закон прийнято 02.09.2014 року).
Відповідно до частини 1 статті 1 та частини 2 статті 2 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
При цьому, суд першої й апеляційної інстанцій зауважили на тому, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (стаття 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").
З урахуванням цієї норми та з метою захисту інтересів юридичних осіб, які перебували в зоні антитерористичної операції, введено мораторій на нарахування пені та штрафу у зв'язку невиконанням кредитних договорів і визначено, що для підтвердження неможливості виконання зобов'язань стороні договору необхідно надати сертифікат Торгово-промислової палати України, що не здійснено позивачем.
В силу статті 14№ Закону України "Про Торгово-промислову палату" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до пункту 3.1.1. регламенту Торгово-промислової палати України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Сертифікат про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ установленої Торгово - промисловою палатою України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий цією палатою або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо).
З огляду на відсутність доказів на підтвердження позовних вимог, суди попередніх інстанцій вірно вказали на відсутність підстав, що звільняють особу від виконання договірних зобов'язань, а тому позовні вимоги є необгрунтованими.
З даними висновками місцевого й апеляційного господарських судів повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам і вимогам закону.
Доводи скаржника не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 року у справі №910/17719/16 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Владимиренко
СуддіО.О. Євсіков
О.А. Кролевець