Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 червня 2017 р. № 820/1151/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача - Оробінської С.П.,
представника відповідача - Сукач Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіс-100" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларис-100» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а саме - 807000011/2017/000078/2 від 07.02.2017р. та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2017/00022 від 07.02.2017 року.
Позивач вважає вказані рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувані рішення.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Також пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-100» в рамках здійснення зовнішньоекономічної діяльності у лютому місяці 2017 року було здійснено поставку товару за контрактом № Р-1-2016 від 01 листопада 2016 року, укладеного з резидентом Польщі компанією РОLSКАМР Sр.z.о.о.
Поставка товару здійснювалася на умовах СРТ (Інкотермс 2010), відповідно до яких продавець самостійно оплачує вартість перевезення вантажу в зазначений пункт призначення.
На виконання умов зазначеного контракту компанією РОLSКАМР Sр.z.о.о. було поставлено заморожене м'ясо куряче (частин тушок) механічної обвалки (ММО) вартістю 0,23 євро/кг.
Для митного оформлення вищезазначеного товару ТОВ «Поларіс-100» до Харківської митниці ДФС були подані вантажно-митні декларації із повним пакетом необхідних документів відповідно до ст. 53 МК України.
Судом встановлено, що після подання необхідних документі, відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи.
Позивач, у своїй відповіді до Харківської митниці ДФС №5061 від 07.02.2017 року , зазначив, що ним надано усі необхідні матеріали.
Не зважаючи на це, митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості 807000011/2017/000078/2 від 07.02.2017 року та оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2017/00022.
В Рішеннях було зазначено, що джерелом для даного рішення коригування митної вартості є наявна в митному органі цінова інформація, наявна в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено: МД № 205070000/2017/4451 від 06.02.2017 року, інформація що офіційно доводиться ДАМП ДФС - інформація надана Асоціацією «Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та м'ясопродукції».
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що у гр. 33 Рішення про коригування митної вартості Відповідач вказав, що «коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України». Проте, у графі 31 Рішення про коригування митної вартості Відповідач вказав 3 метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
ТОВ «Поларіс-100» , у зв'язку із необхідністю скорішого розмитнення швидкопсувного товару, з метою уникнення простою транспорту та враховуючи специфіку товару, який має стислий строк реалізації та якому необхідні відповідні умови зберігання, позивач був вимушений подати нові ВМД", заповнені з урахуванням митної вартості, визначеної згідно з оскаржуваним рішенням Митниці, внаслідок чого переплатив до бюджету 18 975,11 грн.
Суд зазначає, що ст. 53 Митного Кодексу України (надалі за текстом - МКУ) визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є: декларація митної вартості;з овнішньоекономічний договір; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
До вищезазначених митних декларацій, які оскаржуються , на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ Позивач під час декларування товару надав митному органу усі документи, які підтверджують всі складові митної вартості товару, а саме: вантажну митну декларацію;зовнішньоекономічний контракт із додатками;рахунки-фактури (інвойси);міжнародна транспортна накладна (СМR);книжка МДП (Саrnet ТІR);банківський документ щодо сплати за товар;проформа-інвойс;ветеринарні свідоцтва;сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЕІЖ. 1;ветеринарні свідоцтва Ф-2;інші некласифіковані документи - сертифікат якості;експортна декларація країни відправника;Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару;інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампа "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено").
Також, Позивачем окремо листом № 2017/02/5061/1 від 10 лютого 2017 року були надані документи від виробника, що підтверджували вартість товару за ціною контракту, а саме: розрахунок ціни (калькуляція) собівартості товару від виробника; прайс-лист від виробника; комерційна пропозиція від виробника; Лист про відсутність взаємозалежності між покупцем та продавцем; висновок про вартісні характеристики товару №б/н від 09.02.2017 року.
Зазначені документи, на думку суду, додатково підтвердили, що заявлена Позивачем митна вартість не є заниженою, та відповідає тій, яка була зазначена при митному оформленні під час складання, так званої, першої декларації. Але не дивлячись на зазначене, митним органом було відмовлено Позивачу в перегляді свого рішення про корегування митної вартості.
Суд зазначає, що за правилами ч.6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Проте, як встановлено судом, відповідач не повідомив декларанта та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених та обґрунтованих підстав для витребування у Позивача додаткових документів, зокрема, що Позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.
Також, у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної вартості товарів, митні органи зобов'язані провести процедуру консультацій, витребувати додаткові документи і, у разі прийняття рішення про визначення митної вартості товарів, обґрунтувати неможливість застосування кожного з попередніх методів і неможливість прийняття заявленої декларантом митної вартості товарів. Тільки за умови дотримання всіх перерахованих вище дій з боку митних органів рішення про визначення митної вартості може вважатися правомірним. Дана позиція підтримується в Постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 у справі №21- 399а12.
Крім того, Міністерство доходів і зборів України своїм листом от 24 липня 2013 № 12884/7 / 99-99-10-03-02-17 / 2580 "Щодо судової практики з питань оскарження рішень про визначення (коригування) митної вартості" підкреслює необхідність безумовного дотримання порядку застосування методів визначення митної вартості товарів.
Суд не згоден із позицією щодо коригування митної вартості на основі даних Асоціації «Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та м'ясопродукції», дані якої не можуть мати та не мають першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Також суд вказує, що зовнішньоекономічна угода № Р-1-2016 була укладена на строк з 01.11.2016 по 31.12.2017.
Кількість товару (загальна за контрактом), яка поставляється в рамках контракту, визначається інвойсами на кожну окрему поставку. Тобто, загальна кількість товару це сума зазначена в усіх інвойсах до цього контракту.
Пунктом 4.1. контракту зазначено, що вартість товару за 1 кг вказується в проформа-інвойсах, інвойсах та/або у специфікаціях на кожну окрему поставку товару.
Тобто, абсолютно зрозуміло, що в рамках укладеного контракту передбачено безліч поставок товару.
03.01.2017 року Специфікацією № 3 до Контракту, якою була узгоджена вартість чергової поставки товару - 0,23 євро/кг, а також зазначено, що об'єм товару може коригуватися за домовленістю сторін, як меншу так й в більшу сторону.
Так як контракт передбачає 100% передоплату, на підставі вказаних вище домовленостей, постачальником РОLSКАМР Sр.z.о.о. був виставлений попередній рахунок (проформа-інвойс). Проформа-інвойс містить всі ті ж реквізити, що і інвойс. Єдина відмінність, деякі дані, наприклад, обсяг поставки, може в подальшому бути скоректований (як і передбачено контрактом) в процесі узгодження остаточного замовлення.
Даний проформа-інвойс містив посилання на контракт, специфікацію № 3, а також відображав домовленість поставки товару об'ємом 84 000 кг за ціною 0,23 євро/кг на загальну суму 19 320 євро. Потім був виставлений інвойс VАТ № 150/МАG/2017, який містив остаточні дані по поставці, а саме, кількість і ціну, умови поставки, номер завантаженої машини з вагою 21 000 кг, формальні особливості поставки, а також відомості про постачальника та одержувача. У інвойсі, як і проформі-інвойс також були посилання на контракт та специфікацію № 3.
Відвантаження здійснюються автомобільним транспортом, а саме: «Тягач + трейлер». Трейлер являє собою термобудку з теоретичною вантажомісткістю до 25-28 тонн в залежності від: упаковки та габаритів вантажу; кількості осей у тягача - дві або три; ваги безпосередньо самої конструкції трейлера. Нове покоління трейлерів - полегшене. Старе - більш важке.
У країнах ЄС та Польщі, зокрема, встановлені обмеження по максимально допустимій вазі (перевазі) по осях автомобіля. Для контролю за вагою при виїзді з Польщі у напрямку України встановлені спеціальні пристосовані ваги. У разі переваги по осях - тобто перевищення встановленої норми допустимої ваги на кожну з осей - на перевізника накладається значний штраф.
У зв'язку з цим, а також з метою максимально ефективного використання простору трейлера, щоб уникнути переваги по осях та додаткових суперечок, водії при завантаженні мають повний "доступ до контролю за розміщенням палет всередині трейлера.
Більшість виробників, теж, виходячи з власного досвіду, виробили оптимальну кількість продукції, яке вміщує трейлер з урахуванням палет, незалежно від ваги самого трейлера.
У випадку з РОLSКАМР Sр.z.о.о., згідно з контрактом № Р-1-2016, загальна вага нетто, що відвантажується в трейлер, становить 21 000 кг. Дана цифра є оптимальною з точки зору відправника / виробника з урахуванням недопущення можливих переважень та суперечок надалі.
Обсяг продукції, що відвантажується відправником/виробником може коригуватися в меншу або більшу сторону, проте в останньому випадку вся відповідальність за надмірну вагу і штрафи лягатимуть на одержувача.
Таким чином, щоб уникнути в подальшому ризиків по перевазі та будь-яких спірних питань, обсяги за Контрактом № Р-1-2016 від 01.11.2016р. відвантажуються згідно розрахунків відправника / виробника з метою недопущення додаткових витрат і втрат, та з огляду на вище викладене, представляють собою оптимальну вагу нетто. У даному випадку вага товару за проформи-інвойсом була розподілена наступним чином: 4 трейлери * 21 000 кг = 84 000 кг.
Кожна з завантажених машин супроводжувалася окремим пакетом документів, в тому числі й платіжним дорученням на суму відповідну масі продукції в окремій машині (трейлері). Це цілком очевидні речі, які зрозумілі митникам.
Встановлено, що кожен пакет документів містив ще експортну декларацію країни відправлення, в який була зазначена ціна товару задекларована відправником.
Суд вважає за необхідним вказати, що відповідно до ч. З ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи:містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, Харківською митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2017/000078/2 від 07.02.2017р. та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2017/00022 від 07.02.2017 року.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Харківської митниці ДФС не правомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином дії відповідача є не правомірними, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіс-100" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови -задовольнити.
Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а саме - 807000011/2017/000078/2 від 07.02.2017 р.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2017/00022 від 07.02.2017 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіс-100" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.32, оф.20, код ЄДРПОУ 39915618) судові витрати в загальному розмірі 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС України (61003, м.Харків, вул.Короленка, 16-Б код ЄДРПОУ 39534151).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 15 червня 2017 року.
Суддя О.М. Тітов