Справа № 2а- 820/2439/17
Україна
про відмову у відкритті провадження
15 червня 2017 р. м . Харків
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" виконати певні дії відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2010 року та укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення на житлову кімнату площею 12.8 кв.м. в АДРЕСА_1 відкривши новий особистий рахунок на вказану кімнату замість залишеного старого особистого рахунку № НОМЕР_1.
Суд, відповідно до вимог частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне.
Як вбачається із адміністративного позову позивач фактично просить адміністративний суд визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання судового рішення та зобов'язати відповідача виконати постанову суду.
Так, 14.05.2007 року Дзержинським районним судом було винесено рішення у справі № 2-1294/07, яке набрало законної сили, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задоволено. Виділено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітній дитині - ОСОБА_4 кімнати жилою площею 16 кв. м., ОСОБА_1 кімнату площею 12.8 кв.м. в АДРЕСА_2 та зобов'язано Дзержинський РВК м. Харкова укласти з ОСОБА_1 окремий договір на жилу кімнату площею 12,8 кв.м. в АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 14 Цивільного процесуального Кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, суд зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Частиною 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Системний аналіз положень наведених вище норм закону дає можливість зробити суду висновок про те, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення по справі.
Крім того, за умисне невиконання судового рішення передбачена кримінальна відповідальність згідно статті 176-4 Кримінального кодексу України.
З поданого адміністративного позову не вбачається, що видався виконавчий лист, який направляється до виконання органам державної виконавчої служби та не надано доказів що позивач звертався до виконавчої служби щодо виконання рішення у справі № 2-1294/07 .
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це, перш за все, переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Крім того, у спірних правовідносинах Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" не здійснювало владні управлінські функції щодо позивача, а тому такий спір на даний час не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо спірні правовідносини не є публічно-правовими, або у спорі відсутній суб'єкт владних повноважень, або взагалі відсутній спір, тобто справа за заявою не належить до юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 17 КАС України.
Згідно із п. 1 ч. 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 107,109,186, 254 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.М. Тітов