ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
09 червня 2017 року справа № 813/1255/17
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Ванчак М.Л.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №72040-13 від 23.11.2016 р.
В обґрунтування позовних вимог заявляє про протиправність оскарженого рішення з огляду, що таке прийнято без врахування усіх істотних обставин. Також зазначає, що на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач не володів інформацією, яка стосується комплектації, пробігу та технічного стану, а тому неправомірне та необґрунтоване нарахування податку спричинило втручання в особисте майно позивача, яке є недопустимим.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові та додаткових поясненнях, просила такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення, надав суду письмові заперечення в яких зазначає, що транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст.267 ПК України, починаючи з 01.01.2015 року, оскільки ОСОБА_2 володіє транспортним засобом LAND ROVER, модель RANGE ROVER, універсал В, об'єм двигуна 2993 см кубічних, який відповідно до п.п. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортного податку. Таким чином, винесене податкове повідомлення-рішення №72040-13 від 23.11.2016 р., згідно якого ОСОБА_2 нараховано транспортний податок з фізичних осіб на суму 14 583,33 грн., є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши думку представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 223322 належить транспортний засіб марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, універсал В, об'єм двигуна 2993 см кубічних, тип пального - дизельне, рік випуску 2014 р., дата реєстрації 09.06.2016 р., реєстраційний номер НОМЕР_1.
23.11.2016 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області на виконання пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України сформовано податкове повідомлення-рішення №72040-13 за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 14 583,33 грн.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
Відповідно до підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 та підп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України, транспортний податок з фізичних осіб відноситься до місцевих податків.
Відповідно до пп. 267.1.1 ст. 267 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Відповідно до абз.2 п.5 методики, яка затверджена постановою Кабінету міністрів України 18.02.2016 р. за №66 «Про затвердження методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» для визначення об'єкта оподаткування мають бути встановлені розбіжності, які стосуються комплектації, пробігу та технічного стану.
Відповідно до п.2 зазначеної Методики, середньоринкова вартість автомобілів розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, яка визначена у п.3 Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403.
Зокрема, у п.3 Порядку вказано, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методикою аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, де за вихідні данні беруться, ціна нового транспортного засобу в Україні, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу, та інше.
Як вбачається із заперечень відповідача розмір транспортного податку відповідачем розраховувався за 7 місяців 2016 р. (25000:12*7=14583,33 грн.).
Однак, при винесені оскаржуваного повідомлення-рішення податковий орган не володів інформацією про технічний стан, комплектацію, пробіг вищезазначеного транспортного засобу. Це підтверджується тим, що до розрахунку вартості вносилися приблизні дані щодо пробігу, чого відповідач не заперечує. Будь-якої інформації від позивача про автомобіль, який був об'єктом оподаткування податковий орган не отримав, однак необґрунтовано прийняв рішення про визначення податкового зобов'язання.
Таким чином, неправомірне та необґрунтоване нарахування податку спричинило втручання в особисте майно позивача, яке є недопустимим.
Відповідач жодним чином не довів, що середньоринкова вартість зазначеного автомобіля перевищує 1 033 500 гривень.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати винесене Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №72040-13 від 23.11.2016 року.
3. Стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (адреса: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9 ) 640,00 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №ПН1657 від 24.04.2017 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 14.06.2017 року
Суддя Братичак У.В.