про залишення позовної заяви без руху
10 травня 2017 року № 810/1622/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у м. Києві
позовну заяву ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
третя особа: Державний кадастровий реєстратор, адміністратор ЦНАП, уповноважена посадова особа вик. органу місцевого самоврядування у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_2
про визнання протиправним наказ та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Державний кадастровий реєстратор, адміністратор ЦНАП, уповноважена посадова особа вик. органу місцевого самоврядування у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_2 з вимогами:
- визнати нечинним Наказ Головного управління Держземагентства у Чернігівській області № 25-3916/14-15-сг від 15.05.2015 року і пов'язаний з його виданням поділ земельної ділянки кадастровий номер 7422080200:73:020:0001;
- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Козелецькому районі від 13.07.2015 року щодо державної реєстрації факту здійсненого поділу земельної ділянки з кадастро вим номером 7422080200:73:020:0001 і перенесенням відомостей про цю земельну ділянку в архів та факту державної реєстрації земельної ді лянки з кадастровим номером 7422080200:73:020:0002;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігів ській області вчинити дії щодо скасування наказу у Головного управління Держземагентства у Чернігівській області № 25-3916/14-15-сг від 15.05. 2015 року;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора відділу Держгеока дастру у Козелецькому районі Чернігівської області внести зміни в базі ДЗК з відновленням із архіву відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7422080200:73:020:0001 і перенесенням відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7422080200:73:020:0002 до архіву ДЗК.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів сплати судового збору, при цьому позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового, враховуючи його матеріальний стан пенсіонера.
Суд, розглядаючи питання про звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Згідно наданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначає, що необхідно врахувати його матеріальний стан пенсіонера з розміром пенсії у 20169 грн., складнощі з останнім визначенням позовних вимог.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивач не надав суду будь-яких фінансових документів, що підтверджували б обставину неможливості сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у в позовній заяві підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 травень 2017 року, становить 1684,00 грн.
У відповідності до положень абзацу другого частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За правилами ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”.
Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області третя особа: Державний кадастровий реєстратор, адміністратор ЦНАП, уповноважена посадова особа вик. органу місцевого самоврядування у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_2 про визнання протиправним наказ та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 06 червня 2017 року.
3. Роз'яснити позивачу, що він може усунути вказані недоліки шляхом надання до суду документів про сплату судового збору у розмірі визначеному чинним законодавством.
4. Якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Щавінський В.Р.