Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2017 р. Справа №805/1354/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11 година 25 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року,
Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» звернулось до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірні податкові повідомлення - рішення протиправними, оскільки на позивача розповсюджуються вимоги п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», якою встановлено, що у 2015 -2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Також позивач зазначив, що при дослідженні своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість податковим органом не були використані первинні документи підприємства та не враховані акти звірки платежів до бюджету згідно яких відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що податковим органом була проведена камеральна перевірка ПАТ «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року. Податковий орган, вважає спірні податкові повідомлення - рішення № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року обґрунтованими та таким, які прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та встановив наступні обставини.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (код ЄДРПОУ 01413767, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 49) зареєстровано в якості юридичної особи 30.01.1997 року, зазначене підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було проведена камеральна перевірка ПАТ «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року, на підставі якої складено акт № 78/05-81-12-01/01413767 від 29.08.2016 року.
Перевіркою встановлено порушення своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «СУ 112» за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року, а саме порушено пп. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16, п. 57.1, ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками акта перевірки № 78/05-81-12-01/01413767 від 29.08.2016 року, підприємством на акт перевірки були подані заперечення від 09.09.2016 року.
12 вересня 2016 року відповідачем позивачу надіслано відповідь № 31445/10/05-81-12-01 на заперечення до акту камеральної перевірки № 78/05-81-12-01/01413767 від 29.08.2016 року, відповідно до якої залишається без змін висновок до акту камеральної перевірки ПАТ «СУ № 112 «Стальконструкція».
На підставі вказаного акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008851201 від 16.09.2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 115 689, 07 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та № 0008841201 від 16.09.2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 595 974, 52 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року, платник податків до Головного управління ДФС у Донецькій області направив скаргу на спірні податкові повідомлення - рішення, але рішенням контролюючого органу спірні рішення залишені без змін.
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направленням на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Під час перевірки з'ясовуються, зокрема питання щодо своєчасності подання платником податків податкової декларації (розрахунку), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету, належних сум податків (зборів) до бюджету.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках , який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий-звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За приписами п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларацій, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно ( у тому числі самостійно за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно ( у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно ( у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу, у розмірі п'яти відсотків від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» в порушення пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачена сума узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 4 136 763,31 грн. за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з ПДВ.
Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» починаючи з 05.05.2015 року ( дата першого погашення заборгованості по декларації № 9043665975 від 19.03.2015 року за звітній період лютий 2015 року) всі платежі з ПДВ здійснював в Системі електронного адміністрування (СЕА), що впроваджено в промислову експлуатацію згідно ст. 200-1 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість протягом 2015 - 2016 року склала в сумі 106 935, 32 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 91 090,65 грн. та за 2016 рік в сумі 15 844,67 грн.
Несплачена пеня в сумі 106 935,32 грн., була погашена 28.08.2015 року в сумі 22 952,48 грн., 01.10.2015 року в сумі 23 627,53 грн., 14.01.2016 pоку в сумі 140,06 грн., 29.02.2016 року в сумі 22 711,40 грн., 17.03.2016 року в сумі 13 419,81 грн., 24.03.2016 року в сумі 16 773,77 грн., 25.04.2016 року в сумі 7 310,27 грн. шляхом зарахування грошових коштів, які надходили з електронного рахунку платника податків на додану вартість.
Податковим органом в акті камеральної перевірки № 78/05-81-12-01/01413767 від 29.08.2016 року ПАТ «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року враховані лише платежі з ПДВ, які підприємством здійснено після граничних термінів сплати, передбачених податковим законодавством України. Своєчасно сплачено (частково) узгоджену суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 66 393,96 грн., згідно декларації за травень 2016 року № 9102836910 від 21.06.2016 року (граничний термін сплати 30.06.2016 року, станом на 30.06.2016 року не сплачено в сумі 364 318, 04 грн.) та своєчасно сплачено (частково) узгоджену суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 173 243.96 грн.,, згідно декларації за червень 2016 року № 9125221223 від 21.06.2016 р., (граничний термін сплати 30.07.2016 року, станом на 30.07.2016 року не сплачено в сумі 364 318,04 грн.).
Залишок на рахунку платника в Системі електронного адміністрування станом на дату складання акту перевірки від 29.08.2016 року дорівнював 124 813, 00 грн.
Залишок несплаченої платником податків самостійно нарахованої штрафної санкції в сумі 0,45 грн.(уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2016 року, № 9031977303 від 10.03.2016 року на суму 8 011, 00 грн. самостійно нарахована штрафна санкція 401 грн.). Штрафна санкція на суму самостійно нарахованої платником податків штрафної санкції в сумі 401 грн. не нараховується згідно ст. 126 ПК України.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 та п. 131.2 ст. 131 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Отже, фактично, враховуючи спрямування податковим органом частини поточних платежів позивача на погашення податкового боргу минулих періодів, висновки акту перевірки № 78/05-81-12-01/01413767 від 29.08.2016 року відповідають дійсності, інтегрованій картці позивача з ПДВ та хронології зарахування сум ПДВ через рахунок підприємства, відкритий в Системі електронного адміністрування ПДВ.
Крім цього, позивач посилається на те, що податковий орган не мав права проводити камеральну перевірку ПАТ «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 року по 25.08.2016 року, оскільки на нього розповсюджуються вимоги п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», якою встановлено, що у 2015 -2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Проте, суд зазначає, що Представником податкового органу надано суду податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, у якій зазначено, що дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) у Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» склав 29 980 000, 00 грн., що перевищує поріг у 20 мільйонів гривень який є необхідним для застосування мораторію на проведення перевірок щодо позивача.
Отже, на позивача не розповсюджуються вимоги п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач, приймаючи податкові повідомлення - рішення № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року діяв у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України, а отже позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, практикою Європейського суду з прав людини, ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008851201 від 16.09.2016 року та № 0008841201 від 16.09.2016 року - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 02 червня 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 07 червня 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.