14 червня 2017 року Справа № 808/935/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
16.03.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (наказ №813 від 16.09.2015, за операцією від 17.02.2015, ІD 741278414) щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №008-07977-1701215 від 17.02.2015, укладеного між позивачем та АТ «Дельта Банк»;
зобов'язати відповідача подати до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника АТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №008-07977-1701215 від 17.02.2015, укладеного між позивачем та АТ «Дельта Банк».
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Дуляницької С.М. від 11.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/935/16.
Ухвалою суду від 24.05.2016 провадження у справі №808/935/16 зупинене до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI.
У зв'язку припиненням повноважень судді Дуляницької С.М., згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 27.04.2017 №50 та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №808/935/16.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2017, справу передано для подальшого розгляду судді Садовому І.В.
Ухвалою суду від 27.04.2017 справу прийнято до провадження судді Садового І.В.
30.05.2017 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі.
З метою вирішення питання щодо наявності підстав для поновлення провадження у справі, до суду викликані сторони у судове засідання на 14.06.2017.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у відповідності до клопотання від 14.06.2017 підтримав клопотання про поновлення провадження у справі.
У клопотанні зазначено про тривалість розгляду Конституційним судом України (майже два роки) справи щодо конституційності Закону України «"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI, до вирішення якої провадження по даній справі зупинене, що порушує права позивача на розгляд справи судом у розумні строки. Просить поновити провадження у справі та розглянути її на підставі нині діючого законодавства.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, у відповідності до клопотання від 14.06.2017 проти поновлення провадження по справі заперечив.
Третя особа у судове засідання також не з'явилась. 14.06.2017 від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі.
Розглядаючи клопотання представника позивача про поновлення провадження по справі, суд знайшов підстави для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Розумний строк (п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС України) - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у розумні строки. У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів.
Ці питання аналізувались судом у справі Странніков проти України, де суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі розумності строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, у разі визнання неконституційним Конституційним Судом України Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, цей закон втратить чинність з дня ухвалення рішення про його неконституційність.
При цьому, враховуючи те, що на момент виникнення спірних відносин Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не було визнано неконституційним, тобто спірні відносини врегульовував саме цей закон у редакції чинній на час виникнення цих відносин, суд приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України за наслідками розгляду подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не впливає на вирішення справи, оскільки не має зворотної сили.
Таким чином, задля дотримання «розумного строку» розгляду справи та надання позивачу можливості для захисту своїх прав та інтересів, суд приходить до висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 808/935/16.
Керуючись ч.5 ст. 156, ст.ст.160, 165 КАС України, суд -
Поновити провадження у адміністративній справі №808/935/16.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя І.В. Садовий