11 травня 2017 року (17 год. 25 хв.)Справа № 808/480/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі судового засідання Фесик А.В., за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління МВС України в Запорізькій області (ліквідаційна комісія)
третя особа: Ліквідаційна комісія Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування наказу від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС»,
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовом до Головного Управління МВС України в Запорізькій області (ліквідаційна комісія) (надалі - відповідач або ГУМВС України в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС».
В адміністративному позові позивачем зазначено, що з 13.05.2014 по 28.04.2016 позивач проходив службу в ГУМВС України в Запорізькій області на посаді заступника начальника штабу-начальника чергової частини ГУМВС. 19.05.2015 ОСОБА_1, відповідно до п.6.6. Наказу МВС України від 24.05.2013 №505, тимчасово виконував обов'язки начальника штабу ГУМВС. 19.05.2016 до ОСОБА_1, як вищестоящого керівника за напрямком роботи, звернулася інспектор штабу ЗМУ ГУМВС ОСОБА_4 з рапортом про відкликання свого попереднього рапорту про звільнення її з органів внутрішніх справ України за ст.64 п.«ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України». Вона пояснила позивачу, що працівники всіх канцелярій ЗМУ ГУМВС та ГУМВС відмовляються реєструвати її рапорт про відкликання рапорту про звільнення з ОВС. Також вона пояснила, що написала рапорт про звільнення з ОВС під впливом негативних емоцій, під моральним тиском та примусом свого безпосереднього керівника - заступника начальника штабу-начальника чергової частини ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5, з яким у неї несподівано виникла суперечка по службі. В даний час ОСОБА_4 заспокоїлася, передумала звільнюватися і бажає подати рапорт про відкликання попереднього рапорту. Позивач дав команду працівникам канцелярії штабу ЗМУ ГУМВС прийняти цей рапорт і зареєструвати його у журналі вхідної кореспонденції. Як т.в.о. начальника штабу ГУМВС позивач мав право давати вказівки всім співробітникам штабу, в т.ч. і канцелярії. На руки цей рапорт позивач їй не давав, оскільки це не входило до його безпосередніх обов'язків, це вже компетенція працівників канцелярії і саме до їх посадових обов'язків входило доведення цього рапорту до відома керівництва ГУМВС. Вказана обставина підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015 по справі №808/2796/15. Стосовно порушення позивачем вимог наказу МВС України від 23.08.2012 №747 «Про затвердження Інструкції з діловодства в системі МВС України», він вважає, що жодним чином її не порушував. Обов'язки начальника штабу ГУМВС визначені у розділі V Наказу МВС України від 24.05.2013 №505, який на той час діяв. Позивача покарано в дисциплінарному порядку за порушення, які він не скоював і не міг скоїти. Наказ про його покарання видано позивачем тому, що людину було поновлено на службі на підставі рішення суду і треба було доповісти в міністерство, що винну особу знайдено і покарано - в системі МВС України це звичайна практика. Цей наказ позивач не оскаржував тому, що на той час він перебував у службових (трудових) відносинах з ГУМВС і боявся, що якщо він буде його оскаржувати, то в позивача будуть неприємності по службі. Не має значення, коли даний рапорт було доведено до відома керівництва ГУМВС - начальник був повинен скасувати свій незаконний наказ у будь-який час, дізнавшись, що діяв неправомірно. Це також загальновідомий факт. Про небажання керівництва ГУМВС добровільно скасовувати неправомірний наказ свідчить те, що ГУМВС подавала апеляційну і касаційну скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року по справі №808/2796/15. Дану постанову суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015. ОСОБА_4 поновлено на посаді, яку вона займала до звільнення з ОВС та їй було виплачено компенсацію за вимушений прогул. Приблизно у серпні 2015 року до позивача підходили працівники інспекції по особового складу ГУМВС з вимогою написати рапорт, в якому він мав би викласти свої дії щодо описаної вище ситуації з ОСОБА_4 Свою вимогу вони мотивували тим, що діють в рамках призначеного начальником ГУМВС службового розслідування по факту незаконно звільненого працівника. Даний рапорт позивач написав, хоча з наказом начальника ГУМВС про призначення службового розслідування його не ознайомили. Через деякий час позивача під розпис ознайомили з матеріалами висновку службового розслідування, згідно якого мої дії вважалися правомірними. Більше ні з якими документами організаційно-розпорядчого характеру позивача не ознайомлювали.
28.04.2016 позивач пішов на пенсію і забув про вищевказану ситуацію - почав жити іншим життям. Наприкінці листопада 2016 року з Ленінського районного суду м.Запоріжжя позивачу надійшла позовна заява про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка ґрунтувалася на тому, що спірним наказом його визнано винним у діях, які призвели до незаконного звільнення з ОВС працівника, а також, що внаслідок його незаконних, на їх думку, дій цій працівниці було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Серед матеріалів даної позовної заяви також був висновок службового розслідування, на підставі якого видано спірний наказ. Також, в даній позовній заяві зазначено, що наказ про своє покарання позивач не оскаржував. Ніяких правових наслідків для позивача цей наказ не мав: він отримував повну суму свого грошового забезпечення разом із премією. Це свідчить про те, що витяг з наказу про покарання керівництво ГУМВС свідомо не направляло до бухгалтерії для виконання тому, що якщо б позивач дізнався би про наявність даного наказу, то відразу ж оскаржив би його до суду. На даний час в провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя знаходиться цивільна справа №334/6226/16-ц за позовом Ліквідаційної комісії Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до позивача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Вказаний позов ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі, вважає, що його зміст не відповідає вимогам цивільного та трудового законодавства України. Даний спірний наказ позивач вважає сфальсифікованим, виданим для того, щоб особа, винна у незаконному звільнені працівника, уникла відповідальності за скоєне, а кошти, виплачені даному працівникові, покрити за рахунок ОСОБА_1
У судових засіданнях представник позивача, позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (а.с.82-85), в яких зазначено, що відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» та «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої 12.03.2013 наказом МВС України №230 за наказом ГУМВС від 22.07.2015 №2405 проведено службове розслідування з підстав винесення Запорізьким окружним адміністративним судом постанови у справі №808/2796/15. Встановлено, що 19.05.2015 ОСОБА_4 на ім'я начальника ГУМВС в області подано рапорт з проханням звільнити її з ОВС України за власним бажанням. Матеріали на звільнення з органів внутрішніх справ України ОСОБА_4 у першій половині доби 19.05.2015 перебували у позивача. У зв'язку із тим, що питання звільнення ОСОБА_4 не обговорювалися з ним, ні з його керівництвом, він поставив на рапорті резолюцію: «Не згоден» та вирішив поспілкуватися з ОСОБА_4 особисто. На підставі матеріалів щодо звільнення з ОВС України за власним бажанням ОСОБА_4, того ж дня, наказ був підписаний начальником ГУМВС в області та йому присвоєно №183о/с.
19.05.2015, приблизно після 16:00 год. ОСОБА_4, перебуваючи у службовому кабінеті позивача, надала йому рапорт про відкликання попереднього про звільнення з ОВС України та пояснила, що цей рапорт у неї ніхто не приймає, ані працівники УКЗ ГУМВС ані ВДЗР ГУМВС в області. Позивач погодився із законним проханням та дозволив зареєструвати рапорт у канцелярії штабу ГУМВС. Також ОСОБА_1 надав команду секретарю Мєскєвій О.Я. залишити копію рапорту. Зареєструвавши рапорт, ОСОБА_4 оригінал забрала з собою, пояснивши позивачу, що піде з ним до начальника управління кадрового забезпечення, а в штабі ГУМВС в області залишилась копія. Рапорт про відкликання попереднього зареєстрований 19.05.2015 в канцелярії штабу ГУМВС за порядковим обліковим №590 Журналу вхідної кореспонденції штабу ГУМВС області. З пояснень позивача, будь яких резолюцій на рапорті він не ставив та супровідний лист до УКЗ ГУМВС в області не складався, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 особисто понесла вказаний рапорт, або до начальника ГУМВС в області, або до начальника управління кадрового забезпечення ГУМВС, як він вважав. Крім того, при проведенні розслідування здійснено прослуховування аудиозапису судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у адміністративній справі №808/2796/15 та встановлено, що допитаний свідком позивач пояснив, що у травні 2015 року він виконував обов'язки начальника штабу ГУМВС в області. 19.05.2015 хтось із працівників кадрів заніс йому на узгодження документи щодо звільнення з ОВС України за власним бажанням ОСОБА_4 Оскільки документи були підготовані дуже швидко (цього ж дня), він (ОСОБА_1В.) написав на рапорті, що він з ним не згоден та надав підлеглим команду знайти ОСОБА_4 Приблизно через 2-3 години ОСОБА_4 прибула до кабінету ОСОБА_1, де останній запитав чи добровільно остання написала рапорт про звільнення з ОВС України. ОСОБА_4 повідомила, що рапорт написала добровільно, у зв'язку із тим, що виникла конфліктна ситуація, яка стосується її брата. Крім цього, ОСОБА_4 пояснила, позивачу що добре поміркувала щодо написання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням. Після цього, ОСОБА_4 залишила службовий кабінет позивача та повернулась цього ж дня, приблизно о 16:00 год. При цьому ОСОБА_4 принесла рапорт про відкликання попереднього щодо звільнення з ОВС України та прохає зареєструвати його у канцелярії штабу, він ОСОБА_1 відповів щоб остання йшла його реєструвати. Про реєстрацію зазначеного рапорту щодо відкликання її ОСОБА_4 попереднього рапорту про звільнення з ОВС України, позивач нічого начальнику управління кадрового забезпечення не повідомляв, а можливо і казав щось у вечері цього дня.
Крім цього, позивач пояснив, що можливо вказаний рапорт про відкликання попереднього потрібно було направити до кадрів, але він цього не знав та ніхто йому про це не підказав. Реєстрація документів в ГУМВС здійснюється у відповідності до «Інструкції з діловодства в системі МВС України», затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 №747. Звернення (рапорти) військовослужбовців, працівників внутрішніх справ і державної безпеки з питань, що не стосуються їх службової діяльності, реєструються та розглядаються відповідно до вимог Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ затвердженого наказом МВС від 10.10.2004 №1177, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26.10.2004 за №1361/9960. Звернення (рапорти), які стосуються їх службової діяльності, у разі необхідності, реєструються в підрозділі документального забезпечення органу або підрозділу, в якому проходять службу такі особи, та опрацьовуються відповідно до вимог цієї Інструкції, якщо інше не встановлено законодавчими або нормативно-правовими актами. Ураховуючи викладене за результатами розслідування встановлено що Позивачем у порушення вимог пп.2.6.10, 2.6.36, 2.10.7, 2.10.8 та 2.10.9 Інструкції, замість того, щоб надати на розгляд начальнику ГУМВС України в Запорізькій області або надати до УКЗ ГУМВС рапорт ОСОБА_4 щодо відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням, зареєстрований у канцелярії штабу ГУМВС, безпідставно передав його останній. Встановлено, що рапорт про відкликання рапорту про звільнення не доведено до керівника ГУМВС чи начальника управління кадрового забезпечення через дії позивача, які позбавили керівництво ГУМВС можливості розглянути рапорт ОСОБА_4 та прийняти по ньому відповідне рішення, що у подальшому призвело до скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не прибув. Подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.69).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши думку сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно Послужного списку ОСОБА_1 (особистий №С-436850) він перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 30.08.1987 по 28.04.2016 (а.с.28-39).
Судом досліджено наказ начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС», в якому, зокрема, зазначено: «… 08.07.2015 в адміністративній справі №808/2796/15 за позовом інспектора штабу ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції ОСОБА_4 до ГУМВС України в Запорізькій області про визнання неправомірним наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с в частині звільнення останньої з органів внутрішніх справ України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України та поновленні на роботі, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. Зазначеною постановою суду вказаний наказ визнано протиправним і скасовано в частині звільнення ОСОБА_4 з ОВС та останню поновлено на посаді інспектора штабу Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області. Із ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_4 стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.05.2015 по 08.07.2015 у розмірі 2925,26 гривень. Підставою для прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_4 на службі, став її рапорт про відкликання рапорту про звільнення, який зареєстровано в штабі ГУМВС України в Запорізькій області 19.05.2015 за №590 та не доведений до відома керівництва ГУМВС.
Аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, встановлено, що 19.05.2015, на той час т.в.о. начальника штабу ГУМВС в області полковник міліції ОСОБА_1, у порушення вимог п.п.2.6.36., 2.10.7, 2.10.8 та 2.10.9 «Інструкції з діловодства в системі МВС України», затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 №747, замість того, щоб надати на розгляд начальнику ГУМВС України в Запорізькій області або направити до УКЗ ГУМВС рапорт ОСОБА_4 щодо відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням, зареєстрований у канцелярії штабу ГУМВС, безпідставно передав його останній. Своїми діями ОСОБА_1 позбавив керівництво ГУМВС можливості розглянути рапорт ОСОБА_4 та прийняти по ньому відповідне рішення, що у подальшому призвело до скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с у частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, поновлення її на службі в ОВС та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.05.2015 по 08.07.2015 розмірі 2925,26 гривень. На підставі викладеного та висновків службового розслідування, керуючись вимогами ст.ст.2, 4, 12, 14 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», (…) НАКАЗУЮ: 1.За порушення службової дисципліни, вимог п.п.2.6.36., 2.10.7., 2.10.8 2.10.9 Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказі МВС України від 23.08.2012 №747, унаслідок чого керівництво ГУМВС було позбавлено можливості розглянути рапорт ОСОБА_4 від 19.05.2015 про відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням та прийняти по ньому рішення, передбачене Законом, а у подальшому призвело до скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с у частині звільнені ОСОБА_4 з ОВС, поновлення її на службі та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь останньої грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 2925,26 грн., заступнику начальника штабу - начальнику чергової частини ГУМВС України в Запорізькій області полковнику міліції ОСОБА_1 оголосити догану, та відповідно до вимог наказу ГУМВС області від 26.10.2010 №1640 знизити розмір щомісячної премії на 30% строком на один місяць. …» (а.с.12, 68).
Сторонами не надано до суду доказів реалізації наказу начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 16.09.2015 №2993: доказів зниження ОСОБА_1 щомісячної премії на 30% строком на один місяць з бухгалтерії ГУМВС України в Запорізькій області (ГУНП України в Запорізькій області).
У наданому до суду Послужному списку є запис про стягнення, але не зазначено, чи знято воно чи ні (а.с.37-зворот).
Судом досліджено матеріали службового розслідування за фактом незаконного звільнення ОСОБА_4 з ОВС (а.с.86-98).
У складеному за результатами службового розслідування Висновку (№3/І-4758 від 01.09.2015), затвердженому 31.08.2015, зазначено наступне: «… Під час проведення службового розслідування встановлено: 19.05.2015 ОСОБА_4 на ім'я начальника ГУМВС в області подано рапорт з проханням звільнити її з ОВС України з 19.05.2015, у зв'язку із тим, що її не влаштовує заробітна плата та графік роботи. 19.05.2015, на підставі зібраних відповідно до вимог чинного законодавства України документів, наказом ГУМВС від 19.05.2015 №183о/с ОСОБА_4 звільнено з ОВС України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. У день звільнення ОСОБА_4 отримала трудову книжку, довідку розрахунок та обхідний лист, про що свідчить її власноручний запис у послужному списку особової справи. Під час отримання зазначених документів ОСОБА_4 не висловлювала бажання змінити прийняте нею рішення про звільнення з ОВС. 19.05.2015 ОСОБА_4 складено рапорт про відкликання свого рапорту про звільнення з ОВС України, у якому вона виклала прохання свій рапорт на звільнення з ОВС від 19.05.2015 не розглядати, оскільки під час його написання керувалось емоціями, однак, обміркувавши, прийняла рішення щодо залишення на службі в ОВС. Вказаний рапорт 19.05.2015 зареєстровано до Журналу обліку вхідної кореспонденції» штабу ГУМВС в області за №590. Згідно «Журналу обліку вхідної кореспонденції» штабу ГУМВС України в Запорізькій області (інв. №354, розпочатий 01.01.2015), рапорт ОСОБА_4 є останнім зареєстрованим 19.05.2015 документом. У графі №10 вказаного журналу (номер справи, тому, до якої підшито документ) зазначено, що рапорт ОСОБА_4 знаходиться у томі 1 справи №1.24 (сторінка 67). У графах №7 (резолюція керівника органу) та №8 (підпис особи, якій передано документ на виконання, і дата) зазначеного вище журналу, відповідні записи відсутні.
На вказаному рапорті ОСОБА_4 відсутні резолюції керівництва ЗМУ та ГУМВС України в Запорізькій області, які б підтвердили факт його розгляду 19.05.2015 або у будь-який інший день. Також встановлено, що згідно наказу ГУМВС від 20.05.2015 №185о/с, виконання обов'язків начальника штабу ГУМВС, на період невикористаної частини чергової відпустки за 2014 рік полковника міліції ОСОБА_6, покладено на полковника міліції ОСОБА_1 - заступника начальника штабу-начальника чергової частини ГУМВС, з 15 травня до 14 червня 2015 року. Далі встановлено, що 08.07.2015 постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015 в адміністративній справі №808/2796/15 за позовом ОСОБА_4 до ГУМВС в області про визнання наказу про звільнення неправомірним та поновлення на роботі, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю, з ЗМУ ГУМВС в області на користь ОСОБА_4 стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 2925,26 гривень. У постанові суду, зокрема, зазначено, що рапорт ОСОБА_4 про відкликання рапорту на звільнення складений на ім'я начальника ГУМВС України в Запорізькій області, тому розгляд його повинен був відбуватись керівником, для прийняття відповідного рішення по суті рапорту. У судовому засіданні встановлено, що рапорт ОСОБА_4 про відкликання рапорту про звільнення не доведено до відома керівництва та не розглянуто.
16.07.2015, на виконання постанови суду, наказом ГУМВС №256о/с пункт наказу ГУМВС від 19.05.2015 №183о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з ОВС відмінено. ОСОБА_4 приступила до виконання службових обов'язків. ОСОБА_1 пояснив, що в травні 2015 року він виконував обов'язки начальника штабу ГУМВС в області, на період чергової відпустки начальника штабу ГУМВС України в Запорізькій області полковника міліції ОСОБА_6. 19.05.2015 у першій половині доби, ОСОБА_7 заніс йому матеріали щодо звільнення з ОВС України ОСОБА_4 У зв'язку із тим, що питання звільнення ОСОБА_4 не обговорювалися ані з ним (ОСОБА_1В.) ані з його керівництвом, він поставив на рапорті резолюцію: «Не згоден», та вирішив поспілкуватися з ОСОБА_4 особисто. Через декілька годин, до нього (ОСОБА_1В.) прийшла ОСОБА_4, яка первинно пояснила, що рапорт про звільнення з ОВС України вона написала добровільно. Крім цього, ОСОБА_4 пояснила, що її брат щось скоїв у Заводському районі м. Запоріжжя та вона намагалася йому допомогти. Після цього, остання пішла. Цього ж дня, приблизно після 16.00, ОСОБА_4 знову повернулась до його (ОСОБА_1В.) службового кабінету з рапортом про відкликання попереднього про звільнення з ОВС України та пояснила, що цей рапорт у неї ніхто не приймає, ні працівники УКЗ ГУМВС, ні ОСОБА_8 в області. Він (ОСОБА_1В.) запитав, кому саме вона (ОСОБА_4А.) носила вказаний рапорт. Остання повідомила, що із вказаним рапортом вона зверталася до ОСОБА_9 та до канцелярії ВДЗР ГУМВС, тобто кабінету, який знаходиться навпроти кабінету ОСОБА_9, де їй також відмовили у реєстрації. У зв'язку із цим, вона (ОСОБА_4А.) попрохала зареєструвати вказаний рапорт у канцелярії штабу ГУМВС в області. Побачивши сльози на очах ОСОБА_4, він (ОСОБА_1В.) не зміг їй відмовити у законному проханні та дозволив зареєструвати рапорт у канцелярії штабу ГУМВС в області. Також він (ОСОБА_1В.) надав команду секретарю Мєскєвій О.Я. залишити копію рапорту. Зареєструвавши рапорт, ОСОБА_4 оригінал забрала з собою, пояснивши, йому (ОСОБА_1В.) що піде з ним до ОСОБА_10, а в штабі ГУМВС в області залишилась копія. Будь яких резолюцій на рапорті він (ОСОБА_1В.) не ставив та супровідний лист до УКЗ ГУМВС в області не складався, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 особисто понесла вказаний рапорт, або до начальника ГУМВС в області , або до ОСОБА_10 Цього ж дня, він (ОСОБА_1В.) особисто повідомив ОСОБА_10 про подання ОСОБА_4 рапорту про відклик рапорту щодо звільнення нею за власним бажанням. Через декілька днів, вказаний рапорт про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням, йому (ОСОБА_1В.) повернув ОСОБА_10 або ОСОБА_7 Після цього він (ОСОБА_1В.) передав його до канцелярії штабу. Таким чином, у ході службового розслідування встановлено, що скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с у частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України за п.64«ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, поновлення її на службі в ОВС та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.05.2015 по 08.07.2015 у розмірі 2925,26 гривен, сталося у наслідок того, що рапорт останньої від 19.05.2015 про відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням не був того ж дня переданий керівництву ГУМВС для розгляду та прийняття відповідного рішення. ОСОБА_4 реалізувала своє право відкликати рапорт на звільнення з ОВС завдяки тому, що її рапорт з цього приводу 19.05.2015 зареєстровано у канцелярії штабу ГУМВС. Крім цього, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, встановлено, що 19.05.2015, на той час, т.в.о. начальника штабу ГУМВС в області полковник міліції ОСОБА_1, у порушення вимог пп.2.6.36., 2.10.7., 2.10.8 та 2.10.9 Інструкції, замість того, щоб надати на розгляд начальнику ГУМВС України в Запорізькій області або направити до УКЗ ГУМВС рапорт ОСОБА_4 щодо відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням, зареєстрований у канцелярії штабу ГУМВС, безпідставно передав його останній. Своїми діями ОСОБА_1 позбавив керівництво ГУМВС можливості розглянути рапорт ОСОБА_4 та прийняти по ньому відповідне рішення, що у подальшому призвело до скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с у частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, поновлення її на службі в ОВС та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.05.2015 по 08.07.2015 у розмірі 2925,26 гривен. На підставі викладеного, - ВВАЖАВ БИ: 1. Службове розслідування завершити. 2. Встановлено, що скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183о/с у частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, поновлення її на службі в ОВС та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.05.2015 по 08.07.2015 у розмірі 2925,26 гривен сталося у наслідок того, що рапорт останньої від 19.05.2015 про відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням не було того ж дня передано керівництву ГУМВС для розгляду та прийняття відповідного рішення. ОСОБА_4 реалізувала своє право відкликати рапорт на звільнення з ОВС завдяки тому, що її рапорт в цього приводу 19.05.2015 зареєстровано у канцелярії штабу ГУМВС. 3. За порушення службової дисципліни, вимог п.п.2.6.36., 2.10.7., 2.10.8 та 2.10.9 Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 №747, унаслідок чого керівництво ГУМВС було позбавлено можливості розглянути рапорт ОСОБА_4 від 19.05.2015 про відкликання рапорту про звільнення з ОВС України за власним бажанням та прийняти по ньому рішення, передбачене Законом, а у подальшому призвело до скасування Запорізьким окружним адміністративним судом наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 19.05.2015 №183 о/с у частині звільнення ОСОБА_4 з ОВС, поновлення її на службі та стягнення з ЗМУ ГУМВС на користь останньої грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 2925,26 гривен, заступнику начальника штабу - начальнику чергової частини ГУМВС України в Запорізькій області полковнику міліції ОСОБА_1 оголосити догану, та відповідно до вимог наказу ГУМВС в області від 26.10.2010 №1640 знизити розмір щомісячної премії на 30% строком на один місяць. 4. Копію висновку службового розслідування направити до СЮЗ ГУМВС України в Запорізькій області, для вжиття відповідних заходів реагування. …» (а.с.62-67, 90-95).
Відповідачем не надано до суду ані посадової інструкції начальника штабу ГУМВС - начальника чергової частини (які виконував, на той час ОСОБА_1В.), ані функціональних обов'язків позивача.
В той же час Висновок (№3/І-4758 від 01.09.2015) за результатами службового розслідування не містить у собі даних про порушення ОСОБА_1 пункту, підпункту посадової інструкції позивача.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Юридичну оцінку правомірності винесення 19.05.2015 Наказу ГУМВС України в Запорізькій області №183о/с вже надано судом під час розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом адміністративної справи №808/2796/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області у якому вона просила: скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Запорізькій області від 19 травня 2015 року № 183 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_4 та поновити її на службі в посаді інспектора штабу Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області; зобов'язати ГУ МВС України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_4 компенсацію за вимушений прогул з 20 травня 2015 року по день поновлення її на службі.
З'ясовано, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 в адміністративної справи №808/2796/15 позов ОСОБА_4 задоволено (а.с.15-17).
Дослідженням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 з'ясовано, що в адміністративній справі №808/2796/15 не надавалась оцінка діям (службі) ОСОБА_1 при проходженні служби ОСОБА_4
Відтак, підстави та порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ГУМВС України в Запорізькій області і є предметом спору у справі, яка розглядається.
Вирішуючи спір по суті суд беручи до уваги викладене вище виходить з наступного.
У п.1.1. Розділу І «Положення про штаб міського, районного та лінійного органу внутрішніх справ головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті», затвердженого 24.05.2013 наказом Міністерство внутрішніх справ України №505 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2013 за №925/23457, який 04.03.2016 втратив чинність, але діяв, на час служби ОСОБА_1В.), зазначено, що штаб є самостійним підрозділом міського, районного та лінійного органу внутрішніх справ головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, який забезпечує координацію, аналіз, планування, контроль та узгодження дій міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ (далі - територіальні органи внутрішніх справ) з питань захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки.
Відповідно до п.5.1-п.5.9 Розділу V «Положення про штаб міського, районного та лінійного органу внутрішніх справ головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті»: «V. Обов'язки начальника штабу 5.1. Здійснює безпосереднє керівництво та організовує роботу штабу, відповідає за належне виконання покладених на підрозділ завдань і функцій. 5.2. Затверджує функціональні обов'язки працівників штабу. 5.3. Подає керівництву територіального органу внутрішніх справ пропозиції щодо оцінки стану протидії злочинності, забезпечення ефективності оперативно-службової діяльності територіального органу внутрішніх справ, заходів щодо вдосконалення їх роботи. 5.4. За дорученням керівництва територіального органу внутрішніх справ представляє територіальний орган внутрішніх справ в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції штабу. 5.5. Координує дії підрозділів територіального органу внутрішніх справ під час виконання комплексних завдань щодо посилення протидії злочинності та охорони громадського порядку. 5.6. Заслуховує звіти працівників штабу про виконання ними функціональних обов'язків. 5.7. Подає пропозиції керівнику територіального органу внутрішніх справ щодо проведення перевірок підрозділів територіального органу внутрішніх справ. 5.8. За дорученням керівництва територіального органу внутрішніх справ організовує проведення службових перевірок у відповідності до чинного законодавства. 5.9. Вносить керівництву територіального органу внутрішніх справ пропозиції щодо вдосконалення структури і визначення штатної чисельності штабних підрозділів.».
Які саме з цих обов'язків не виконав (або неналежним чином виконав) ОСОБА_1 виконуючи обов'язки начальника штабу - начальника чергової частини ГУМВС України в Запорізькій області ані Висновок (№3/І-4758 від 01.09.2015) за результатами службового розслідування, ані наказ начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС» у собі - не містять.
Надаючи правову оцінку порушенням несення служби, викладеним у наказі начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС», суд бере до уваги, що відповідно до п.1.1 Розділу І «Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України», затвердженої 23.08.2012 наказом МВС України №747 Інструкція встановлює обов'язковий для виконання в структурних підрозділах апарату Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях (далі - ГУМВС, УМВС), органах та підрозділах внутрішніх справ, науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах МВС, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління МВС (далі - ОВС, органи внутрішніх справ), порядок підготовки, обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, що не містять секретних відомостей (далі - Інструкція).
Відповідно до пп.2.6.36. п.2.6 Розділу ІІ «Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України» (2.6. Реєстрація документів), документи, які підлягають реєстрації, необхідно реєструвати в день їх надходження і передавати на розгляд керівництву органу або до відповідних структурних підрозділів за належністю.
Згідно вимог пп.2.10.7 п.2.10 Розділу ІІ «Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України» (2.10. Попередній розгляд документів): «…2.10.7. Кореспонденцію, що надходить до структурних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ і підпорядкованих їм підрозділів, доповідають керівництву, після чого передають виконавцям. Телеграми, телефонограми та електронні повідомлення, що надходять до чергової частини, доповідаються керівництву і передаються виконавцям працівниками чергової частини.».
Як передбачено пп.2.10.8, пп.2.10.9 п.2.10 Розділу ІІ «Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України» результати розгляду документів керівництво фіксує в резолюції відповідно до вимог пункту 2.12 цієї Інструкції. Видачу з канцелярії документів для виконання проводять тільки під розписку у відповідних формах обліку з проставлянням дати.
Відповідачем документально не доведено, що ОСОБА_1, виконуючи обов'язки начальника штабу - начальника чергової частини ГУМВС України в Запорізькій області був відповідальним за реєстрацію кореспонденції та доповідь про її надходження керівництву.
Згідно з пп.2.1.3. п.2.1. Розділу ІІ «Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України» (2.1. Основні положення) відповідальність за організацію діловодства: в апараті Міністерства покладається на Міністра внутрішніх справ; у структурних підрозділах апарату Міністерства - на їх керівників; в ГУМВС, УМВС, їх структурних підрозділах, міськрайлінорганах - на їх начальників; у вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, на підприємствах, установах, організаціях, що перебувають у сфері управління МВС, - на їх керівників.
Відтак, суд погоджується з думкою позивача про те, що саме начальник ГУМВС України в Запорізькій області є відповідальним за належну організацію діловодства в управління і аж ніяк не начальник штабу - начальник чергової частини ГУМВС України в Запорізькій області (обов'язки якого виконував ОСОБА_1В.).
У преамбулі «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV (далі - «Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»), зазначено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про міліцію» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку (ч.5 ст.25 Закону України «Про міліцію»).
Відповідно до ч.1 ст.1 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_7 працівника органів внутрішніх справ України.
Як зазначено у ст.2 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
У ст.12 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» зазначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з ч.6 ст.14 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Відповідачем не надано до суду жодного документу, який свідчив би про оголошення змісту наказу ГУМВС України від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС» особовому складу вищеозначеного органу внутрішніх справ.
Як, зокрема, зазначено у п.1.2. Розділу І «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої 12.03.2013 наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073), визначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення: особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України;
У п.6.3. Розділу VІ «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» зазначено: «Права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування: 6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування. 6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. 6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять). 6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України. 6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України. 6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.».
Відповідачем документально не доведено додержання прав ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування, забезпечення реалізації ним своїх прав.
Як, зокрема, зазначено у п.8.3 Розділу VІІІ «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: (…) час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; (…) наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; (…).
В той же час досліджений судом Висновок (№3/І-4758 від 01.09.2015) за результатами службового розслідування не містить у собі всіх даних, передбачених п.8.3 Розділу VІ «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», що свідчить про його необ'єктивність.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень.
З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що наказ начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУМВС» прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).
З урахуванням обставин справи, досліджених доказів суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає задоволенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).
Відтак, судовими витратами по справі є лише сплачений позивачем судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була ліквідаційна комісія Головного Управління МВС України в Запорізькій області, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 640 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України від 16.09.2015 №2993 «Про покарання працівника ГУ МВС» винесений відносно ОСОБА_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління МВС України в Запорізькій області (ліквідаційна комісія) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 15.05.2017.
Суддя Л.О. Нестеренко