копія
09 листопада 2016 р. Справа № 804/4917/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,
розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1110,62 грн.,-
03.08.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути зФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг в розмірі 1110,62 грн.
Свої позовні вимогиподаткова інспекція обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку загальну суму -1110,62грн. Втім, спірна сума залишається несплаченою на момент звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 04.08.2016 року було залишено позовну заяву без руху. Ухвалою суду від 18.08.2016 було відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі, оскільки позивачем усунуто недоліки, та надано відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання суду своїх письмових заперечень проти заявленого адміністративного позову, наявних доказів або заяви про визнання позову.
Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду адміністративного позову, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Втім, у встановлений строк відповідач не надав суду жодного із запропонованих документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечень відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити цей адміністративний позов повністю з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в Дніпропетровській ОДПІ з на обліку перебуває ОСОБА_1.
Станом на момент звернення до суду із цим позовом за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі - 1110,62грн.
Так, податковий борг виник внаслідок із несплатою єдиного податку по термінах сплати:
20.07.2014 року - 136,22 грн. залишок несплаченої суми єдиного податку за липень 2014 року по заяві №800/42 від 20.01.2012 року;
20.08.2014 року - 243,60 грн. залишок несплаченої суми єдиного податку за серпень 2014 року по заяві №800/42 від 20.01.2012 року;
20.10.2014 року - 243,60 грн. залишок несплаченої суми єдиного податку за жовтень 2014 року по заяві №800/42 від 20.01.2012 року;
20.11.2014 року - 243,60 грн. залишок несплаченої суми єдиного податку за листопад 2014 року по заяві №800/42 від 20.01.2012 року;
20.07.2014 року - 243,60 грн. залишок несплаченої суми єдиного податку за грудень 2014 року по заяві №800/42 від 20.01.2012 року;
Також на підставі ст.59 Податкового кодексу України позивачем була сформована та направлена ОСОБА_1 Олександрівніподаткова вимога №697-04 від 01.04.2015 року на суму податкового боргу - 1110,62грн, яку було вручено особисто посадовій особі підприємця. Сума податкового боргу залишається несплаченою, не списана, не оскаржується та не скасована, тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу Україниконтролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Так, як було зазначено вище, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб.
Відповідно до п.291.2, п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент встановлення спрощеної системи оподаткування) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За п.293.1, п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
За пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.4, п.59.9 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За п.87.1,п.87.2, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -юридичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Зап.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.
Щодо питання про розподілу судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до положень ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому, сплачена податковим органом сума судового збору у загальному розмірі -1378,00грн. (платіжне доручення №1774 від 17.08.2016 року) йому з Державного бюджету України не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1110,62 грн.- задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг в розмірі 1110,62 грн.
Постанову суду відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України звернути до негайного виконання.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3