Справа № 404/2728/17
Номер провадження 2-а/404/342/17
12 червня 2017 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого судді: Завгороднього Є.В.
при секретарі судового засідання Ткачук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в місті Кропивницькому, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовом до заявленого суб'єкта оскарження, в якому просить: визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2017 року про застосування до нього адміністративного стягнення в виді штрафу за адміністративний проступок по ч. 1 ст. 122 КУпАП. Через незаконність постанови, клопоче закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення. Правовою підставою для звернення до суду вказує невідповідність змісту оскаржуваної постанови інспектора, який позивач вважає помилковим та оформленим з порушенням встановленого законом порядку, просить відновити безпідставно порушене право.
Представник відповідача заперечив доводи позивача, оскільки факт порушення доводиться змістом відеозапису, на якому зафіксований транспортний засіб, припаркований ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
Вивчивши зміст і підстави заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали провадження, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини:
Інспектор обєктивно з'ясував обставини допущеного позивачем проступку, посилався на неупереджений вид доказу-відеозапис і зазначив в оскаржуваній постанові, що: 25 квітня 2017 року, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21011» державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, по вулиці Преображенська, 2 в місті Кропивницькому зупинив авто ближче десяти метрів від пішохідного переходу, тобто порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху України.
Статею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У тексті оскаржуваної постанови наявні обов»язкові складові, що передбачені ст. 283 КУпАП, в яких перераховані вимоги, що пред»являються до змісту оскаржуваної постанови, тобто в цій частині припущення позивача є безпідставними і не підтвердженими доказами.
За правовою характеристикою склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є формальним, а проступок закінченим, з моменту зупинки. Таким чином приведені письмові заперечення позивача не звільняють його від обов»язку виконання вимог ПДР.
Вина позивача в допущеному проступку беззаперечно підтверджується змістом долученого відеозапису, в якому неупереджено зафіксовані: тривалий у часі проступок. Також, сам порушник на відео визнав власну провину. Зі змісту переглянутого відео вбачається, що позивачу було роз'яснено положення ст.ст. 307, 308 КУпАП та права передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно ст.ст.287-289 КУпАП, згодом вручено копію постанови. Наявність таких обставини підтверджується підписом позивача у постанові, тобто право на захист не порушено. Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Тобто відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки передбачено право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальшу реалізацію прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій і рішень суб'єкта владних повноважень.
Місце вчинення адміністративного правопорушення чи/або місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не є істотим та не впливає на винуватість позивача.
Тобто адміністративний позов є безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, які не в повній мірі досліджені інспектором поліції при складанні постанови, так як наслідків від такого проступку не настало, на відео особа визнала себе винною і запевнила про недопустимість у подальшому вчинення такого проступку.
При вирішенні заявлених вимог необхідно зосередити увагу і на таких обставинах:
В основу доказування заявлений суб'єкт оскарження покладає вагомий та єдиний доказ - відеозапис, з якого убачається порушення позивачем правил дорожнього руху. При перегляді наданого відповідачем відео, убачається що інспектори поліції також зупинили службовий автомобіль менше 10 метрів від пішохідного переходу, тобто одночасно з порушником інспектори поліції так само порушили правила зупинки (п. 15.9 ПДР) транспортного засобу.
Зміст ч. 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав і свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку держави. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації (ч. 7 ст. 3 та ст. 2 КАС України). Неухильно дотримуючись основного завдання адміністративного судочинства суд констатує, що інспектор разом з водієм одночасно вчиняли тотожні правопорушення, проте для суб'єкта владних повноважень не настало негативних наслідків, у тому числі в виді складання постанови щодо нього, а до порушника застосовали адміністративне стягнення в виді штрафу.
Інспектор патрульної поліції при складанні постанови допустив аналогічне порушення, тобто вважав його малозначним. Дотримуючись практики застосування ст. 14 Європейської Конвенції з прав людини, принципу рівності сторін, запобігаючи несправедливій дискримінації водія по відношенню до заявленого суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 22 КУпАП, за умовами яких при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Такий вид стягнення є спів мірним, оскільки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, працює, пенсійного віку, одружений, хворіє, має утриманців, визнав порушення, розкаявся, усвідомлює допущений ним проступок, зобов'язався більше так не чинити. У свою чергу інспектор поліції негайно припинив адміністративне правопорушення, без настання негативних наслідків. Охоронюваним суспільним інтересам завдано незначної шкоди та не обмежило прав та законних інтересів інших учасників дорожнього руху. Позивач є лікарем, давав клятву Гіппократа, зупинився через необхідність надати особі першу медичну допомогу.
Зважаючи на перераховані обставини, керуючись ст.ст.71,159-162, 258, 268 КУпАП
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову інспектора Управління патрульної поліції міста Кіровограда, ОСОБА_2, в справі про адміністративне правопорушення від 13 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, змінити в частині виду адміністративного стягнення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та застосованого адміністративного стягнення у виді штрафу, обмежившись усним зауваженням.
У задоволенні решти заявлених позивачем вимог, відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд міста Кіровограда шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3