номер провадження справи 22/5/17
12.06.2017 Справа № 908/935/17
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.
За участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 20 від 17.01.2017; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №458 від 03.04.2017;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/935/17
за позовом: Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61)
до відповідача: Міського комунального підприємства «Основаніє» (69035, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)
про стягнення 156008,67 грн
04.05.2017 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Водоканал” до Міського комунального підприємства “Основаніє” про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1 від 01.10.2006 в розмірі 156008,67 грн.
Ухвалою господарського суду від 05.05.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження у справі 22/5/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 30.05.2017.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між КП «Водоканал» та МКП «Основаніє» договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 лише частково виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманої ним теплової енергії по об'єкту: житловий будинок по вул. Вузлова, 21 за період з 01.04.2011 по 31.10.2013, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед КП «Водоканал» у сумі 156008,67 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП «Водоканал» посилається на ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.
12.06.2017 від МКП «Основаніє» надійшли заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що заборгованість МКП «Основаніє» виникла за період 01.04.2011 - 31.10.2013, отже, позивач, пред'являючи позовні вимоги, пропустив строк позовної давності. Остання оплата була здійснена 22.01.2013 і саме від цієї дати варто рахувати початок перебігу строку позовної давності. Відповідач заявив про застосування позовної давності, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено до 12.06.2017.
12.06.2017 за клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.06.2017 проти позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.2006 між Комунальним підприємством «Водоканал» та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» укладено договір №1 про постачання теплової енергії в гарячій воді на житловий будинок по вул. Вузлова, 21, відповідно до п. 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати виконавцю послуг теплову енергію в потрібних йому обсягах згідно з п. 1.2, а виконавець послуг зобов'язується приймати та оплачувати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.
Протоколом розбіжностей від 13.12.2006, додатковою угодою № 1 від 28.12.2007, додатковою угодою № 2 від 01.10.2006, додатковою угодою № 3 від 30.11.2011, додатковою угодою № 4 від 25.07.2012 вносились зміни до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006. Відповідно до додаткової угоди № 4 від 25.07.2012 відбулася заміна кредитора з КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» на КП «Основаніє». Всі інші умови договору залишились без змін і є обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається виконавцю послуг в обсягах згідно з п. 1.2 цього договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону, підігрів води - в період опалювального сезону.
Відповідно до п. 4.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії виконавцю послуг в обсягах обумовлених договором.
Згідно з п. 3.2.3 договору виконавець зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В пункті 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків.
Відповідно до п. 6.4 договору енергопостачальна організація з 7 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, надає виконавцю послуг документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт здачі-прийняття теплової енергії;
- податкову накладну (платника ПДВ)
- акт звіряння розрахунків (за вимогою виконавця послуг).
В пункті 6.5 договору сторони погодили, що отриманий акт здачі-прийняття теплової енергії виконавець послуг повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу енергопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
Пункти 6.6, 6.8 договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 13.12.2006 закріплюють, що підставою для розрахунків виконавця послуг з енергопостачальною організацією є акт здачі-прийняття теплової енергії, підписаний обома сторонами. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться у термін до 27 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Сторони щоквартально, з ініціативи енергопостачальної організації, проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки.
Згідно з пунктами 10.1, 10.4 договору цей договір набуває чинності після підписання обома сторонами та діє з 01.10.2006 по 30.09.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.
У разі ліквідації, реорганізації однієї із сторін договору згідно з відповідним законодавством України, виконавець послуг не звільняє від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.
Сторони доказів припинення дії договору суду не надали, отже, на момент розгляду справи умови договору є чинними.
На виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 за період з 01.04.2011 по 31.10.2013 Комунальним підприємством «Водоканал» було відпущено теплову енергію на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» всього на суму 180538,08грн, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття наданих послуг, підписаними і скріпленими печаткою з обох сторін:
акт від 30.04.2011 на суму 7560,35 грн;
акт від 31.05.2011 на суму 2032,07 грн;
акт від 30.06.2011 на суму 2032,07 грн;
акт від 31.07.2011 на суму 2032,07 грн;
акт від 31.08.2011 на суму 3927,05 грн;
акт від 30.09.2011 на суму 3927,05 грн;
акт від 31.10.2011 на суму 6440,74 грн;
акт від 30.11.2011 на суму 13137,01 грн;
акт від 31.12.2011 на суму 10655,94 грн;
акт від 31.01.2012 на суму 11303,87 грн;
акт від 29.02.2012 на суму 14146,75 грн;
акт від 31.03.2012 на суму 11269,94 грн;
акт від 30.04.2012 на суму 5187,40 грн;
акт від 31.05.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 30.06.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.07.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.08.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 30.09.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.10.2012 на суму 2349,86 грн;
акт від 30.11.2012 на суму 5346,38 грн;
акт від 31.12.2012 на суму 11513,11 грн;
акт від 31.01.2013 на суму 13490,08 грн;
акт від 28.02.2013 на суму 10468,08 грн;
акт від 31.03.2013 на суму 10759,93 грн;
акт від 30.04.2013 на суму 3882,07 грн;
акт від 31.05.2013 на суму 2349,86 грн;
акт від 30.06.2013 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.07.2013 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.08.2013 на суму 2349,86грн;
акт від 30.09.2013 на суму 2349,86 грн;
акт від 31.10.2013 на суму 5577,66 грн;
Як вказує позивач, відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати відпущеної теплової енергії, сплативши на користь КП «Водоканал» грошові кошти загалом у розмірі 24529,41 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку КП «Водоканал» від 19.10.2012 на суму 2349,86 грн, від 16.11.2012 на суму 2349,86 грн, від 19.12.2012 на суму 5346,38 грн, від 22.01.2013 на суму 11513,11 грн, а також узгодженням № 189 від 01.12.2012 про проведення заліку взаємних боргів на суму 2970,20 грн.
Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість перед КП «Водоканал» за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 за отриману ним теплову енергію по об'єкту: житловий будинок по вул. Вузлова, 21 за період з 01.04.2011 по 31.10.2013 у сумі 156008,67 грн.
01.05.2014 між КП «Водоканал» та МКП «Основаніє» був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за вказаним договором станом на 01.05.2014, відповідно до якого заборгованість МКП «Основаніє» перед КП «Водоканал» складає 156850,24 грн.
Відповідач свою заборгованість за договором постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 не сплатив, у зв'язку з чим КП «Водоканал» звернулося до суду с позовом про стягнення заборгованості у розмірі 156008,67 грн.
Предметом розгляду по даній справі є стягнення з МКП «Основаніє» суми боргу за договором постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 за період з 01.04.2011 по 31.10.2013 у розмірі 156008,67 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Відповідач всупереч п. 6.8 договору не розрахувався з позивачем за відпущену йому теплову енергію в гарячій воді у повному обсязі. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.10.2006 за період з 01.04.2011 по 31.10.2013 у розмірі 156008,67 грн є законною та підлягає задоволенню.
Щодо посилань відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
01.05.2014 між КП «Водоканал» та МКП «Основаніє» був підписаний та завірений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків за договором № 1 від 01.10.2006 за теплову енергію станом на 01.05.2014 на суму боргу в розмірі 156850,24 грн.
Відповідно до п. 4.4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
Отже, підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків 01.05.2014 є юридичним фактом, що свідчить про переривання перебігу позовної давності. За таких обставин строк позовної давності знову почав свій перебіг 02.05.2017 та сплинув 02.05.2017.
Згідно з ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.
Конверт, в якому надійшла позовна заява датований 29.04.2017, отже, позовна заява вважається такою, що подана 29.04.2017, тобто в межах строку позовної давності.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги КП «Водоканал» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2340,13 грн.
Суд звертає увагу позивача, що враховуючи те, що позивачем платіжним дорученням № 26619 від 25.04.2017 сплачено судовий збір у розмірі 2352,76 грн, має місце переплата судового збору у розмірі 12,63 грн. Позивач на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має право звернутися до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про повернення суми судового збору в розмірі переплаченої суми - 12,63 грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до Міського комунального підприємства «Основаніє» задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69035, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, код ЄДРПОУ 03327121) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 20485152) суму боргу за договором у розмірі 156008 (сто п'ятдесят шість тисяч вісім) грн 67 коп та 2340 (дві тисячі триста сорок) грн. 13 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 13.06.2017.
Суддя О.В. Ярешко