3.7.2
Іменем України
08 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 805/1422/17-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пляшкової К.О.,
суддів: Петросян К.Є.,
Чернявської Т.І.,
за участі
секретаря судового засідання: Михальченко Д.С.,
представника позивача: Горобчука В.П. (наказ від 08.09.2016 №13),
представник відповідача: Сєдих В.О. (довіреність від 22.05.2017 № б/н),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку від 16.09.2016 № 0006962,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія Агро» (далі - позивач, ТОВ «Синергія Агро») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Донецький області, в якому просить скасувати складений на підставі акта від 16.09.2016 № 0006962 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акта від 16.09.2016 № 0006962 на суму 125,55 євро.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що розрахунок підлягає скасуванню внаслідок неправомірних дій відповідача та численних порушень при проведенні перевірки транспортного засобу.
Так, всупереч вимог пунктів 4, 38, 40 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» посадовими особами Укртрансбезпеки водію не пред'явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, не надано водію можливості надати зауваження та пояснення щодо змісту акта перевірки.
В акті перевірки не заповнено поле «ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ», «відстані між осями, метрів». Назву суб'єкта господарювання, що перевіряється, вказано з помилкою, що у сукупності з відсутністю коду ЄДРПОУ може призвести до неможливості встановлення особи суб'єкта, що перевіряється.
Всупереч вимог наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 «Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування» водію на його вимогу не надано документів, згідно з якими місце проведення габаритно-вагового контролю погоджене з відповідними підрозділами МВС, документів щодо графіку та місця проведення такого контролю.
Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2016 посадовою особою Укртрансбезпеки та оператором вагового комплексу зазначено, що повна маса транспортного засобу складає 40,6 тон (при максимально дозволеному 40,8 тон). У графі «результати габаритного контролю транспортного засобу» відсутні записи про габаритні параметри транспортного засобу (висота, ширина, довжина в метрах). Крім того, до графи «навантаження на осі, тон» внесено відмінні від акта дані, а саме: в акті вказано навантаження на 2 вісь транспортного засобу - 9,35 тон, а в довідці - 2,35 тон. Відповідно при додаванні даних навантаження по осях, зазначених в довідці (1 вісь - 6,8 т., 2 вісь - 2,35 т., 3 вісь - 8,2 т., 4 вісь - 8,1 т., 5 вісь - 8,15 т.), загальна маса транспортного засобу мала б складати 33,6 т., а у довідці зазначено масу - 40,6 т.
Посадовими особами відповідача не внесений запис про здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача до журналу обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
У порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» на вимогу водія транспортного засобу не надано документів щодо повірки (метрологічної атестації) обладнання, за допомогою якого проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
Також позивачем зазначено, що ТОВ «Синергія Агро» притягнуто до трьох видів відповідальності з приводу проведення габаритно-вагового контролю, що суперечить статті 61 Конституції України, а саме: постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2016 серії БР № 241367 водія, що керував транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн; відповідачем винесено припис про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт від 12.10.2016 № 002232; позивача притягнуто до фінансової відповідальності на суму 125,55 євро згідно з актом від 16.09.2016 № 0006962, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2016, розрахунком плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акта від 16.09.2016 № 0006962.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову (арк. спр. 26-31), у яких зазначив, що посадовими особами відповідача перевірку транспортного засобу позивача здійснено із дотриманням вимог діючого законодавства. Всі твердження позивача, зазначені у позовній заяві, є безпідставними та спростовуються документами, копії яких надані до матеріалів справи. Крім того, зазначив, що нарахована плата за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акта перевірки від 16.09.2016 № 0006962 на суму 125,55 євро є платою за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а не видом адміністративного покарання, як зазначає позивач.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ТОВ «Синергія Агро» зареєстроване як юридична особа, одним з видів діяльності якої є 49.41 вантажний автомобільний транспорт, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 64-66).
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб марки DAF, модель FT CF 85.430, номерний знак НОМЕР_1, належить ТОВ «Синергія Агро» (арк. спр. 69).
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 підтверджено, що спеціалізований напівпричіп марки SCHMITZ, модель SKI, номерний знак НОМЕР_2, також належить ТОВ «Синергія Агро» (арк. спр. 70).
16.09.2016 співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Донецький області за направленням на перевірку від 14.09.2016 № 011867 проведено рейдову перевірку на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» км 673+100 м переліку питань згідно з Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (арк. спр. 41).
За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF, модель FT CF 85/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом марки SCHMITZ, модель SKI 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_4, здійсненого на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» км 673+100 м у пересувному пункті габаритно-вагового контролю, встановлено перевищення у зазначеному транспортному засобі навантаження на строєні осі на 2450 кг від нормативно допустимого. Фактична маса транспортного засобу склала 40600 кг при нормативно допустимій масі - 40000 кг. Результати перевірки оформлено актом від 16.09.2016 № 0006962 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (арк. спр. 9, 32).
Дослідженням акта перевірки встановлено, що у ньому відображені такі відомості про транспортний засіб: повна маса, тон: нормативно допустима - 40 т., фактична - 40,6 т.; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11 т., 11 т., 22 т., фактичне - 6,8 т., 9,35 т., 24,45 т. (8,2 т., 8,1 т., 8,15 т.). Тобто, перевищення на строєну вісь складає 2,45 т.
Результати здійсненого габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного засобу також оформлено чеком про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2016 (арк. спр. 40) та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2016 (арк. спр. 33).
Дослідженням змісту чеку та довідки встановлено співпадіння відомостей про навантаження на осі транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначених у цих документах, з відомостями, зазначеними в акті перевірки від 16.09.2016 № 0006962.
На підставі акта перевірки від 16.09.2016 № 0006962 складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, відповідно до якого ТОВ «Синергія Агро» слід сплатити 125,55 євро (арк. спр. 34).
Також, в ході перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.09.2016, в якому відображено відомості про: дату і час перевірки - 16.09.2016, 21 год. 15 хв.; направлення на перевірку - від 14.09.2016 № 011867; транспортний засіб - марка DAF, номерний знак НОМЕР_1; серію і номер свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_4; водія - ОСОБА_4; документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія НОМЕР_5; відомості про суб'єкта господарювання, його місцезнаходження - ТОВ «Синергія Агро», Луганська область, смт Новопсков, вул. Новороссошанська, 33. Під час перевірки виявлено порушення - перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, а саме: навантаження на строєні осі 24450 кг. Пояснення водія про причини порушень: «з актом ознайомлений, про перегруз не знав». Акт підписаний посадовими особами, що провели перевірку та водієм транспортного засобу (арк. спр. 42-43).
06 березня 2017 року за № 715/22-17 відповідачем направлено позивачу повідомлення про заборгованість з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати 125,55 євро. До повідомлення додано: копію акта; копію розрахунку; копію довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю; копію чеку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (арк. спр. 35).
Судом також встановлено, що відповідачем за результатами перевірки, проведеної 16.09.2016, складено припис від 12.10.2016 № 002232, яким ТОВ «Синергія Агро» запропоновано у строк до 19.10.2016 вжити заходів до усунення виявлених порушень (арк. спр. 14).
Про виконання припису ТОВ «Синергія Агро» повідомило Управління Укртрансбезпеки у Луганській області листом від 25.10.2016 № 4 (арк. спр. 15).
Постановою від 16.09.2016 серії БР № 241367 водія транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 132 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (арк. спр. 12).
Водієм штраф сплачений, що підтверджено копією квитанції про сплату від 20.10.2016 № 403 (арк. спр. 17).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).
Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Пунктом 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (підпункт 15);
- здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункт 27);
- видає в установленому порядку обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті та здійснює контроль за виконанням таких приписів (підпункт 28);
- у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (підпункт 29).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач через свої територіальні органи, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття рішень, обов'язкових до виконання.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344).
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина сімнадцята статті 6 Закону № 2344).
Статтею 48 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що водій транспортного засобу, у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, зобов'язаний мати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Пунктом 2 Порядку № 879 визначено, що терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення, зокрема:
великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3);
габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4).
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь - 11 т. (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16 т., строєні - 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Пунктом 11 Порядку № 879 визначено, що режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Пунктами 12 та 13 Порядку № 879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
З вищевикладеного слідує, що відповідач через свої територіальні органи має право в ході рейдової перевірки, оформленої направленням на перевірку, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, місце проведення якого, а також графік роботи пересувного пункту, погоджені з відповідними підрозділами МВС. Габаритно-ваговий контроль має здійснюватися з використанням вимірювального і зважувального обладнання, періодичну повірку (метрологічну атестацію) якого підтверджено відповідним свідоцтвом.
Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено дотримання Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області всіх вищезазначених вимог.
Так, відповідачем до матеріалів справи надано: направлення на рейдову перевірку (арк. спр. 41); копію графіку проведення роботи пересувного пункту вагового та габаритного контролю в Донецькій області на вересень 2016 року, яким погоджено графік проведення роботи пересувного пункту з 01.09.2016 по 30.09.2016 на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» км 673+100 м. (арк. спр. 36); сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серії А № 004666, виданий 21.11.2007, яким затверджено тип засобів вимірювальної техніки «Ваги пересувні автомобільні» (арк. спр. 37); свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 794, чинне до 03 серпня 2017 року, видане 04.08.2016 (арк. спр. 38).
Відповідно, цими документами, зважаючи на дату їх оформлення та видачі, спростовуються твердження позивача про їх відсутність під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, що відбувся 16 вересня 2016 року.
Більш того, відомості про направлення на перевірку (дата, номер) були відображені в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.09.2016, який під розписку наданий для ознайомлення водію транспортного засобу (арк. спр. 42-43).
Також відомостями, відображеними у розділі «пояснення водія про причини порушень», спростовані твердження позивача про позбавлення водія транспортного засобу можливості надати пояснення та зауваження щодо змісту акта перевірки.
Твердження представника позивача, про те, що транспортний засіб, габаритно-ваговий контроль якого здійснено, не може вважатися великоваговим, оскільки повна маса транспортного засобу не перевищує нормативи більш як на 2 відсотки, судом вважаються необґрунтованими.
Так, зважуванням автомобіля дійсно встановлено, що повна маса транспортного засобу складає 40,6 т. при максимально допустимій вазі у 40,8 т. (перевищення нормативу у 40 т. не більш як на 2 відсотки). Разом з тим, як вже вищевказано, підпунктом 3 пункту 2 визначено, що транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено нормативи для таких параметрів, як ширина транспортного засобу, висота від поверхні дороги, довжина, фактична маса, навантаження на одиночну вісь, навантаження на здвоєні осі, строєні осі.
У даному випадку відповідачем транспортний засіб класифіковано як великоваговий транспортний засіб через перевищення нормативу більш як на 2 відсотки за таким параметром як навантаження на строєні осі, а не за таким параметром як фактична маса.
Факти не зазначення в акті від 16.09.2016 № 0006962 ідентифікаційного коду юридичної особи та не внесення запису про здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача до журналу обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (представником відповідача на вимогу суду не наданий витяг з цього журналу з відповідним записом про здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача), що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної адміністративної справи, на думку суду, не є тими порушеннями, які нівелюють встановлений перевіркою факт проїзду великовагового транспортного засобу, що належить позивачу, без відповідного дозволу та мають наслідком звільнення позивача від плати за проїзд такого транспортного засобу.
Твердження позивача про неодноразове притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення є також безпідставними, оскільки плата за проїзд транспортного засобу, нарахована розрахунком до акта від 16.09.2016 № 0006962, згідно з Порядком № 879 за своїм змістом є платою за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, а не видом адміністративного господарського стягнення, як зазначає позивач.
Відповідно до абзацу другого пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно із вимогами пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Як вбачається із матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень, під час здійснення Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на строєні осі транспортного засобу. Факт перевищення навантаження на строєні осі, встановлений під час габаритно-вагового контролю та відображений в акті перевірки, позивачем у судовому засіданні не спростований та не оспорюється. Відповідно, відповідач мав законне право для здійснення розрахунку плати за проїзд такого транспортного засобу.
Дослідженням розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким позивачу до сплати нарахована плата за проїзд в сумі 125,55 євро, встановлено, що розрахунок здійснено із дотриманням вимог Порядку № 879 (арк. спр. 10).
За таких обставин судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 червня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку від 16.09.2016 № 0006962 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 13 червня 2017 року.
Головуючий суддя К.О. Пляшкова
Суддя Суддя К.Є. Петросян Т.І. Чернявська