№ 207/4112/15-ц
№ 2/207/182/17
30 травня 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Білецькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, адміністрації Південного району Дніпродзержинської міської ради, третя особа - відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську, -
про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, зобов'язання встановити межі земельних ділянок на місцевості, стягнення моральної шкоди,
08 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом, який протягом судового розгляду неодноразово уточнювався представником позивача, до ОСОБА_2, адміністрації Південного району Дніпродзержинської міської ради, в якому просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 840 м.кв., розташованою під житловим будинком № 32 по вулиці Олесандра Островського у місті Кам'янське Дніпропетровської області, за конфігурацією і межами, вказаними у Варіанті № 2, що зображені у Додатку № 3 Висновку експертного будівельно-технічного дослідження та виділити згідно даного порядку у користування ОСОБА_1
земельну ділянку площею: 470,4 м.кв., ОСОБА_2 земельну ділянку площею 369,6 м.кв. Також просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 перенести частину огорожі № 5 за планом земельної ділянки на 1,0 м вздовж нежитлової прибудови літера «а5-1», належної ОСОБА_1 для можливості її обслуговування, усунувши таким чином їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком. Просить зобов'язати адміністрацію Південного району встановити межі земельних ділянок на місцевості, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 5000 грн. завданої їй моральної шкоди, суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., витрати на виготовлення Висновку експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 4000 грн., витрати на виконання Топографічної зйомки масштабів 1:200 в розмірі 1500 грн., а також суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12 грудня 2012 року вона успадкувала після померлої бабусі 14/25 частин житлового будинку під № 32 по вулиці Островського у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1124. Право власності на належну частину житлового будинку було зареєстроване Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 25 грудня 2012 року за номером запису: 14160 в книзі: 84. Земельна ділянка під вказаним вище житловим будинком не приватизована, надана у користування на підставі Рішення виконкому № 256 від 06.04.1954 року. Фактична площа земельної ділянки склада 840 м.кв., відповідно до Висновку експертного будівельно-технічного дослідження за № 585/06-15, здійсненого експертом на підставі топографічно-геодезичної зйомки, виконаної ТОВ «Укргеобудпроект». Співвласником вказаного житлового будинку, згідно даних, зазначених у Технічному паспорті на житловий будинок є ОСОБА_2, якій належать 11/25 частин житлового будинку. Добросусідські відносини між співвласниками не склалися. З ініціативи відповідачки між ними постійно виникали конфлікти та по теперішній час виникають сварки з приводу користування вказаним вище житловим будинком, надвірними будівлями та спорудами, а також використання земельної ділянки. Відповідачка постійно чинить перешкоди позивачці у користуванні своїм майном, що систематично порушує її права, як власника житлового будинку та користувача земельної ділянки. Тому у серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про виділення в натурі у окремий об'єкт нерухомого майна 14/25 частин вказаного житлового будинку під № 32, розташованого у місті Дніпродзержинську по вулиці Островського, що підтверджується рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили 14 жовтня 2014 року, згідно якого позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Проте виділ в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна частки, яка належить позивачу, не вирішив конфлікту між співвласниками, оскільки питання щодо порядку використання земельної ділянки, розташованої під будинком та встановлення меж співвласників під час судового розгляду не було вирішено. Розв'язанню конфліктної ситуації заважає та обставина, що кілька років тому відповідачка без погодження з співвласником встановила паркан, який розділяє частини земельних ділянок, якими вони користуються. Проте, він встановлений таким чином, що унеможливлює доступ до зовнішньої сторони вікна позивачки. Окрім паркану відповідачкою встановлено навіс, який залишає інше вікно позивачки майже без денного світла. Своїми діями відповідачка чинить перепони у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою. Всі ці будівельні роботи були здійснені самовільно без оформлення дозвільних докіментів на їх проведення, що підтверджено листами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 14.04.2014 року за № Ш-326/06 та від 03.07.2014 року № Ш-326/1/06, якою здійснена перевірка стосовно порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Островського 32-2, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. В результаті чого відповідачку притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, спеціально створеною комісією Виконавчого комітету Баглійської районної у місті Дніпродзержинськ ради було складено ОСОБА_4, яким зафіксовано, що паркан встановлено неправомірно, з порушенням вимог, та рекомендовано ОСОБА_2 знести шиферну огорожу поки не визначено межу між земельними ділянками співвласників, оскільки немає законних підстав перешкоджати власнику у доступі до вікна будинку та встановлювати паркан без згоди співвласника. Проте жодних дій, спрямованих на виправлення недоліків, від відповідачки не послідувало. По даний час ситуація не змінилась: паркан все ще не перенесений, спори навколо цього питання продовжуються. Оскільки співвласники не дійшли згоди щодо порядку
користування земельною ділянкою, тому позивачка бажає встановити певний порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, пропорційно до часток співвласників у праві власності на нерухоме майно. З метою з'ясування питання про визначення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_1 звернулася до судового експерта ОСОБА_5 18 червня 2015 року судовим експертом був наданий Висновок експертного будівельно-технічного дослідження за № 585/06-15, яким враховуючи розташування житлового будинку, планування і розмір приміщень, їх конструктивних елементів, добудови до житлового будинку, розташування надвірних будівель та споруд, розмір і конфігурацію земельної ділянки, запропоновано можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою загальною площею 840 м.кв., виходячи з порядку користування, який склався між співвласниками, та відповідно до діючих будівельних нормативів та правил. Судовим експертом визначено площу земельної ділянки кожного з співвласників, а саме: ОСОБА_2 - 369,6 м.кв., ОСОБА_1 - 470,4 м.кв., та виявлено, що відповідачка займає частину земельної ділянки позивачки. Позивачка робила спроби обґрунтувати відповідачці необхідність перенесення огорожі з метою збільшення своєї частини земельної ділянки на городі, оскільки раніше межі земельних ділянок були визначені невірно і тепер вона займає частину ділянки позивачки, але відповідачка не бажає переносити чи зносити огорожу, чим перешкоджає позивачці користуватись своєю земельною ділянкою. Після проведення дослідження експертом було запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою, із яких позивачку влаштовує Варіант № 2 зображений у Додатку № 3 Висновку експертного будівельно-технічного дослідження, як такий, що дає безперешкодно обслуговувати житловии будинок та використовувати земельну ділянку обом співвласникам. Протиправними діями відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, що вона зазнала внаслідок відсутності доступу до свого майна і неможливості до цього часу встановити відлив, полагодити дах та доремонтувати вікно. Це приводить позивача до пригніченого стану, оскільки під впливом природних факторів стан вказаних частин її житла все більше погіршується. Враховуючи той факт, що проблема не вирішується протягом кількох років, вона стала постійно перебувати у стані емоційного напруження, що відобразилося на стані її здоров'я. З урахуванням цієї обставини просить суд про стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6, ОСОБА_4 підтримували позовні вимоги у повному обсязі, пояснювали, що позивачці створено перешкоди у користуванні будинком, оскільки відповідачкою встановлено шиферну огорожу, через що позивачка не може обслуговувати будинок, тому просять суд зобов'язати відповідачку перенести частину цієї огорожі, визнати межі землекористування між позивачкою та відповідачкою згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи за варіантом № 2; стягнути з відповідачки судові витрати та моральну шкоду. Також представник позивача пояснила, що частину домоволодіння по вул.Островського, 32 у м. Дніпродзержинську отримано позивачкою в порядку спадкування після смерті її бабусі ОСОБА_7, план земельної ділянки, на якій розташовано її будинок, відведеної в натурі (на місцевості), відсутній.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали; відповідач пояснила, що придбала частину домоволодіння за договором купівлі-продажу ще за життя бабусі позивачки, тому склався певний порядок користування земельною ділянкою; вважає, що огорожу встановила за своїй частині ділянки і частину земельної ділянки позивача не захоплювала, не створювала перешкод позивачці; стосунки склалися неприязні, тому окрім паркану у вигляді сітки-рабиці встановила огорожу; плану земельної ділянки, на якій розташовано її частину будинку, відведеної в натурі (на місцевості), не має; з висновком експертизи не згодна, експерт не оглядав її частину домоволодіння; просить позивачу у позові відмовити, так як стверджує, що встановила огорожу на своїй земельній ділянці.
Представники співвідповідача - Адміністрації Південного рауону та третьої ососби - відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську - в судове засідання не з'явилися, заявили письмові клопотання про розгляд справи без їх участі, окремих клопотань, заперечень щодо позову не мають.
Допитаний у судовому засіданні у якості фахівця судовий експерт ОСОБА_5 підтвердив складений ним за зверненням позивачки висновок щодо варіантів поділу земельної ділянки, пояснив, що ним здійснено огляд ділянки позивачки, оскільки доступ на ділянку відповідачки не був наданий.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, фахівця. дослідивши докази у справі, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 8 Закону України "Про землеустрій" регулювання у сфері землеустрою здійснюють в тому числі органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом; одним з видів документації з землеустрою є згідно ст. 25 п. и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); ст. 21 встановлено, що організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Земельним кодексом України ( 2768-14 ), цим Законом та іншими законами України; згідно ст. 26 замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до ст. 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
При переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від.16.04.2004 року № 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" , сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання, зокрема: у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників жилого будинку витребовуються: документи про надання її для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного зі співвласників, а також розташованих на ній будівель, плодово-ягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного співвласника; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним; угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що у сторін у справі - позивача, відповідачки - відсутні плани земельних ділянок, які вони займають, відведених в натурі (на місцевості) або будь-які інші документи, які б свідчили про відведення земельних ділянок в натурі на місцевості зі схематичним зазначенням розташування кожної ділянки відносно інших сусідніх ділянок та відповідного їх розмежування, встановлення границь на місцевості, суд на підставі наявних у справі доказів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та поділ її в натурі. При цьому суд також враховує, що відсутній план відведення земельної ділянки в натурі на місцевості в цілому під будинок № 32 по вул.Островського, під час розгляду справи витребувано судом архівний витяг з рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 06.04.1954 року № 256, згідно якого реєстрації за землекористувачем за адресою вул.Островського, 32 підлягає 800 м.кв. (л.с.96), однак рішення виконавчого органу щодо затвердження границь земельної ділянки на місцевості відсутні, варіанти поділу земельної ділянки між сторонами запропоновано експертом у висновку згідно порядку користування ділянкою, який склався фактично між сторонами, про що зазначив і експерт у своєму висновку (л.с.60).
З матеріалів справи не вбачається і під час судового розгляду не встановлено фактів звернення сторін до компетентних органів з заявами щодо оформлення у встановленому законодавством права власності або користування земельною ділянкою, позовні вимоги до Адміністрації Південного району щодо встановлення меж земельних ділянок сторін на місцевості не мотивовано позивачем посиланням на відповідні повноваження вказаного органу місцевого самоврядування та норми діючого законодавства, відсутнє посилання на повноваження вказаного органу при відсутності плану відведення земельної ділянки під домоволодіння в натурі на місцевості встановлювати межу земельних ділянок сторін на місцевості, у звязку з чим вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, адміністрації Південного району Дніпродзержинської міської ради,
про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, зобов'язання встановити межі земельних ділянок на місцевості, відмовити; у звязку з відмовою у задоволенні вищезазначених вимог суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди та судових витрат.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 120, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, Законом України "Про землеустрій", ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 216 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, адміністрації Південного району Дніпродзержинської міської ради, третя особа - відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську, - про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, зобов'язання встановити межі земельних ділянок на місцевості, стягнення моральної шкоди, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Погребняк Т.Ю.