Справа №482/772/17 09.06.2017
Провадження: № 11-сс/784/290/17 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Категорія: оскарження ухвали слідчого судді Доповідач апеляційного суду:
про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2
у вигляді тримання під вартою
9 червня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаєва, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, має одну неповнолітню дитину, неодруженої, раніше несудимої, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, проживаючої: АДРЕСА_1 , -
підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_8
захисник: ОСОБА_7
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційних скарг.
Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з триманням в СІЗО м. Миколаєва, з 15 год. 35 хв. 22 травня 2017 року до 15 год. 35 хв. 21 липня 2017 року включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 19 год. до 6 год. наступної доби.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вказує, що до підозрюваної цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України, так як обрання тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України.
Зазначає про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України. На переконання апелянта, докази слідчого, які суд прийняв до уваги, прямо не підтверджують обгрунтованість пред'явленої підозри.
Підозрювана ОСОБА_6 добровільно, без застосування примусу самостійно прийшла до приміщення поліції, куди її запросив слідчий, де і була затримана. При цьому ОСОБА_6 до часу свого затримання не чинила спроб переховуватися від органів досудового розслідування.
Вважає, що жоден ризик, передбачений статтею 177 КПК України, прокурором не доведений.
Стверджує, що судом не взято до уваги те, що підозрювана ОСОБА_6 має постійне місце проживання, має міцні соціальні стосунки, жодного разу не притягувалася до кримінальної відповідальності, має трьох дітей, серед яких одна неповнолітня дитина.
Вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваної, зважаючи на дані про її особу, більш м'якого запобіжного заходу, та те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, тому вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстоким.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 20 травня 2017 року, в своєму домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , спільно зі співмешканцем ОСОБА_9 та сином ОСОБА_10 вживали алкогольні напої. В ході розпиття спиртних напоїв ОСОБА_6 почала скаржитися на те, що її сусід ОСОБА_11 ображає її та виражається на її адресу нецензурною лайкою.
З метою реалізації свого спільного злочинного умислу спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 за образу ОСОБА_6 , ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 попрямували до домоволодіння ОСОБА_12 .. Підійшовши до місця його мешкання що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 постукав у вхідні двері будинку, через деякий час двері відчинив ОСОБА_12 та між ними розпочався словесний конфлікт. Після чого, ОСОБА_10 умисно рукою наніс не менше одного удару в область обличчя потерпілого, від якого останній почав тікати до приміщення будинку. В цей час, ОСОБА_9 , побіг за останнім та умисно почав наносити руками удари в область голови, обличчя та тулуба ОСОБА_12 , від яких останній впав на підлогу, а ОСОБА_9 продовжив наносити удари в область голови потерпілого.
Від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_12 помер на місці, смерть ОСОБА_12 настала в результаті набряку та набухання головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток черепу, черепно-мозкової травми.
Крім того, у ході спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , у ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 раптово виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_12 . Поки ОСОБА_9 спричиняв тілесні ушкодження потерпілому, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , почали обшукувати його будинок.
Далі, ОСОБА_10 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 , зірвав чавунну металеву плиту та виніс її на подвір'я домоволодіння, після чого від'єднав «ТV-тюнер» від телевізору та забрав мобільний телефон марки «SAMSUNG», який належав потерпілому. Після цього, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати злочинний намір, з метою подолання можливого опору з його боку, умисно ногою наніс не менше двох ударів в область грудної клітки ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння майном потерпілого, дістали з холодильника та шафи, розташованих в приміщенні кухні, продукти харчування, після чого, направилися до виходу з будинку. Вийшовши з будинку, ОСОБА_10 на території вказаного домоволодіння побачив дитячий велосипед, яким також заволодів. Після чого, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 покинули територію домоволодіння ОСОБА_12 , а викраденими речами розпорядилися на власний розсуд.
22 травня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України, а саме в умисних тяжких тілесних ушкодженнях, вчинених групою осіб, що спричинили смерть потерпілого та розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений групою осіб із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.
23 травня 2017 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши в обґрунтування клопотання, що остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Підозра є обґрунтованою та підтверджується доказами, наявними у справі.
Слідчий суддя, врахувавши, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення насильницького характеру, що відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, раніше не судима, а також врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, дійшов висновку про доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що не встановлені та не знайдені всі речі, які були викрадені з місця скоєння злочину. Також, підозрювана може скоювати інші злочини, що підтверджується тим, що підозрювана ніде не працює, не має постійного джерела доходу. Крім того підозрювана не має сталих соціальних зв'язків, про що свідчить те, що хоча підозрювана і має неповнолітню дитину, але вона проживає з якимось хлопцем, про що повідомила сама підозрювана в судовому засіданні.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 вимоги закону, передбачені ст.ст. 177, 194 КПК України слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна відповідно.
Обґрунтованість підозри на стадії досудового слідства підтверджується даними, що містяться в рапорті чергового, протоколі огляду місця події від 21 та 22 травня 2017 року, протоколах допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,протоколі слідчого експерименту від 22 травня 2017 року, лікарському свідоцтві про смерть.
Надані суду матеріали кримінального провадження на даний час містять відомості, які свідчать про правильність висновку суду про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинних діянь.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує значна ймовірність щодо переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування, оскільки, про наявність вказаного ризику свідчить те, що злочини, у вчиненні яких вона підозрюється, є особливо тяжкими, санкції статей яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Крім того, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-які із викрадених речей, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення та які не були встановлені та знайдені. Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, буде мати можливість сприяти іншим особам уникнути кримінальної відповідальності.
Надані слідчим докази обставин, які містяться в матеріалах клопотання і кримінального провадження, та досліджені судом, доводять наявність достатніх підстав вважати, що у даний час існують щонайменше два ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Тому більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків та запобігти ризикам, зазначеним в п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , вагомості наявних доказів його вчинення, даних про особу підозрюваної, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваній, та тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винною у вчиненні злочинів, в яких вона підозрюється, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що просить захисник підозрюваної.
Доводи апелянта про те, що підозрювана не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, має постійне місце проживання, міцні соціальні стосунки, жодного разу не притягувалася до кримінальної відповідальності, має трьох дітей, серед яких одна неповнолітня дитина, є не суттєвими, оскільки ці факти істотно не знижують ступінь наявних щодо ОСОБА_6 ризиків.
Порушень положень КПК України при вирішення слідчим суддею клопотання судом апеляційної інстанції не встановлено.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст. 405, ч. 3 ст.407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: