про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 листопада 2009 року Справа № 2а-27622/09/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І.,
перевіривши матеріали позовної заяви
судді Ленінського районного суду м. ОСОБА_1
до Ради суддів України в Луганській області
про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення від 20 жовтня 2009 року,
11 листопада 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова Олена Павлівна звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ради суддів України в Луганській області, в якому просить:
1) визнати, що Рада суддів України в Луганській області при проведенні засідання 20 жовтня 2009 року при розгляді питання відносно позивача вийшла за межі своїх повноважень та визнати їх неправомірними;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Ради суддів України в Луганській області від 20 жовтня 2009 року відносно позивача.
Розглянувши матеріали позовної заяви судді Ленінського районного суду м. ОСОБА_1, суддя прийшов до висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 102 Закону України від 07 лютого 2002 року № 3018-III «Про судоустрій України» для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону.
У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування відповідно до статті 111 Закону України від 07 лютого 2002 року № 3018-III «Про судоустрій України» виконує відповідна рада суддів.
У контексті положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України органи суддівського самоврядування (збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів), їх уповноважені особи (головуючі на зборах, конференціях суддів, з'їзді суддів України, їх члени (делегати), голови, їх заступники, члени рад суддів) при здійсненні ними дій (бездіяльності) чи прийнятті рішень, пов'язаних із реалізацією функцій суддівського самоврядування, не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у відповідних адміністративних справах. Компетенція адміністративних судів відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України на розгляд таких спорів не поширюється. Скарги на рішення органів суддівського самоврядування (зборів суддів, конференцій суддів, з'їзду суддів України, рад суддів), а також скарги на дії, бездіяльність і рішення головуючих на зборах суддів, конференціях суддів, з'їзді суддів України та їх членів (делегатів), голів, їх заступників і членів рад суддів, пов'язані з діяльністю органів суддівського самоврядування, розглядаються самими органами суддівського самоврядування згідно зі статтями 105-116 Закону України від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ «Про судоустрій України» та внутрішніми актами, які регламентують їх діяльність ( Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 17 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці щодо позовів до органів суддівського самоврядування»).
За таких обставин, у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом позивачу слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом судді Ленінського районного суду м. ОСОБА_1 до Ради суддів України в Луганській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення від 20 жовтня 2009 року, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати судді Ленінського районного суду м. Луганська Тарановій Олені Павлівні.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Чернявська