Категорія 2.11.17
17 серпня 2009 року Справа № 2а-23648/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від позивача - юрисконсульт
Бойко С.Б. (довіреність від 16.02.2009 №32/872)
від відповідача - старший державний податковий інспектор юридичного відділу
Батишева О.О. (довіреність від 08.01.2009 № 4)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області
до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області
про скасування податкових повідомлень - рішень, зобов'язання зарахувати сплачені суми згідно призначенню платежу, вказаного у платіжних дорученнях,
17 червня 2009 року підприємство Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 18.02.2008 № 0000201640/0 та від 12 березня 2008 року № 0000281640/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також про зобов'язання державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області зарахувати сплачені за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969 та № 971, від 11.07.2008 № 1003 та № 1004, від 22.09.2008 № 1752, від 08.10.2008 № 1841, від 14.10.2008 № 1872, від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245 суми згідно призначення платежу платіжних доручень на погашення податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0: 7691,20 грн. - в рахунок погашення основного платежу, а 10823,00 грн. - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 18.02.2008 № 0000201640/0 та від 12 березня 2008 року № 0000281640/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивач обґрунтовує тим, що податкові зобов'язання, за порушення граничних строків сплати яких нараховані штрафні санкції, відповідно до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягали списанню як безнадійний борг (податкове зобов'язання в сумі 40404,00 грн. по декларації № 3499 від 18.04.2002 підлягало списанню протягом серпня 2005 року, податкові зобов'язання в сумі 18832,00 грн. по декларації № 21662 від 18.01.2002, в сумі 25374,00 грн. по декларації № 636 від 20.02.2002, в сумі 11788,00 грн. по декларації № 1692 від 20.03.2002 підлягали списанню протягом травня 2005 року).
За податковим повідомленням - рішенням державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 20.06.2008 № 0000602342/0 позивачем в період з 02.07.2008 по 18.12.2008 згідно призначення платежу платіжних доручень сплачено 7691,20 грн. - основного платежу і 10823,00 грн. - штрафних санкцій, але відповідно до зворотного боку облікової картки платника вказані суми були зараховані в рахунок погашення податкового боргу та пені декларацій 2002 року, які підлягали списанню у 2005 році, що позивач вважає неправомірним.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 22.07.2009 № 12913/10 (арк. справи 44).
В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з тим, що:
- ст. 68 Закону України від 23 грудня 2004 року № 2285-IV «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 70 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2005 та 2006 роках заборонялось проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати;
- відповідно до вимог, закріплених в пункті 18.2 статті 18 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» списанню підлягає безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Реалізація вказаних положень закону здійснюється на підставі Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304. Згідно пункту 3.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку). Згідно пункту 5.1. Порядку у випадках, передбачених підпунктами 3.3 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. Згідно п. 5.3. Порядку № 103 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. В матеріалах адміністративного позову не має доказів звернення позивача до ДПІ в м. Свердловську із заявою про списання податкового боргу, стосовно якого минув строк позовної давності;
- позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень - рішень від 18.02.2008 № 0000201640/0 та від 12 березня 2008 року № 0000281640/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість з пропуском річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України;
- дії по зарахуванню сум, сплачених за платіжними дорученнями № 969 від 02.07.2008 на суму 1026,50 грн., № 971 від 02.07.2008 на суму 685,00 грн., № 1003 від 11.07.2008 на суму 3001,50 грн., № 1004 від 11.07.2008 на суму 3001,50 грн., №1752 від 22.09.2008 на суму 2059,00 грн., № 1841 від 08.10.2008 на суму 4008,40 грн., № 1872 від 14.10.2008 на суму 1900,00 грн., № 1990 від 04.11.2008 на суму 680,00 грн., № 2245 від 18.12.2008 на суму 100,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань в порядку календарної черговості погашення податкового боргу відповідають приписам пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
18 лютого 2008 року посадовою особою державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області проведена невиїзна перевірка підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області з питання своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.02.2002 по 29.10.2007, за результатами якої складено акт № 221-15-10-08680394 (арк. справи 17-18). Проведеною перевіркою було встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за деклараціями № 21662 від 18.01.2002, № 636 від 20.02.2002, № 1692 від 20.03.2002.
На підставі акта перевірки від 18 лютого 2008 року № 221-15-10-08680394 державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області 18 лютого 2008 року за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000201640/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 27997,00 грн. (арк. справи 19).
12 березня 2008 року посадовою особою державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області проведена невиїзна перевірка державного підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області з питання своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 30.04.2002 по 29.10.2007, за результатами якої складено акт № 288-15-10-08680394 (арк. справи 14-15). Проведеною перевіркою було встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за декларацією № 3499 від 18.04.2002.
На підставі акта перевірки від 12 березня 2008 року № 288-15-10-08680394 державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області 12 березня 2008 року за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000281640/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 20202,00 грн. (арк. справи 16).
Суд погоджується з доводами відповідача, що протягом 2005-2006 років державна податкова інспекція в м. Свердловську не мала права списувати податкову заборгованість підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області у зв'язку з тим, що згідно ст. 68 Закону України від 23 грудня 2004 року № 2285-IV «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 70 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2005 та 2006 роках заборонялось проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати.
Враховуючи викладене, податкові повідомлення - рішення від 18.02.2008 № 0000201640/0 та від 12 березня 2008 року № 0000281640/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідають вимогам чинного на момент їх винесення законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині позовних вимог за необґрунтованістю.
Вимоги про зобов'язання державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області зарахувати сплачені за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969 та № 971, від 11.07.2009 № 1003 та № 1004, від 22.09.2008 № 1752, від 08.10.2008 № 1841, від 14.10.2008 № 1872, від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245 суми згідно призначення платежу платіжних доручень на погашення податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0 визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного.
Матеріалами справи підтверджено в рахунок погашення податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0 сплату 7691,20 грн. (платіжні доручення від 08.10.2008 № 1841 на суму 4006,20 грн., від 02.07.2008 № 971 на суму 685,00 грн., від 11.07.2008 № 1003 на суму 3000,00 грн.), та 8764,00 грн. в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій (платіжні доручення від 02.07.2008 № 969 на суму 1025,00 грн., від 11.07.2008 № 1004 на суму 3000,00 грн., від 22.09.2008 № 1752 на суму 2059,00 грн., від 14.10.2008 № 1872 на суму 1900,00 грн., від 04.11.2008 № 1990 на суму 680,00 грн., від 18.12.2008 № 2245 на суму 100,00 грн.). Матеріалами справи не підтверджується сплата 2059,00 грн. в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0.
Доводи ДПІ в м. Свердловську Луганської області щодо правомірності дій відповідача по зарахуванню сплачених сум у порядку календарної черговості погашення податкового боргу і їх відповідністю вимогам п. 7.7. ст. 7, п.п. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки зазначеною нормою взагалі не визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно пункту 2 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .
Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства.
За приписами статті 8 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.
Згідно статті 50 Бюджетного кодексу України, якою встановлений порядок виконання Державного бюджету України за доходами, визначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 4 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року № 131 (у редакції наказу Державного казначейства України від 03 березня 2008 року № 80) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258, платники перераховують платежі до державного бюджету на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника. Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Розрахункові документи про сплату платежів до державного бюджету мають бути оформлені платниками згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.
Сплатою платником податку податкових зобов'язань вважається саме перерахування на казначейський рахунок державного бюджету відповідної суми податку. До того ж, Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Як вбачається з листа ДПІ в м. Свердловську від 14.08.2009 № 1434/10, суми, сплачені за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969, від 02.07.2008 № 971, від 11.07.2008 № 1003, від 11.07.2008 № 1004, направлені на погашення пені та податкового боргу по декларації від 18.04.2005 № 5374, суми, сплачені за платіжними дорученнями від 22.09.2008 № 1752, від 08.10.2008 № 1841, від 14.10.2008 № 1872, направлені на погашення пені та податкового боргу по декларації від 17.05.2005 № 9916, суми, сплачені за платіжними дорученнями від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245, направлені на погашення пені та податкового боргу по декларації від 15.06.2005 № 12044 (арк. справи 48).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо направлення сум, сплачених за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969 та № 971, від 11.07.2009 № 1003 та №1004, від 22.09.2008 № 1752, від 08.10.2008 № 1841, від 14.10.2008 № 1872, від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245, на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості погашення податкового боргу та пені, а не на погашення податкового боргу та штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0 згідно призначення платежу платіжних доручень.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 17 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо зарахування сум, сплачених за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969, від 02.07.2008 № 971, від 11.07.2008 № 1003, від 11.07.2008 № 1004, від 22.09.2008 № 1752, від 08.10.2008 № 1841, від 14.10.2008 № 1872, від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245, на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості погашення податкового боргу та пені, а не на погашення податкового боргу та штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0 згідно призначення платежу платіжних доручень.
Зобов'язати державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати 7691,20 грн. (сім тисяч шістсот дев'яносто одну гривню двадцять копійок), сплачених за платіжними дорученнями від 08.10.2008 № 1841, від 02.07.2008 № 971, від 11.07.2008 № 1003 , в рахунок погашення податкового боргу та 8764,00 грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні нуль копійок), сплачених за платіжними дорученнями від 02.07.2008 № 969, від 11.07.2008 № 1004, від 22.09.2008 № 1752, від 14.10.2008 № 1872, від 04.11.2008 № 1990, від 18.12.2008 № 2245, в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2008 № 0000602342/0 згідно призначення платежу платіжних доручень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (ідентифікаційний код 08680394, місцезнаходження: 94835, Луганська область, м. Свердловськ, с. Ленінське) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 25 серпня 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська