2/754/1154/17
Справа № 754/11556/16-ц
Іменем України
08 червня 2017 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Шевчук О.П., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості послуг за договором про надання правової допомоги
В провадженні судді Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення оплати вартості правової допомоги.
Позивач заявив клопотання про накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 - відповідачу в справі.
Оглянувши заяву про накладення арешту, суд приходить до висновку про її повернення позивачу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Частиною 2 ст. 151 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.
В порушення вищевказаних вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, позивачем у заяві не зазначено причин, у звязку з якими необхідно забезпечити позов та не надано копії заяви в кількості осіб, що приймають участьу справі.
Крім того, судом встановлено, що позивачем при поданні заяви про забезпечення позову не сплачено судовий збір.
Так, відповідно ч. 4 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивачам до справи долучено копію посвідчення про те, що він є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни.
Разом з тим, пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено судам, що оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів.
Приймаючи до уваги викладене, позивач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику, оскільки заяву подано без додержання зазначених вимог ст. 151 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя