АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
01 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» про визнання майнових прав на нерухоме майно, -
У березні 2015 року позивачка звернулася із зазначеним позовом, в якому зазначила, що 23 жовтня 2008 року уклала з ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» Договір № 4015/322-385 (р) пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
20 березня 2014 року між позивачкою та ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» було укладено Додаткову угоду до даного Договору.
На виконання вказаного договору, з урахуванням змін внесеними Додатковою угодою від 20 березня 2014 року, позивачка проінвестувала у повному обсязі загальну площу двохкімнатної квартири НОМЕР_1 на 6 поверсі, площею 77,5 кв.м. та одне машиномісце НОМЕР_2 у підземному паркінгу.
03 грудня 2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат про готовність до експлуатації житлово-громадського комплексу на вулиці Богдана Хмельницького, 58 та 03 грудня 2014 року розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 630 присвоєно житлово-громадському комплексу поштову адресу: АДРЕСА_1.
Після цього, на підставі актів прийому-передачі, 19 травня 2014 року ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» передано позивачці зазначені квартиру та машиномісце.
Зазначала, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на все майно ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» накладено арешт, у тому числі на житловий комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, тому державний реєстратор відмовив у реєстрації за позивачкою права власності на квартиру та машино-місце у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на положення ст.ст. 316, 321, 331, 876 ЦК України, положення Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивачка просила визнати за нею майнові права на квартиру НОМЕР_1 загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться на шостому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, а також майнові права на машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 12,6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1. (а.с.1-5)
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2015 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ГІПЕК», ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» про визнання майнових прав на нерухоме майно задоволено, визнано за ОСОБА_1 майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 77,5 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м., на 6 поверсі житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_1 та на машиномісце НОМЕР_2 загальною площею 12,6 кв.м. у підземному паркінгу у житлово-громадському комплексі по АДРЕСА_1. (а.с.38-43)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року заяву ліквідатора ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» - Венської О.О. від 06 жовтня 2016 року про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2015 року залишено без задоволення. (а.с.146)
В апеляційній скарзі ліквідатор ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» - Венська О.О. посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначила, що судом не дотримано вимог щодо належного повідомлення ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» про час та місце розгляду справи, крім того позовна заява подана з порушенням правил підсудності, оскільки ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року по справі №502-4/2325-2012 порушено провадження про банкрутство ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», а справи у таких спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тому зважаючи на положення ст. 12 Закону України Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дана справа була підвідомча Господарському суду Київської області. Оскільки строк виконання зобов'язань за Договором № 4015/322-385 (р) визначено IV квартал 2008 року, тому вважає, що строк позовної давності сплив 01 січня 2012 року і відповідно позивачкою пропущено строк звернення до суду. Вважає також, що позивачкою не доведено порушення її прав відповідачем, крім того судом не перевірялись оригінали документів, копії яких надані позивачкою і містяться в матеріалах справи. (а.с.149-157)
В судовому засіданні представники ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» - Останіна Г.А., Мельник Ю.О. підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. ОСОБА_1 була сповіщена врученням повістки представнику ОСОБА_5.(а.с. 221-222)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2008 року між ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений договір пайової участі у будівництві № 4015/322-385 (р), а 20 березня 2014 року укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до п. 3.2 яких після закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виділяється її частка в натурі у вигляді двохкімнатна квартири НОМЕР_1 на 6-му поверсі, загальною площею 77,5 кв.м, а також одне машиномісце НОМЕР_2 у підземному паркінгу. (а.с.14-19)
За умови належного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 3.1. договору, ОСОБА_1 повністю набуває право на пайову (дольову) участь у будівництві і майнове право на отримання у свою приватну власність після введення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію - частки ОСОБА_1, а ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» втрачає право розпорядження зазначеною у цьому договорі часткою пайовика, інакше, як в інтересах і за згодою ОСОБА_1 (п. 3.11 договору).
20 березня 2014 року між позивачкою та ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» було укладено Додаткову угоду до даного Договору.(а.с. 19)
На виконання вказаного договору, з урахуванням змін внесеними Додатковою угодою від 20 березня 2014 року, позивачка проінвестувала у повному обсязі загальну площу двохкімнатної квартири НОМЕР_1 на 6 поверсі, площею 77,5 кв.м та одне машиномісце НОМЕР_2 у підземному паркінгу сплативши обумовлену Договором суму грошей, про що від ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» отримала відповідну довідку.(а.с. 20, 142)
19 травня 2014 року були складені акти прийому-передачі за якими ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» передала, а ОСОБА_1 прийняла двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 на 6 поверсі, площею 77,5 кв.м та одне машиномісце НОМЕР_2 у підземному паркінгу по АДРЕСА_1. (а.с. 23-24)
Доказів визнання недійсними (нікчемними) вищевказаного договору до суду не надано і судом таких не встановлено.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 03 грудня 2013 року видано Сертифікат серії ІУ №165133371049 відповідності закінченого будівництвом об'єкта, а Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 03 грудня 2014 року № 630 новозбудованому житлово-громадському комплексу (1 черга будівництва, 4 секційний будинок) у Шевченківському районі м. Києва присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1. (а.с.21-22)
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначала, що її права порушуються у зв'язку з накладенням арешту на все майно ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД», у тому числі на житловий комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, тому позивачка позбавлена можливості зареєструвати право власності на квартиру та машино-місце у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Колегія суддів перевірила доводи позивачки і дійшла наступних висновків.
Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).
Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.
Позивачка ОСОБА_1 виконала свої грошові зобов'язання за договором № 4015/322-385 (р) пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, повністю сплативши обумовлену договором вартість об'єкта будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об'єкт.
Вказані обставини підтверджуються відповідною довідкою, виданою ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» про повне інвестування об'єкта будівництва за договором. (а.с.20, 142)
Таким чином відповідач ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» не оспорював набуття майнових прав ОСОБА_1 на об'єкт будівництва і спору з цього приводу між сторонами не має.
Доводів про оспорювання відповідачем ТОВ «ГІПЕК» майнових прав ОСОБА_1 на вищевказані квартиру і машиномісце позовна заява не містить, не встановлено таких і судом.
Проте право власності на спірну квартиру та машиномісце в позивачки не виникло. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору Законом України від 19 червня 2003 року N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року № 1560-XII. За змістом договору пайової участі у будівництві, позивачка отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
Обтяження щодо вищезазначеного об'єкту нерухомості за вищевказаною адресою по АДРЕСА_1 було скасовано ще 11 липня 2013 року, тобто до часу звернення позивачки до суду із зазначеним позовом, про що у справі є докази.(а.с. 134-140, 223-229)
Факт отримання у травні 2014 року від ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» вищевказаної двокімнатної квартири та машиномісця у підземному паркінгу позивачка ОСОБА_1 не заперечувала в позовній заяві і в суді апеляційної інстанції.(а.с. 1-5, 207-209)
З огляду на положення частини 1 ст. 61 ЦПК України, колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.
Посилання позивачки на відмову державного реєстратора у державній реєстрації права власності на вищевказану квартиру та паркомісце не свідчить про невиконання відповідачем ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» зобов'язань за укладеним договором та (або) оспорювання ним майнових прав позивачки на вищевказану двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 на 6 поверсі, площею 77,5 кв.м та одне машиномісце НОМЕР_2 у підземному паркінгу по АДРЕСА_1.
Вищевказаний Договір № 4015/322-385 (р) пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД», не визнаний судом недійсним, є чинним, а тому позивачка набула і продовжує бути володільцем майнових прав на об'єкти нерухомості (квартиру, машиномісце) на підставі вищевказаного правочину.
Тому, з огляду на положення пункту 1 частини 2, частини 5 ст. 11 ЦК України додаткового визнання такого права за позивачкою ОСОБА_1 ще й за судовим рішенням не потребує.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачкою майнових прав на вищевказані квартиру та машиномісце.
При цьому, позивачка не позбавлена права оскаржувати дії державного реєстратора.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду, а тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» - задовольнити частково.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2015 року скасувати, ухвалити нове.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» про визнання майнових прав на нерухоме майно.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова
Справа № 22-ц/796/4659/2017
Унікальний номер 761/8517/15-ц
Головуючий у першій інстанції - Осаулов А.А.
Доповідач Левенець Б.Б.