Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Ладиченко С.В.
№ 22-ц/796/201/2017 Доповідач - Борисова О.В.
справа № 752/18483/15-ц
м. Київ
25 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Панченка М.М.
при секретарі: Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання договору застави транспортного засобу недійсним,-
В листопада 2015 року позивач ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до суду з позовом в якому з урахуванням уточнених вимог просив:
в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50010368 від 28.08.2013 року розмір якого станом на 27.10.2015 року становить 306675,49 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen, модель PoloSedanз об'ємом двигуна 1598 см3, 2013 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження»;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму штрафу в розмірі 14714,04 грн. в порядку п. 4.1.2. договору застави № 50010368 від 29.08.2013 року.
В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просив визнати недійсним договір застави транспортного засобу № 50010368 від 28.08.2013 року укладеного між ТОВ «Порше Мобілілті» та ОСОБА_2 про передачу в заставу автомобіля Volkswagen, модель Polo Sedanз об'ємом двигуна 1598 см3, 2013 року виробництва державний номерний знак НОМЕР_1.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2016 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.
В рахунок часткового погашення боргу перед ТОВ «Порше Мобілілті» за кредитним договором № 50010368 від 28.08.2013 року укладеного між ТОВ «Порше Мобілілті» та ОСОБА_2, розмір якого станом на 27.10.2015 року становить 306675 ,49 грн. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen, модель Polo Sedanз об'ємом двигуна 1598 см3, 2013 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
У задоволенні решти вимог за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті»про визнання договору застави недійсним відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті»судовий збір в розмірі 4820,84 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду у справі за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, а в частині позову ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 закрити провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин, не врахував за яких обставин заставне майно вибуло з володіння первісного набувача, не з'ясував вартість заставленого майна, що в сукупності свідчить про незаконність рішення суду, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті».
Вказувала, що жодних правовідносин між нею та ТОВ «Порше Мобіліті» немає, вона не є правонаступником основного відповідача.
Зазначала, що договір застави, укладений за участю першого набувача є припиненим в силу викрадення транспортного засобу на підставі ст.593 ЦК України.
Вказувала,що провадження у справі за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав наведених в ній.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, часта місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Задовольняючи частково вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» про погашення боргу в розмірі 306675,49 грн. перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором від 28.08.2013 року за рахунок звернення стягнення на предмет застави - автомобіля марки Volkswagen, модель Polo Sedan з об'ємом двигуна 1598 см3, 2013 року виробництва суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобілілті» в сумі 306675,49 грн. виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Застава є способом забезпечення зобов'язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК Українита стаття 1 Закону України «Про заставу»).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно з ч.1 ст.589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №50010368 в якому зазначено, що договір між сторонами складають цей кредитний договір, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_2 суму кредиту у розмірі 117712,33 грн. еквівалент суми кредиту в доларах США складає 14475,20 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п.2.3. Загальних умов кредитування є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 28.08.2018 року, для купівлі автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_5, об'єм двигуна 1598 кубічних сантиметрів, 2013 року випуску.
Відповідно до умов вказаного договору, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному в даному договорі, відповідно до п.1.3. Загальних умов кредитування.
Пунктом п.1.2. Загальних умов кредитування (додаток до кредитного договору) позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п.1.6. Загальних умов кредитування виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави (та/або третьою особою, яка надає заставу), а також усім майном позичальника, на яке може бути звернуто стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитися про надання позичальником додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі застави іншого майна та поруки третіх осіб.
Пунктами 5.5., 5.6 Загальних умов кредитування визначено, що позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією. Якщо позичальник в порушення п.п.5.5 договору не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинний з будь-яких причин компанія на власний розсуд укладе такий договір страхування від власного імені або від імені позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором страхування на користь страхової компанії. Позичальник компенсує компанії витрати, понесені останньою у зв'язку з виконанням даного доручення/укладення договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, в порядку передбаченому пунктами 1.7.1-1.7.6 цього кредитного договору або в порядку передбаченому пунктом 1.7.9 цього кредитного договору.
Положеннями п.1.4.2. Загальних умов кредитування сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється відповідачем ОСОБА_2 у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця.
До десятого числа кожного місяця ТОВ «Порше Мобіліті» надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіку погашення кредиту (п.1.4.3 Загальних умов кредитування).
За змістом п. 8.1. Загальних умов кредитування у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, позичальник сплачує ТОВ «Порше Мобіліті» пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.
Сторони погодили, що ТОВ «Порше Мобілілті» має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, зокрема у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше один календарний місяць (п.п.3.2, 3.2.1. Загальних умов кредитування).
Пунктом 8.2 Загальних умов кредитування передбачено, що у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у ст.3.3, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.
Відповідно до умов 8.3 Загальних умов кредитування за кожен випадок порушення позичальником умов ст.ст.5.1 - 5.4 позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або додаткового кредиту у кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією першого листа щодо сплати. Якщо позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати вказані статті, компанія направляє другий лист. У такому випадку строк за порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 складатиме еквівалент 20 Євро чи 25 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі, на момент направлення компанією такого листа. Якщо позичальник у розумний строк після направлення другого листа продовжує порушувати вказані статті, компанія має право направити третій лист. У такому випадку штраф за порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 складатиме еквівалент 25 Євро чи 30 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеному у кредитному договорі, на момент направлення компанією такого листа.
28.08.2013 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-13-00787 відповідно до умов якого було застраховано автомобіль марки Volkswagen модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_5, об'єм двигуна 1598 кубічних сантиметрів, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Вигодонабувачем за вказаним договором страхування є ТОВ «Порше Мобіліті».
Зобов'язання відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50010368 від 28.08.2013 року забезпечено договором застави № 50010368 від 29.08.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2417, згідно з умовами якого ОСОБА_5 надав в заставу автомобіль марки Volkswagen модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_5, об'єм двигуна 1598 кубічних сантиметрів, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, що належав ОСОБА_2 на праві власності.
Згідно з п.1.1 договору застави за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 147140,40 грн.
Пунктом 2.1.1 договору застави визначено, що у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за договором, зазначеним в п.1.3 цього договору - задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному у розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користуванням кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.
Згідно з п.4.1 договору застави заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 10 робочих днів з дня направлення заставодержателем відповідного повідомлення, звернути стягнення на предмет застави.
Пунктами 5.1, 5.2 договору застави визначено, що заставодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, яке виникає у заставодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору. Задоволення вимог заставодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, шляхом звернення стягнення на предмет застави.
У випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та цим договором, нотаріус на вимогу заставодержателя здійснює виконавчий напис на цьому договорі. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде узгоджено сторонами або дозволено законодавством. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, зазначеному у п.1.1 цього договору.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, проте відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконує умови кредитного договору.
Як вбачається з розрахунку наданого позивачем заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті за кредитним договором №50010368 від 28.08.2013 року станом на 27.10.2015 року становить 306675,49 грн. та складається з:
1) простроченої заборгованості в загальній сумі 38174,01 грн. за кредитом та відшкодуванню страхових платежів, а саме:
36647,69 грн. - суми простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодуванню страхових платежів,
276,32 грн. - суми 3% річних за час прострочення за кредитом та відшкодуванню страхових платежів,
328,93 грн. - суми інфляційних втрат за час прострочення за кредитом,
921,07 грн. - суми пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодуванню страхових платежів;
2) заборгованості з дострокового повернення кредитув сумі 214143,24 грн., а саме:
212673,03 грн. - суми заборгованості за кредитом,
634,52 грн. - суми заборгованості за процентами,
192,85 грн. - суми 3% річних за час прострочення виконання зобов'язань,
642,84 грн. - суми пені за прострочення виконання зобов'язання;
3) 23542,47 грн. - суми штрафу нарахованого за п.8.2 Загальних умов кредитування;
4) 25920 грн. - збитків нарахованих згідно з п.8.5 Загальних умов кредитування та ст.22 ЦК України;
5) 4895,77 грн. - штрафу за направлені вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ТОВ «Порше Мобіліті» обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків в сумі 25920 грн. згідно з ст.22 ЦК України та п.8.5 Загальних умов кредитування зазначав, що у зв'язку з порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору для забезпечення відновлення порушеного ОСОБА_2 прав позивача, ТОВ «Порше Мобілілті» з ТОВ «КПД Консалтинг» було укладено договір про надання юридичних послуг від 26.05.2015 року.
Згідно із заявкою на надання послуг №36 від 22.10.2015 року до договору про надання юридичних послуг вартість юридичних послуг складає 10000 грн. з ПДВ 2000 грн.
Згідно із заявкою №6 від 16.09.2015 року та актів №1 та №2 до заявки вартість робіт з підготовки заяви про кримінальне правопорушення, її подачу та контроль реєстрації в ЄРДР відносно боржника ОСОБА_2 складав 1920 грн. та 12000 грн. за комплексний супровід кримінального провадження, внесеного до ЄРДР на підставі заяви про кримінальне правопорушення відносно відповідача ОСОБА_2
Проте, колегія суддів не погоджується з доводами позивача про стягнення з ОСОБА_2 у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору коштів в розмірі 25920 грн., нарахованих відповідно до п.8.5 Загальних умов кредитування з огляду на наступне.
Пунктом 8.5 Загальних умов кредитування визначено, що збитки заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказані витрати не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України, а тому правових підстав для стягнення коштів в розмірі 25920 грн. немає.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції в порушення вимог ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не зазначив у рішенні необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
За вимогами статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Суть застави як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань полягає у тому, що кредитор (заставодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета забезпечувального обтяження переважно перед іншими кредиторами. Це право відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»підлягає підтвердженню з боку суду.
Згідно з положеннями статті 25 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження початкова ціна рухомого майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.
Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет застави дає право на примусовий продаж забезпечувального обтяження майна, то, викладаючи резолютивну частину такого рішення, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Так рішення суду першої інстанції не містить початкової ціни предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Вирішуючи питання початкової ціни предмета застави, колегія суддів виходить з того, що вартість предмета застави встановлена в самому договорі застави від 29.08.2013 року, а саме в п.1.1 та становить 147140,40 грн.
Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50010368 від 28.08.2013 року укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 в розмірі 280755 грн. 49 коп., яка складається з:
36647 грн. 69 коп. - суми простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодуванню страхових внесків; 276,32 грн. - суми 3% річних за час прострочення за кредитом та відшкодування страхових платежів; 328,93 грн. - суми інфляційних втрат за час прострочення кредиту; 921,07 грн. - сума пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодування страхових внесків; 212673 грн. - суми заборгованості з дострокового повернення кредиту; 634,52 грн. - суми заборгованості по процентам; 192,85 грн. - суми 3% річних за час прострочення виконання зобов'язань; 23542,47 грн. - штрафу за порушення терміну повернення кредиту; 4895,47 грн. - штрафу за направлені вимоги про сплату заборгованості;
звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною предмета застави в сумі 147140,40 грн.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що договір застави є припиненим у зв'язку з викраденням транспортного засобу на підставі ст.593 ЦК України, оскільки в контексті п.2 ч.1 ст.593 ЦК України втрату предмета застави належить розуміти як такий випадок, коли предмет застави зник або втратив споживчі якості, тобто виключається економічно доцільне його відновлення. В даному випадку спірний автомобіль наявний та перебуває у власності відповідача ОСОБА_1
Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що провадження у справі за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 підлягає закриттю за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання договору застави транспортного засобу недійсним виходячи з наступного.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом про визнання договору застави транспортного засобу недійсним, ОСОБА_2 посилався на те, що в кредитному договорі від 28.08.2013 року, укладеного між ним та ТОВ «Порше Мобіліті», згідно з яким позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 117712,33 грн. зі сплатою 9,90% річних на 60 місяців з цільовим призначенням на придбання автомобіля, сторони визначили форму розрахунків у гривні на основі діючого обмінного курсу долара США.
Вказував, що сторони в кредитному договорі від 28.08.2013 року визначили істотну умову за якою відбувається розрахунок щомісячних платежів за кредитом та відсотками - застосуванням еквіваленту до іноземної валюти долара США. Проте, після підписання вказаного кредитного договору сторони не визначилися щодо обмінного курсу, який буде застосовуватися до розрахунку щомісячних платежів. Відсутність такої істотної умови, фактично призводить до неукладеності кредитного договору №50010368 від 28.08.2013 року, а тому його підписання не породжує жодних зобов'язань у його сторін. У зв'язку з тим, що кредитного договору не існує, договір застави транспортного засобу №50010368 від 29.08.2013 року підлягає визнанню недійсним за ст.215 ЦК України.
Відповідно до ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.215 ЦК Українивизначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якшо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до роз'яснень які викладені в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав визначених законом.
При цьому, відповідачем ОСОБА_2 кредитний договір №50010368 від 28.08.2013 року не оспорювався та судом недійсним не визнавався, а тому доводи ОСОБА_2 про недійсність, на його думку умов кредитного договору та його неукладеність, не є правовою підставою в розумінні ст.ст.203, 215 ЦК України для визнання недійсним договору застави транспортного засобу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
А тому колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобілілті» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2104,27 грн. з кожного.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави з ухваленням нового рішення в цій частині.
Врешті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року в частині звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen модель Polo Sedan з об'ємом двигуна 1598 кубічних см, кузов НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в розмірі 306675 грн. 49 коп. за кредитним договором №50010368 від 28 серпня 2013 року шляхом продажу автомобіля з публічних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в розмірі 4820 грн. 48 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2перед товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50010368 від 28 серпня 2013 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 в розмірі 280755 грн. 49 коп., яка складається з: 36647 грн. 69 коп. - суми простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодуванню страхових внесків; 276 грн. 32 коп. - суми 3% річних за час прострочення за кредитом та відшкодування страхових платежів; 328 грн. 93 коп. - суми інфляційних втрат за час прострочення кредиту; 921 грн. 07 коп. - сума пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті чергових платежів за кредитом та відшкодування страхових внесків; 212673 грн. - суми заборгованості з дострокового повернення кредиту; 634 грн. 52 коп. - суми заборгованості по процентам; 192 грн. 85 коп. - суми 3% річних за час прострочення виконання зобов'язань; 23542 грн. 47 коп. - штрафу за порушення терміну повернення кредиту; 4895 грн. 47 коп. - штрафу за направлені вимоги про сплату заборгованості.
Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen модель Polo Sedan з об'ємом двигуна 1598 кубічних см, 2013 року виробництва кузов НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною предмета застави в сумі 147140 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» код ЄДРПОУ 36422974 судовий збір в розмірі 2104 грн. 27 коп. з кожного.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: