26 травня 2017 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та за правилами ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу із уточненнями, в якій просить постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та неправильно встановив, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. З позиції апелянта, наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2, є суперечливими та не доводять його вину у вчиненні правопорушень. Зокрема, пояснення свідків його огляду за допомогою приладу «Драгер» не вказує на те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, а лише засвідчує його згоду на проведення огляду на місці. Вказує, що ОСОБА_2 не погодився з результатами поведеного огляду та просив направити його до медичної установи, однак працівники поліції відмовили йому. В матеріалах справи також відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, яким встановлюється згода особи з результатами огляду, а також не відібрано пояснень ОСОБА_2, з приводу обставин вчинення правопорушень. На думку захисника, судом необґрунтовано та безпідставно відкинуто пояснення свідка ОСОБА_3
Крім цього апелянт вважає, що суд за відсутності належних та допустимих доказів притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Звертає увагу на порушення судом строків накладення адміністративного стягнення, оскільки рішення у справі прийнято після закінчення тримісячного терміну, передбаченого ст.38 КУпАП.
За результатами апеляційного перегляду просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 03.01.2017 року о 09 год. 30 хв. по вулиці В. Гетьмана, 34 в місті Києві керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чимпорушив п.2.9а ПДР України.
Крім цього, 03.01.2017 року о 10 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по вулиці В. Гетьмана в сторону станції метро «Шулявська» в м. Києві, порушив п. 12.1 ПДР, оскільки не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушення п.2.9а ПДР України.
З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.
Зокрема, керування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та поясненнями свідків, які у своїх поясненнях підтвердили результат огляду 1,59‰. Крім цього, в обох протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_2, наявні його пояснення про те, що він не справився з керуванням та здійснив зіткнення з електроопорою. Цим самим спростовуються доводи захисника про те, що у порушника не було відібрано пояснення з приводу обставин вчинених правопорушень. Водночас, будь яких пояснень з приводу незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Відповідає обставинам справи також висновок суду першої інстанції про недотримання ОСОБА_2 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим він вчинив зіткнення з електроопорою, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи.
Разом із цим, слушними є апеляційні доводи захисника про те, що адміністративне стягнення за вчинені ним 03.01.2017 року правопорушення накладені судом поза межами строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З огляду на те, що правопорушення було вчинено 3 січня 2017 року, останнім днем строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, є 02 квітня 2017 року.
З цих підстав апеляційна захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - змінити.
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Мосьондз