ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2017Справа №910/5668/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Буд Компані"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінг Девелопмент"
про стягнення 52 457,85 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Захарченко О.О. (представник за довіреністю вих. № б/н від 13.02.2017р.);
від відповідача: не з'явились.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал Буд Компані" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінг Девелопмент" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором підряду № 20/05/15-3 на виконання робіт від 20.05.2015р. в розмірі 52 457,85 грн., з яких 48 261,22 грн. сума основного боргу, 2 268,27 грн. пені, 1 555,50 грн. інфляційні втрати та 372,86 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору не здійснив в повному обсязі оплату вартості робіт, які було виконано позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказує на наявність заборгованості ТОВ «Імперіал-Буд» перед ним на суму 38 961,32 грн., крім того, відповідач визнав факт наявності боргу за договором перед позивачем на суму 48 261,22 грн. та зазначив про існуючі домовленості з позивачем щодо мирного врегулювання питання взаємного погашення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 16.05.2017р.
В судове засідання 16.05.2017р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. розгляд справи відкладено до 30.05.2017р.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. та від 30.05.2017р. заяви позивача про збільшення позовних вимог на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України повернуто позивачу без розгляду.
В судове засідання 30.05.2017р. представник відповідача повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 30 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20 травня 2015 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (генеральний підрядник) було укладено Договір підряду № 20/05/15-3 на виконання робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язувався своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню бетонного покриття (загальною площею 3 328 м. кв.) в приміщеннях 1-2-3 поверху будівлі за адресою м. Київ, Харківське шосе 201-203 літ. «Ю», а генпідрядник зобов'язувався прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сторони передбачили, що, склад, обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються у Протоколі погодження договірної ціни, що є обов'язковим додатком до договору (Додатком № 1) та його невід'ємною частиною.
За приписами п. 2.1. Договору вартість робіт, які має виконати підрядник за даним договором складає 715 186,00 грн.: 595 988,33 грн. та 119 197,67 грн. ПДВ, згідно протоколу погодження договірної ціни до Договору (Додаток № 1).
За умовами п. 3.1. Договору фінансування робіт здійснюється генпідрядником у наступному порядку: перед початком робіт (не пізніше 5-ти банківських днів до початку робіт) перерахувати аванс в розмірі 70 % загальної вартості робіт - 500 630,20 грн., в тому числі ПДВ - 83 438,37 грн. (п. 3.1.1. Договору). Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи генпідрядник здійснює на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання відповідного акта з урахуванням раніше сплаченого авансу (п. 3.1.2. Договору).
В п. 3.3. Договору сторони домовились, що підрядник оплачує Генпідряднику 5 % від загальної вартості означеної в п. 3.1.1. Договору за послуги генпідряду, за організацію координації виконання робіт та здійснення технічного нагляду на протязі п'яти банківських днів після підписання акту виконаних робіт з Генпідрядником.
Згідно п. 4.1. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботу на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту перерахування платежу, визначеного п. 3.1.1. Договору і передачею генпідрядником приміщення.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. Договору).
На виконання п. 3.1.1. Договору відповідач перерахував позивачу в якості авансу за договором грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок по рахунку позивача, а саме 13.07.2015р. перераховано 200 000,00 грн., 24.07.2015р. - 100 000,00 грн. та 07.08.2015р. - 100 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору було виконано роботи на загальну суму 471 853,92 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів № 1 за березень 2016р. на суму 429 538,32 грн. та № 2 за грудень 2016р. на суму 42 315,60 грн.
Крім того, між сторонами в порядку п. 3.3. Договору було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7 від 31.03.2016р. на суму 21 476,92 грн. та № 64 від 30.12.2016р. на суму 2 115,78 грн. за послуги генпідряду 5 %.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором складає 48 261,22 грн. (471 853,92 (загальна вартість робіт) - 400 000,00 (оплата робіт відповідачем) - 23 592,70 (послуги генпідряду)).
Позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 535 від 09.03.2017р. оплатити вартість будівельних робіт на суму 48 261,22 грн. (докази направлення вимоги містяться у матеріалах справи), яка була залишена без відповіді та виконання зі сторони відповідача.
У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі абро на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові
Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено судом, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 471 853,92 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, про які було зазначено вище.
Судом встановлено, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами Договором та не сплатив позивачу повну вартість зазначених вище робіт на вказану суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням положень п. 3.1.2. Договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, оплату вартості виконаних позивачем робіт за Договором, відповідач мав здійснити у строк протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання відповідного акта з урахуванням раніше сплаченого авансу.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт за Договором виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача в якості авансу грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн.
Крім того, між сторонами на підставі п. 3.3. договору було підписано акти здачі-прийняття робіт за послуги генпідряду на загальну суму 23 592,70 грн.
Доказів на підтвердження оплати повної вартості виконаних робіт, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано, а залишок заборгованості за виконані позивачем роботи становить 48 261,22 грн.
З огляду на предмет та підстави даного позову, судом не приймаються наведені у відзиві на позовну заяву посилання відповідача на наявність заборгованості ТОВ «Імперіал-Буд» перед ним на суму 38 961,32 грн., при цьому, відповідач не позбавлений можливості захистити своє порушене право в тому числі шляхом подачі відповідного позову до суду.
Факт наявності боргу за договором перед позивачем на суму 48 261,22 грн. документально підтверджений, доведений суду первинним доказами та визнаний відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву.
Не заслуговують на увагу суду й посилання відповідача на існуючі між сторонами домовленості з позивачем щодо мирного врегулювання питання взаємного погашення заборгованості з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України на підтвердження викладених у відзиві обставин.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 48 261,22 грн. грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати вартості робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 268,27 грн. пені, 1 555,50 грн. інфляційні втрати та 372,86 грн. 3% річних.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 6.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати робіт, генпідрядник зобов'язаний виплатити підряднику пеню в розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено розрахунки пені та встановлено, що позивач всупереч чинному законодавству України нараховує пеню не по подвійній обліковій ставці Національного банку України, відсутній чіткий період нарахування пені, тощо, проте здійснивши розрахунок за кожним актом за заявлений позивачем період, сума пені розрахована судом не перевищує нарахованої позивачем.
З огляду на відсутність в матеріалах справи письмового клопотання заінтересованої сторони про можливість суду виходити за межі позовних вимог (ст. 83 ГПК України) до стягнення з відповідача підлягає заявлена позивачем пеня в розмірі 2 268,27 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та процентів річних відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору та не перевищує розрахованих судом сум таких нарахувань.
Враховуючи викладене та на підставі ст. 83 ГПК України у зв'язку до стягнення з відповідача підлягають заявлені позивачем 1 555,50 грн. інфляційних втрат та 372,86 грн. 3% річних.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/5668/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 48 261,22 грн. суми основного боргу, 2 268,27 грн. пені, 1 555,50 грн. інфляційних втрат та 372,86 грн. 3% річних.
Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінг Девелопмент" (ідентифікаційний код 38449605, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал буд компані" (ідентифікаційний код 39388947, адреса: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1 К) 48 261,22 грн. (сорок вісім тисяч двісті шістдесят одну гривню 22 коп.) суми основного боргу, 2 268,27 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 27 коп.) пені, 1 555,50 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 50 коп.) інфляційних втрат, 372,86 грн. (триста сімдесят дві гривні 86 коп.) 3% річних та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.06.2017р.
Суддя С.М. Морозов