ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2017Справа № 910/5798/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання незаконним та скасування рішення та визнання договору укладеним, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Поцелов А.О. (представник за довіреністю від 04.04.2017р.);
від відповідача: Сахній А.Я. (представник за довіреністю № 6-158 від 14.02.2017р.);
- Федорова Т.В. (представник за довіреністю № 6-226 від 23.03.2017р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" звернулося до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р. та визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - відповідач) як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" (надалі - позивач) як підрядником на умовах, визначених результатами процедури закупівлі та тендерною документацією.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2017 року відповідачем було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі робіт з капітального ремонту системи очистки циклового повітря газоперекачувальних агрегатів ГТК-10 ст. № № 2, 3, 4 компресорної станції «Долина» (будівельні роботи) (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи) (надалі - будівельні роботи). 20.02.2017р. відповідачем було проведено аукціон, за результатами якого пропозицію позивача визнано найбільш економічно вигідною. В подальшому, відповідачем було розглянуто тендерну пропозицію позивача та на підставі протоколу № 1-р розгляду тендерних пропозицій від 27.02.2017р. відповідачем встановлено відповідність пропозиції позивача як вимогам тендерної документації, так і вимогам закону України «Про публічні закупівлі». Протоколом № 1-д засідання тендерного комітету відповідача від 27.02.2017р. позивача визнано переможцем процедури закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з позивачем та 27.02.2017р. на електронному майданчику в системі PROZORRO опубліковано повідомлення про намір укласти договір з позивачем. Проте, протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету відповідача від 16.03.2017р. процедура закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b була відмінена на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку зі скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Як зазначає позивач, вказане рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» процедура закупівлі (торги) фактично завершується прийняттям рішення про намір укласти договір, і після опублікування повідомлення про намір укласти договір, не може бути відмінена або ж визнана такою, що не відбулась. За твердженнями позивача, закон України «Про публічні закупівлі» не містить такої підстави для відміни торгів як «скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг», натомість може бути підставою для визнання торгів такими, що не відбулись та визнавши позивача переможцем процедури закупівлі, опублікувавши повідомлення про намір укласти договір, відповідач акцептував пропозицію позивача.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р. та визнати укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" як підрядником на умовах, визначених результатами процедури закупівлі та тендерною документацією.
Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що станом на момент проведення процедури закупівлі фінансовий план на 2017р. не був затверджений ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (одноосібний акціонер відповідача) та 05.04.2017р. наглядовою радою ПАТ «НАК «Нафтогаз України» розглянуто наданий відповідачем фінансовий план відповідача на 2017р. та висловлено зауваження щодо незахищених операційних, загальних і адміністративних витрат (в тому числі витрати на збут), які мають бути зменшені на 10 %, на підставі чого відповідачем і було прийнято рішення про відміну торгів.
При цьому, відповідач вказує на те, що нормами чинного законодавства у сфері закупівель не передбачено заборони проводити закупівлі за відсутності погодженого фінансового плану, а також обов'язку відповідача вносити зміни до річного плану чи додатку до нього, натомість позивачем в порядку ст. 18 закону України «Про публічні закупівлі» рішення відповідача про відміну торгів до Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України) не оскаржувалося.
Щодо вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі, відповідач зазначив, що позивачем не було дотримано загальної процедури укладення договорів у відповідності до норм чинного законодавства та не направлено на адресу відповідача проекту договору закупівлі, договірної ціни до договору, календарного плану виконання робіт та поставки обладнання, які являються невід'ємними частинами договору для погодження з відповідачем у строк, визначений ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі», а посилання позивача про направлення вказаних документів на адресу відповідача за відсутності документального підтвердження не відповідають дійсності та підлягають спростуванню. З урахуванням викладеного, за твердженнями позивача, договір, укладений з пропущенням 20-денного строку, визначений ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемним в силу закону та не створює жодних юридичних наслідків.
Як на окрему підставу для відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі, відповідач посилається на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, позивачем надано для долучення до матеріалів справи пояснення на відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до змісту яких вказує на те, що фінансовий план відповідно до чинного законодавства України підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом, а відповідач не міг проводити закупівлю без фінансового плану та останнім не доведено відсутність у нього фінансового плану на проведення закупівлі, переможцем якої визнано позивача.
Щодо посилань відповідача про необхідність оскарження рішення про відміну торгів в порядку ст. 18 закону України «Про публічні закупівлі», позивач зазначив, що він не міг оскаржити вказане рішення до Антимонопольного комітету України, оскільки по-перше, вказане рішення прийнято після закінчення процедури закупівлі, а по-друге, прийнято на 15-й день після опублікування повідомлення про намір укласти договір.
З приводу направлення відповідачу проекту договору та додатків до нього, позивач вказав, що ним як переможцем торгів було в повному обсязі виконано вимоги п. 2 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» та направлено на адресу відповідача весь перелік документів та хоча це і не вимагалося умовами тендерної документації, позивачем 14.03.2017р. було направлено відповідачу затверджений тендерною документацією та погоджений сторонами договір закупівлі, який отримано відповідачем 16.03.2017р.
Відповідачем в свою чергу було надано для долучення до матеріалів справи додаткові пояснення, згідно з якими останній вказує на те, що нормами чинного законодавства України взагалі не передбачено підстав для визнання недійсними актів органів юридичної особи, оскільки такі акти є обов'язковими до виконання виключно для такої юридичної особи та не створюють будь-яких обов'язків для інших суб'єктів господарювання, в тому числі й для позивача, відтак, за висновками відповідача, вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів не може бути задоволена судом, оскільки не відповідає способам захисту порушеного права та фактично являється втручанням у внутрішню діяльність товариства.
Щодо вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі, відповідачем вдруге підкреслено суду, що способи захисту, передбачені ст. 16 ЦК України, не містять такого способу захисту як установлення правовідносин, в тому числі «вважати укладеним договір закупівлі».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 23.05.2017р.
В судовому засіданні 23.05.2017р. судом оголошено перерву до 30.05.2017р.
Розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 30 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02.02.2017 року відповідачем було оприлюднено оголошення процедури закупівель щодо закупівлі робіт з капітального ремонту системи очистки циклового повітря газоперекачувальних агрегатів ГТК-10 ст. № № 2, 3, 4 компресорної станції «Долина» (будівельні роботи) (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи).
20.02.2017р. відповідачем було проведено аукціон, за результатами якого пропозицію позивача визнано найбільш економічно вигідною.
В подальшому, відповідачем було розглянуто тендерну пропозицію позивача та на підставі протоколу № 1-р розгляду тендерних пропозицій від 27.02.2017р. відповідачем встановлено відповідність пропозиції позивача як вимогам тендерної документації, так і вимогам закону України «Про публічні закупівлі».
Протоколом № 1-д засідання тендерного комітету відповідача від 27.02.2017р. позивача визнано переможцем процедури закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з позивачем та 27.02.2017р. на електронному майданчику в системі PROZORRO опубліковано повідомлення про намір укласти договір з позивачем.
Проте, протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету відповідача від 16.03.2017р. процедура закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b була відмінена на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку зі скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що вказане рішення відповідача про відміну торгів є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» процедура закупівлі (торги) фактично завершується прийняттям рішення про намір укласти договір, і після опублікування повідомлення про намір укласти договір, не може бути відмінена або ж визнана такою, що не відбулась.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р. та визнати укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" як підрядником на умовах, визначених результатами процедури закупівлі та тендерною документацією.
Відповідач, заперечуючи про задоволення позовних вимог, вказує на те, що станом на момент проведення процедури закупівлі не було затверджено фінансовий план на 2017р. та у зв'язку зі зменшення наглядовою радою ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат на 10 %, відповідачем було прийнято рішення про відміну торгів. Відповідач також вказує на те, що позивачем всупереч ст. 18 закону України «Про публічні закупівлі» рішення відповідача про відміну торгів до Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України) не оскаржувалося.
Крім того, за твердженнями відповідача, вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів не може бути задоволена судом, оскільки не відповідає способам захисту порушеного права та фактично являється втручанням у внутрішню діяльність товариства.
Щодо вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі, відповідач зазначив, що оскільки позивачем не було направлено на його адресу проекту договору та обов'язкових додатків до нього у строк, визначений ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі», укладений договір є нікчемним в силу закону та не створює жодних юридичних наслідків.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (ст. 1 Закону).
Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень (ст. 2 Закону).
Згідно п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Частиною 3 ст. 8 Закону антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Статтею 11 Закону передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з ч. ч. 2, 9 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
За змістом ст. 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Вимоги до тендерної документації передбачено ст. 22 Закону.
У відповідності до ст. ст. 27, 28 Закону розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни / приведені ціни тендерних пропозицій. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Як передбачено в ч. ч. 1, 2 ст. 31 Закону замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.
Як було зазначено вище, протоколом № 1-д засідання тендерного комітету відповідача від 27.02.2017р. позивача визнано переможцем процедури закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з позивачем та 27.02.2017р. на електронному майданчику в системі PROZORRO опубліковано повідомлення про намір укласти договір з позивачем.
Проте, протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету відповідача від 16.03.2017р. процедура закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b була відмінена на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку зі скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
При цьому, судом встановлено, що скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі» може бути підставою для визнання торгів такими, що не відбулися, натомість у даному випадку після визнання позивача переможцем процедури закупівлі робіт та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, про що 27.02.2017р. на електронному майданчику в системі PROZORRO опубліковано відповідне повідомлення, на підставі вказаної норми закону протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету відповідача від 16.03.2017р. процедура закупівлі робіт, ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b була відмінена.
За таких обставин, суд зазначає, що торги щодо закупівлі робіт з капітального ремонту системи очистки циклового повітря газоперекачувальних агрегатів ГТК-10 ст. № № 2, 3, 4 компресорної станції «Долина» (будівельні роботи) (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи) відбулись та було визнано їх переможця - позивача, крім того, відповідачем в подальшому було розглянуто тендерну пропозицію позивача та на підставі протоколу № 1-р розгляду тендерних пропозицій від 27.02.2017р. встановлено відповідність пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам закону України «Про публічні закупівлі», неможливо відмінити процедуру закупівлі, в тому числі в порядку, передбаченому абз. 3 ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі», а законність проведених торгів може бути оскаржено виключно в суді.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2013 року по справі №К/9991/64518/12 та №К/9991/63145/12.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що станом на момент проведення процедури закупівлі не було затверджено фінансовий план на 2017р. та у зв'язку зі зменшення наглядовою радою ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат на 10 %, відповідачем було прийнято рішення про відміну торгів та нормами чинного законодавства у сфері закупівель не передбачено заборони проводити закупівлі за відсутності погодженого фінансового плану, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 75 Господарського кодексу України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.
Відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України того, що він не міг проводити закупівлю без фінансового плану та останнім не доведено відсутність у нього фінансового плану на проведення закупівлі, переможцем якої визнано позивача.
Крім того, як було зазначено вище, відміна торгів відповідачем є можливою до моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам закону України «Про публічні закупівлі», а така обставина як скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до ч. 2 ст. 31 закону України «Про публічні закупівлі» може бути підставою лише для визнання торгів такими, що не відбулися, а не для відміни торгів.
Суд також не приймає посилання відповідача на те, що позивачем всупереч ст. 18 закону України «Про публічні закупівлі» рішення відповідача про відміну торгів до Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України) не оскаржувалося, оскільки за змістом ч. 2 ст. 32 Закону оскарження рішень замовника є правом учасника торгів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 зазначив, що кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
У даному випадку, позивач обрав судовий захист свого порушеного права, яке не може бути обмежене іншими способами захисту порушеного права.
Крім того, суд погоджується з позицією позивача про те, що у передбачений законом строк він був позбавлений можливості оскаржити рішення відповідача про відміну торгів, оскільки вказане рішення прийнято після закінчення процедури закупівлі та після опублікування повідомлення про намір укласти договір.
Не заслуговують на увагу суду й посилання відповідача на те, що нормами чинного законодавства України взагалі не передбачено підстав для визнання недійсними актів органів юридичної особи, оскільки такі акти є обов'язковими до виконання виключно для такої юридичної особи та не створюють будь-яких обов'язків для інших суб'єктів господарювання, в тому числі й для позивача, відтак, за висновками відповідача, вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів не може бути задоволена судом, оскільки не відповідає способам захисту порушеного права та фактично являється втручанням у внутрішню діяльність товариства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Нормами статті 13 Конституції України закріплено обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12.
За приписами ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 55, 124, 129, 130 Конституції України кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, що не заборонений законом, відтак спір про визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відміну торгів може бути вирішений судом із застосуванням способу захисту порушеного права, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу.
З урахуванням всього вище наведеного, з огляду на те, що відповідачем не дотримано порядок відміни торгів щодо закупівлі робіт з капітального ремонту системи очистки циклового повітря газоперекачувальних агрегатів ГТК-10 ст. № № 2, 3, 4 компресорної станції «Долина» (будівельні роботи) (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи) відповідно до норм закону України «Про публічні закупівлі», суд приходить до висновку про те, що рішення, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету відповідача від 16.03.2017р., прийнято з порушенням чинного законодавства України.
За таких умов, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі між ПАТ "Укртрансгаз" як замовником та ТОВ "Будівельна компанія "Квірту" як підрядником на умовах, визначених результатами процедури закупівлі та тендерною документацією, суд відзначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. (ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України).
Згідно п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
За змістом ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим законом.
Як зазначає позивач, ним як переможцем торгів було в повному обсязі виконано вимоги п. 2 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» та направлено на адресу відповідача весь перелік документів та хоча це і не вимагалося умовами тендерної документації, позивачем 14.03.2017р. було направлено відповідачу затверджений тендерною документацією та погоджений сторонами договір закупівлі, який отримано відповідачем 16.03.2017р.
Суд не може погодитись з такими твердженнями позивача, оскільки як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 36 закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 180 Господарський кодекс України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч.ч.2-5 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до ст.183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників.
Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.
Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Як передбачено в ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підтвердження направлення позивачем затвердженого тендерною документацією та погодженого сторонами договору закупівлі, позивачем надано копію експрес-накладної № 59 0002 4403 4197 від 14.03.2017р., з якої не вбачається які документи було направлено відповідачеві, до того ж отримувачем документів зазначено приватну особу - ОСОБА_5.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення позивачем проекту договору (пропозиції укласти договір) на адресу відповідача у строк, передбачений ч. 2 ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі».
Суд також не приймає посилання відповідача на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права у частині вимог про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі, оскільки як було закачано вище на підставі ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 55, 124, 129, 130 Конституції України, норми яких мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 червня 2013 року у справі №6-32цс13.
Не приймаються судом і посилання відповідача на те, що договір, укладений з пропущенням 20-денного строку, визначений ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемним в силу закону та не створює жодних юридичних наслідків, оскільки як встановлено судом такий договір станом на час розгляду справи в суді між сторонами не укладено.
На підставі вище викладеного, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору закупівлі у зв'язку з недотриманням порядку укладення договору, передбаченого ст. ст. 640 - 642 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180 - 187 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 32 закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/5798/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р., в іншій частині вимог, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.
Судовий збір позивача у розмірі 1 600,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів, оформлене протоколом № 1-відм засідання тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" від 16.03.2017р. про відміну конкурсних торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту системи очистки циклового повітря газоперекачувальних агрегатів ГТК-10 ст. № № 2, 3, 4 компресорної станції «Долина» (будівельні роботи) (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи), ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-02-000659-b.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" (ідентифікаційний код 35837814, адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, офіс 640) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.06.2017р.
Суддя С.М. Морозов