ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.05.2017Справа №910/2774/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Енерговугілля" про стягнення заборгованості 195 707,19 грн., за участю представників позивача - Клочка О.В., довіреність №3-243110/2641, від 11.04.2017р., відповідача - Вадовського В.С., довіреність №б/н від 11.01.2017 року, третьої особи - не з'явився,
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 195 707,19 грн. заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №61/2005 від 30.05.2005 року та договору поруки № 123 від 05.10.2011 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.03.2017 року.
12.05.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
24.05.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 31.05.2017 року
Представник третьої особи у судове засідання 31.05.2017 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.
Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2005 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - банк, кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Енерговугілля", яке є правозаступником Закритого акціонерного "Енерговугілля" (надалі - позичальник, боржник) було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №61/2005 (надалі - кредитний договір), у відповідності до умов якого (п. 1.1. договору), банк відкриває позичальнику невідновлювальну лінію з встановленням ліміту, відповідно до графіку: з моменту підписання кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлюється в 595 000,00 грн. Починаючи з 31.05.2005 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1 595 000,00 грн. Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії кредитні кошти до 29.05.2006, та сплатити за користування кредитними коштами відсотки.
У відповідності до п. 2.1 кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється у вигляді надання траншів в строк з 30.05.2005 по 29.05.2006 за заявками позичальника, з погодження банку, шляхом перерахування коштів з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці.
Згідно п. 2.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кошти в строк до 29.05.2006 шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування коштами у валюті кредиту по відсотковим ставкам: А) 18.8 % річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаному в п. 2.4. кредитного договору; Б) 37,6 % річних за період з 30.05.2006 до дня фактичного повернення кредитних коштів.
Пунктом. 3.3. кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника.
Відповідно до п. 3.4. кредитного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. банк проводить нарахування, а позичальник сплачує відсотки в строк з 22 по 25 число кожного місяця. У вказаний строк нараховуються та сплачуються відсотки за користування кредитними коштами у звітному періоді з 23 попереднього місяця по 22 число поточного місяця.
Згідно з п. 7.1. кредитного договору за прострочку повернення кредитних коштів і / або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.4., 2.5., 3.4., З.6., 4.5., 6.1., 8.3. кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язань по сплаті процентів за весь час фактичного користування кредитними коштами.
У подальшому умови кредитного договору неодноразово змінювалися шляхом укладання додаткових угод до нього. Остаточно умови договору, були узгоджені сторонами у наступному вигляді.
У відповідності до п. 1.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 180 від 14.06.2011 року до кредитного договору) банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 5 057 500,00 грн.
Згідно з п. п. 1.1.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 05.10.2015 року до кредитного договору) банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 55 087,14 грн., а позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитними коштами відсотки відповідно до п. 3.1. кредитного договору.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 05.10.2015 року до кредитного договору) позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти до 20.05.2016 включно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок згідно графіку погашення кредитної лінії (додаток № 84 до кредитного договору).
Пунктом 3.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 181 від 25.05.2012 року до кредитного договору) позичальник сплачує банку відсотки за користування штами у валюті кредиту по відсотковим ставкам: А) -18,8 % річних за період з дня видачі по 31.12.2006 включно; -15,00 % річних за період з 01.01.2007 по 31.01.2011 включно; -10.25 % річних за період з 01.02.201 По 31.03.2011 включно; - 9,75 % річних за період з 01.04.2011 до строку повернення кредитних коштів, вказаному в п. 2.4. кредитного договору; Б) 19,5 % річних за період з дати, вказаної в п. 2.4. кредитного договору до дня фактичного повернення кредитних коштів.
Відповідно умов п. 3.4. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 28.05.2015 року) нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісячно. Позичальник сплачує відсотки, в строк до 26 числа кожного місяця і не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки, нараховані за користування кредитними коштами з першого по останній день поточного місяця (включно).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (основний договір) 05.10.2011 року Публічним акпіонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті" (надалі - поручитель) укладений договір поруки №123 (надалі - договір поруки), за умовами якого (п.1.1. договору поруки), поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 90 000,00 грн. по договору про відновлювальну кредитну лінію № 60/2005 від 30.05.2005 року, укладеному між кредитором та позичальником, про надання позичальнику кредиту в розмірі 5 057 000.00 грн., сплатою відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з відсоткових ставок, передбачених в п. 3.1. кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки, підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника.
Згідно з п. 1.3. договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений з кредитним договором та згоден з його умовами.
Згідно з п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, в т.ч. по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених відсотків, оплаті комісійної винагороди, оплати неустойки по основному боргу і відсоткам, а також по відшкодуванню всіх збитків.
Відповідно до п. 1.1. договору поруки (в редакції додаткової угоди від 07.09.2015 до договору поруки) було встановлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 195 707,19 грн. за договором про відновлювальну кредитну лінію № 60/2005 від 30.05.2005 року, укладеному кредитором та позичальником, про надання позичальнику кредиту в розмірі 1 000 000,00 за сплатою відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з відсоткових вказаних в п. 3.1. кредитного договору.
Згідно з п. 5.1. договору поруки порука припиняється з припиненням основного зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання по Кредитному договору не пред'явив вимогу до Поручителя.
Згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки
За положеннями частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» № 1 від 24.11.2014 р. в п. 4.1.7. роз'яснено, що умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).
Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).
Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Аналогічна правова позиція щодо строку припинення поруки висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.09.2014 № 6-106цс14.
У порушення умов кредитного договору та приписів чинного законодавства у строки, визначені графіком платежів, а саме до 20 травня 2016 року включно, боржником не повернуто позивачу кредитні кошти у розмірі 55 087,14 грн. та не сплачено відсотки по кредиту у сумі 817 596,83 грн.
Позивач звернувся до поручителя (відповідача) з даним позовом (вимогою) 20.02.2017 року.
Проте, шестимісячний строк пред'явлення такої вимоги до відповідача сплив 21.11.2016 року, тобто позивачем не було пред'явлено вимогу до відповідача (поручителя) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за договором про відновлювальну кредитну лінію №61/2005 від 30.05.2005 року у відповідності до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Доказів звернення позивача з відповідною вимогою до відповідача до 21.11.2016 року позивачем суду не надано.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-6цс14-1 від 17.09.2014 року.
За таких обставин, та з урахуванням того, що порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" за договором поруки № 123 від 05.10.2011 року є припиненою з 21.11.2016 року, у задоволенні позову про стягнення 195 707,19 грн. заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №61/2005 від 30.05.2005 року на підставі договору поруки № 123 від 05.10.2011 року слід відмовити.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.06.2017р.
Суддя С.О.Чебикіна