ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.06.2017Справа №910/123/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця"
про стягнення заборгованості 846 965,03 грн.
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА"
про стягнення 101 917, 87 грн.
Суддя Усатенко І. В.
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом: Романцова Т. В. (за дов.), Кубрак О. О. (за дов.);
Від відповідача за первісним позовом: Яковенко А. О. (за дов.), Безхутрій К. О. (за дов.).
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в судовому засіданні 01.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця" про стягнення 846965,03 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.02.17.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва від 09.02.2017 № 03-23/464 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/123/17.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2017 справу передано для розгляду судді Усатенко І.В.
Ухвалою суду від 14.02.2017 розгляд справи призначено на 16.03.2017.
Через відділ канцелярії господарського суду 14.03.2017 від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця" надійшла зустрічна позовна заява від 10.03.2017 про стягнення 101 917, 87 грн. пені за порушення строків виконання робіт.
Ухвалою суду від 16.03.2017 зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, ухвалено справу розглядати в судовому засіданні призначеному на 16.03.2017.
В судовому засіданні 16.03.2017 судом була оголошена перерва до 15.05.2017.
Від позивача за первісним позовом 05.04.2017 через відділ канцелярії господарського суду надійшло письмове підтвердження про відсутність спору між тими ж сторонами та про той же предмет у провадженні господарський судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір та відзив на зустрічну позовну заяву від 14.03.2017 по справі № 910/123/17 (від 04.04.2017).
Від відповідача за первісним позовом через відділ канцелярії господарського суду 03.05.2017 надійшло повідомлення про скасування довіреностей, виданих Жигала Лесі Василівни та Безхутрій Каріні Олександрівні.
12.05.2017 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про перенесення судового розгляду.
В судовому засіданні 15.05.2017 представник позивача за первісним позовом подав суду клопотання про стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката (вих. б/н від 15.05.2017), в якому просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь витрати за сплату послуг адвоката в розмірі 21 000, 00 грн. та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Ухвалою суду від 15.05.2017 було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів. В судовому засіданні 15.05.2017 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошена перерва до 01.06.2017. Сторін зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо чинності договору та можливості його виконання. Відповідача за первісним позовом зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо клопотання про стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката та щодо п. 6.2. договору підряду № 27 - 09/2016УЗ-ПБМГ.
Через відділ канцелярії господарського суду 26.05.2017 від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення (вих. б/н від 25.05.2017) до яких також була додана нова довіреність від 24.05.2017 (не скасована) на представлення інтересів відповідача за первісним позовом Безхутрій К. О., від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо чинності договору підряду № ПЗ/Л-161075/НЮ від 28.09.2016 та обґрунтування можливості його виконання (вих. б/н від 26.05.2017).
В судове засідання 01.06.2017 представники сторін з'явилися. Позивач за первісним позовом в судовому засіданні надав суду письмові пояснення щодо деяких обставин справи (вих. б/н від 31.05.2017) та клопотання про витребування доказів (вих. б/н від 31.05.2017).
В клопотанні про витребування доказів позивач за первісним позовом просив суд витребувати у Служби капітальних вкладень Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) наступні документи:
- розпорядження голови правління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та начальника Служби капітальних вкладень Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», яке було ухвалено в жовтні 2016 року, щодо здійснення перерахування Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно - західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» авансу в розмірі 809 400, 00 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно - монтажна група».
Відповідач за первісним позовом проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечив, з підстав його необґрунтованості.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача за первісним позовом про витребування доказів суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Клопотання про витребування доказів обґрунтоване тим, що позивачу за первісним позовом стало відомо про наявність розпорядження щодо перерахування обумовлених сум в якості авансу на рахунок позивача.
Згідно зі ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Отже, в клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, проте позивачем за первісним позовом в його клопотанні не вказано обставин , які може підтвердити цей доказ.
Крім того, причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.
Доказів із яких би вбачалося, що позивачу за первісним позовом було відмовлено відповідачем за первісним позовом в отриманні доказу, про витребування якого клопоче позивач за первісним позовом, останнім до клопотання додано не було.
За вказаних обставин, суд погодився з відповідачем за первісним позовом щодо необґрунтованості клопотання про витребування доказів та відповідно відмовив в його задоволенні.
Представники сторін в судовому засіданні надали суду також усні пояснення по суті справи, в яких позивач за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач за первісним позовом проти задоволення первісних вимог заперечив. Позивач за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги також підтримав, а відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.
Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016, в частині сплати авансового платежу в розмірі 809 400, 00 грн.
Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення первісних позовних з підстав недобросовісного виконання позивачем за первісним позовом його зобов'язань за договором підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016, зокрема, щодо порушення графіку виконання робіт. Також, відповідач за первісним позовом вважає, що термін дії договору № ПЗ/Л-161075/НЮ від 28.09.2016 закінчився 31.12.2016, оскільки ні зі сторони позивача за первісним позовом, ні зі сторони відповідача за первісним позовом не було направлено жодних листів, пропозицій щодо продовження терміну дії договору, документального підтвердження необхідності та об'єктивності такого продовження.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконання з боку відповідача за зустрічним позовом його зобов'язань за договором підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016, в частині дотримання строків виконання робіт обумовлених договором.
Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, з тих підстав, з його боку умови договору підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016 виконувалися належним чином, і що прострочення строків виконання робіт є наслідком невиконання позивачем за зустрічним позовом його зобов'язань по сплаті авансу в розмірі 809 400, 00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, 28.09.2016 між позивачем за первісним позовом, як підрядником та відповідачем за первісним позовом, як замовником було укладено договір підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у встановлений строк завершити роботи по монтажу інженерних мереж, заповнення системи хладогентом та пусконалагоджувальні роботи по запуску системи кондиціонування на вокзалі ст. Київ - Пасажирський, підключити до електромережі (далі по тексту - роботи) відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується надати підрядникові фронт робіт, прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно з п. 2.1. договору сторони обумовили початок робіт з моменту підписання договору та надання замовником фронту робіт.
Відповідно до п. 3.1. договору загальна ціна договору на момент підписання становить 1 618 800, 00 грн., в тому числі ПДВ згідно додатку № 2. Аванс за договором складає 50 % вартості договору і становить 809 400, 00 грн., у тому числі ПДВ.
Розрахунки за договором, згідно п. 4.1. договору здійснюються в безготівковій формі, відповідно графіку вказаному в додатку № 1.
Відповідно до п. 4.2. договору підрядник надає замовнику форми КБ-2в, КБ-3 до 30 числа звітного місяця. Розрахунки між підрядником і замовником провадяться протягом 30 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (п. 4.3. договору).
У відповідності до п. 5.1. договору забезпечення виконання робіт матеріалами, технологічним, енергетичних, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника.
Згідно з п. 6.1.4. договору замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у разі, якщо підрядник не береться за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим.
Згідно з п. 6.2.2., 6.2.3., 6.2.4. договору замовник зобов'язаний надати підряднику не пізніше як за 1 добу до початку робіт будівельний майданчик, погоджену в установленому порядку виконавчу документацію та виконавчі схеми протягом трьох робочих днів після підписання договору, приймати та оплачувати роботи, виконані підрядником, відповідно до наданих форм КБ-2в, КБ - 3.
За умовами п. 6.3.1 договору підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими, про що підрядник повинен без затримки письмово сповістити замовника з обґрунтуванням негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт.
Згідно з п. 6.4.1. договору підрядник зобов'язаний своїми силами та засобами виконати всі роботи в об'ємі і строки, передбачені умовами договору, кошторисом і здати роботи замовнику в стані, що відповідає проектній документації.
Розділом 8 договору сторонами був визначений порядок прийняття робіт. Так, згідно п. 8.3 договору приймання робіт здійснюється відповідно до чинного порядку і оформлюється актом, в якому вказуються всі претензії до виконаних робіт. Усунення недоліків здійснюється силами і за рахунок підрядника в обумовлений сторонами строк.
Якщо при здачі - прийманні робіт виявляються суттєві недоробки, які виникли з вини підрядника, акт приймання виконаних підрядних робіт не підписується, і замовник може утримати вартість неякісно виконаних робіт. Утримані суми перераховуються протягом 30 банківських днів з дати усунення підрядником всіх виявлених порушень (п. 8.5. договору).
У пункті 11.2. договору сторонами погоджено, що у випадку порушення погоджених строків здачі робіт, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини підрядника, виявлених при прийманні робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки.
Пунктом 11.3. сторони узгодили, що у випадку прострочення терміну оплати платежів (за винятком утримання сум на час усунення підрядником виявлених недоліків), вказаних в п. 4.3. договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день затримки.
Відповідно до п. 11.7. договору в разі порушення графіків виконання робіт виконавець повертає замовнику аванс та додатково сплачує штраф у розмірі 5 % від суми неосвоєного авансу.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016, але в будь - якому випадку, до повного виконання зобов'язань (п. 15.1. договору).
В додатку № 1 договору сторони погодили графік фінансування робіт за договором, яким встановили, що авансовий платіж вноситься на закупку матеріалів у розмірі 50 % вартості робіт в жовтні 2016 року.
В додатку № 2 договору сторони погодили графік виконання робіт, яким встановили, що:
- технічне обстеження існуючої системи та інструментальне обстеження існуючої системи здійснюється за 10 календарних днів в першій декаді жовтня 2016 року;
- заправка системи азотом (перевірка герметичності) здійснюється за 5 календарних днів у другій половині другої декади жовтня 2016 року;
- відновлення ізоляційного покриття трубопроводів здійснюється за 10 календарних днів другої декади жовтня 2016 року;
- монтаж захисного кожуху здійснюється за 10 календарних днів третьої декади жовтня 2016 року;
- заправка системи фреоном здійснюється за 5 календарних днів другої половини третьої декади жовтня 2016 року;
- електромонтажні роботи «Конкорс» здійснюються за 10 календарних днів першої декади листопада 2016 року;
- заміна між блочної кабельно - провідникової продукції «Конкорс» здійснюється за 5 календарних днів другої половини першої декади листопада 2016 року;
- пробний пуск системи «Конкорс» здійснюється за 5 календарних днів першої половини другої декади листопада 2016 року;
- монтаж кабельно - провідникової продукції в підвальних приміщеннях вокзалу здійснюється за 20 календарних днів другої та третьої декад листопада 2016 року;
- електромонтажні роботи «Вокзал» та заміна між блочної кабельно - провідникової продукції «Вокзал» здійснюються за 10 календарних днів першої декади грудня 2016 року;
- підключення силових ліній та підключення обладнання здійснюється за 10 календарних днів другої декади грудня 2016 року;
- пусконаладка «Вокзал» та пусконаладка «Конкорс» здійснюється за 10 календарних днів третьої декади грудня 2016 року.
Приймання робіт з пусконаладки здійснюється після запуску системи кондиціонування та тестування протягом 48 годин безперебійної роботи при температурі навколишнього середовища +20 ° С та вище.
В додатку № 3 до договору сторонами був погоджений Об'єктний кошторис № 2-1 складений в поточних цінах станом на 26.09.2016, відомість трудомісткості і заробітної плати до об'єктного кошторису № 2-1, локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-1, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на монтажні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-3 на пусконалагоджувальні роботи та підсумкова відомість ресурсів.
В матеріалах справи наявний лист відповідача за первісним позовом вих. № 2803 від 13.10.2016 адресований позивачу за первісним позовом, яким відповідач за первісним позовом повідомив, що згідно графіку виконання робіт «закінчення робіт по монтажу інженерних мереж, заповнення системи хладогентом та пусконалагоджувальні роботи по запуску кондиціонування» в першій декаді жовтня місяця 2016 року позивач за первісним позовом повинен був провести технічне та інструментальне обстеження існуючої системи, проте станом на 13.10.2016 інформація про результати обстеження існуючих інженерних мереж до керівництва вокзалу не надходила. З огляду на зазначене, відповідач за первісним позовом просив підрядника в найкоротший термін з'явитись в технічний відділ вокзалу для оформлення акту - допуску та надати керівництву вокзалу на розгляд інформацію про результати обстеження існуючих мереж.
17.10.2016 сторонами фактично був оформлений акт - допуск для виконання пусконалагоджувальних робіт.
Позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом 26.10.2016 заяву вих. № 2510/16-1 від 25.10.2016, в якій зазначав, що станом на момент складення заяви ним були виконані роботи з технічного і інструментального обстеження існуючої системи, та виконуються роботи по відновленню ізоляційного покриття трубопроводів, згідно графіку виконання робіт та просив для подальшого виконання робіт та комплектації об'єкту обладнанням і матеріалами найближчим часом перерахувати авансовий платіж в сумі 809 400, 00 грн.
27.10.2016 за вх. № 3321 відповідачем за первісним позовом було зареєстровано звіт з огляду монтажу систем холодопостачання вентиляції з/д вокзалу, складений позивачем 26.10.2016 № 2610/16.
28.10.2016 за вх. № 3472 відповідачем за первісним позовом було зареєстровано Акт технічного та інструментального обстеження змонтованої частини систем холодопостачання систем вентиляції та кондиціонування Центрального вокзалу та «Конкорсу» згідно проектам 12645/НЮ/1-2-ОВ, 12645/НЮ/2-2-ОВ, складений позивачем за первісним позовом 26.10.2016 № 2610/16. Позивач за первісним позовом до матеріалів позовної заяви надав аналогічний документ із зазначенням дати - 25.10.2016 № 2510/16.
В жовтні 2016 року та в подальшому відповідач за первісним позовом аванс в розмірі 809 400, 00 грн. позивачу за первісним позовом не перерахував, і доказів іншого матеріали справи не містять. Відповідач за первісним позовом обставини справи щодо несплати ним авансу за договором не заперечує.
В листопаді 2016 року підрядник звернувся до замовника із листом вих. № 10-11/2016 від 11.11.2016, в якому звертав увагу замовника на право у відповідності до п. 6.3.1. договору не братися за роботу, та зупинити розпочату роботу у випадку несплати авансу за договором, зазначав, що несплата авансу унеможливлює виконання робіт за договором. Пізніше, підрядник звернувся до замовника із заявою вих. № 21-11/2016 від 21.11.2016, якою повідомив про призупинення виконання робіт за договором на підставі п. 6.3.1. договору, у зв'язку з несплатою замовником авансу.
Супровідним листом вих. № 29-12/2016 від 29.12.2016 (отриманий замовником 04.01.2017) підрядник надав замовнику акти виконаних робіт за формою КБ-3, КБ-2в на затвердження, які підписані замовником не були і доказів іншого матеріали справи не містять.
Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2017 року позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом листом вих. № 19-01/2017-1 від 19.01.2017, в якому окрім іншого пропонував виплатити авансовий платіж та переузгодити графік виконання робіт за договором (вказаний лист був отриманий ст. інспектором Корчаліною 19.01.2017).
На думку позивача за зустрічним позовом, підрядником було допущено прострочення виконання термінів робіт обумовлених договором, зокрема, щодо виконання робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи. Вартість невиконаних робіт, які підрядник мав виконати, на думку позивача за зустрічним позовом, згідно умов договору підряду становить 809 400, 00 грн.
Предметом первісного позову у справі є матеріально - правова вимога позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення з останнього 809 400, 00 грн. авансу за договором, 18 937, 74 грн. пені за період прострочення з 31.10.2016 по 30.12.2016, 14 569, 20 грн. 3 % річних за період прострочення з 31.10.2016 по 30.12.2016, 4 058, 09 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 року.
Предметом зустрічного позову є матеріально - правова вимога позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про стягнення з останнього 101 917, 87 грн. пені за несвоєчасне виконання його зобов'язань по виконанню робіт за договором за період прострочення з 28.09.2016 по 09.03.2017.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги піддягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Договір підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 850 ЦК України визначено обов'язок замовника сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
У відповідності до положень ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Пунктом 2.1. договору сторонами визначено, що початок робіт - з моменту підписання договору та надання замовником фронту робіт. Згідно акту - допуску для виконання пусконалагоджувальних робіт фактично фронт робіт був наданий підряднику 17.10.2016.
Як встановлено судом, в укладеному між сторонами договорі ними було погоджено, що забезпечення виконання робіт матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника (п. 5.1. договору) та сплату замовником авансу в жовтні 2016 року в розмірі 809 400, 00 грн. на закупку матеріалів.
Згідно погодженого сторонами графіку фінансування робіт (додаток № 1) визначено наступна вартість робіт: технічне обстеження існуючої системи (комплекс) 0, 00%; закупка матеріалів - авансовий платіж - 50, 00 %; реалізація проекту - оплата виконаних робіт 40, 00 %; пуско - налагоджувальні роботи - оплата виконаних робіт 10, 00 %.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно графіку фінансування робіт (додаток № 1) авансовий платіж на закупівлю матеріалів в розмірі 50 % вартості робіт за договором - 809 400, 00 грн. замовник був зобов'язаний сплатити на користь підрядника в жовтні 2016 року.
Вказані зобов'язання замовником виконані не були, і доказів іншого матеріали справи не містять.
При цьому, підрядником були виконані його зобов'язання щодо виконання робіт з технічного та інструментального обстеження існуючої системи, докази чого наявні в матеріалах справи. Такого висновку суд дійшов враховуючи, що позивачем за первісним позовом проведення відповідних робіт було оформлене актом технічного та інструментального обстеження змонтованої частини систем холодопостачання систем вентиляції та кондиціонування Центрального вокзалу та «Конкорсу» згідно з проектами 12645/НЮ/1-2-ОВ, 12645/НЮ/2-1-ОВ, що вказаний акт був наданий відповідачу за первісним позовом 26.10.2016, отримання акту відповідачем не оспорюється, і його надходження останнім було зареєстроване (докази чого наявні в матеріалах справи). Крім того, відповідачем за первісним позовом планувалося провести в листопаді 2016 року перевірку складеного акту обстеження (останнє вбачається із листа вих. № 3185 від 22.11.2016 адресованого позивачу за первісним позовом).
Суд дійшов висновку, що вказані роботи були виконані підрядником з порушенням графіку виконаних робіт, з огляду на дату акту технічного та інструментального обстеження змонтованої частини систем холодопостачання систем вентиляції та кондиціонування Центрального вокзалу та «Конкорсу» згідно проектам 12645/НЮ/1-2-ОВ, 12645/НЮ/2-2-ОВ, який датований 26.10.2016 та дату акту - допуску для виконання пусконалагоджувальних робіт, який датований 17.10.2016. Вказані роботи виконані підрядником у третій декаді жовтня 2016 року, в той час як мали б бути виконані у першій декаді жовтня 2016 року. При цьому, вартість вказаних робіт була визначена сторонами, як вже зазначалося судом, в розмірі 0, 00% від суми договору.
Доказів наявності у замовника претензій щодо виконаних підрядником робіт з технічного та інструментального обстеження існуючої системи матеріали справи не містять, а листи в яких замовник повідомляє підрядника про ініціювання перевірки виконаних робіт, не є доказами наявності претензій.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження сплати авансу у розмірі 809 400, 00 грн. відповідачем за первісним позовом суду не надано.
Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором в сумі 809 400, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, строк оплати авансу, у відповідності до графіку фінансування робіт (додатку № 1 до договору) є таким, що настав, а тому первісні позовні вимоги в частині стягнення авансу у розмірі 809 400, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховано положення ст. 631 ЦК України щодо строку договору (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору) та положення п. 15.1. договору, згідно якого договір діє в будь - якому випадку до повного виконання зобов'язань.
Доводи відповідача за первісним позовом щодо того, що з огляду на порушення підрядником графіку виконання робіт (додатку № 2), вимоги позивача за первісним позовом про стягнення авансу за договором є необґрунтованими, відхиляються судом на нижчевикладених підставах.
Як встановлено судом п. 6.1.4. договору передбачено право замовника вимагати розірвання договору у разі, якщо підрядник не береться за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим. Пунктом же, 11.2. договору передбачено, що у випадку порушення погоджених строків здачі робіт, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини підрядника, виявлених при прийманні робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки.
Отже, порушення підрядником строків виконання робіт, згідно умов договору, може мати наслідком розірвання договору за ініціативою замовника та/або стягнення пені. Водночас договором не передбачено, що внаслідок порушення підрядником строків виконання робіт замовник звільняється від своїх зобов'язань щодо сплати авансу.
Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що відповідач за первісним позовом скористався своїм правом на розірвання договору. Водночас, матеріали справи містять докази неодноразового звернення підрядника до замовника з питань сплати авансу.
Також, як вбачається із графіку виконання робіт, окрім робіт щодо технічного та інструментального обстеження існуючої системи, в жовтні 2016 року підрядник також був зобов'язаний виконати роботи щодо заправки системи азотом, відновлення ізоляційного покриття трубопроводів, монтажу захисного кожуху та заправки системи фреоном. Вказані роботи потребують витрат на матеріали, і відповідно не могли бути виконані підрядником до моменту виконання замовником його зобов'язань по сплаті авансу за договором.
Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст. 856 ЦК України).
Так, ст. 530 ЦК України визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з положеннями ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Позивач скористався своїм правом щодо зупинення виконання свого обов»язку за договором підряду №27-09/2016УЗ-ПБМГ (ПЗ/Л-161075/НЮ) від 28.09.2016, зазначене право позивача також прямо передбачено умовами договору.
Правом зупинити роботу у разі порушення замовником своїх зобов'язань підрядник також наділений згідно з п. 6.3.1. договору. І як підтверджено матеріалами справи підрядник відповідним правом скористався, направивши замовнику відповідного листа.
Твердження відповідача за первісним позовом стосовно того, що термін дії договору закінчився 31.12.2016, та відсутності з боку сторін пропозиції щодо продовження терміну дії договору відхиляються судом, як такі що спростовані матеріалами справи. Зокрема, п. 15.1. договору передбачено, що договір діє до 31.12.2016, але в будь - якому випадку, до повного виконання зобов'язань. Також, в матеріалах справи наявні докази, із яких вбачається пропозиція підрядника переузгодити графік виконання робіт, у зв'язку з несвоєчасною сплатою авансу.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 18 937, 74 грн. пені за період прострочення з 31.10.2016 по 30.12.2016, 14 569, 20 грн. 3 % річних за період прострочення з 31.10.2016 по 30.12.2016, 4 058, 09 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання.
У відповідності до п. 11.3. договору у випадку прострочення терміну оплати платежів, вказаних в п. 4.3. договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день затримки. Пунктом 4.3. договору внормовано, що розрахунки між підрядником і замовником провадяться протягом 30 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт. Проаналізувавши положення п. 11.3. та 4.3. договору суд дійшов висновку, що п. 11.3. договору встановлено нарахування пені за порушення строків остаточних розрахунків між сторонами, не щодо сплати авансу. Інших положень, які б внормовували нарахування пені за прострочення строків сплати авансу, договір не містить. Отже, договір укладений між сторонами не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань замовника щодо сплати авансу за договором.
Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов'язань по сплаті авансу по договору неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань по оплаті авансу в розмірі 809 400, 00 грн. не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач за первісним позовом є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в обсязі та за період визначених судом, в частині стягнення індексу інфляції нарахованого на суму боргу за листопад 2016 року - в обсязі визначеному позивачем за первісним позовом. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем за первісним позовом, судом встановлено, що позивачем за первісним позовом неправильно визначений початок періоду прострочення, що вплинуло на правильність здійсненого розрахунку.
При здійсненні перевірки розрахунку індексу інфляції, нарахованого позивачем за первісним позовом, судом встановлено, що позивачем за первісним позовом не правильно здійснений вказаний розрахунок. Проте враховуючи, що за розрахунком суду сума інфляційних втрат за листопад 2016 року становить значно більший розмір ніж 4 058, 09 грн., та що у відповідності до положень ст. 83 ГПК України суд не має право самостійно виходити за межі позовних вимог, відповідні позовні вимоги задовольняються судом в обсязі визначеному позивачем за первісним позовом.
Враховуючи, що договором строк внесення замовником авансу визначений так - жовтень 2016 року, суд дійшов висновку, що відповідний обов'язок відповідач за первісним позовом зобов'язаний був виконати у період з 01.10.2016 по 31.10.2016 включно, і відповідно прострочення виконання вказаного обов'язку наступає тільки з 01.11.2016. За розрахунком суду, здійсненого за допомогою система ЛІГА, за період прострочення з 01.11.2016 по 30.12.2016 з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 3 % річних в сумі 3 991, 56 грн.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем за первісним позовом не було надано до матеріалів справи доказів, що відповідають вимогам ст. 33, 34 ГПК України та спростовували б докази надані позивачем за первісним позовом на підтвердження обставин справи.
Підсумовуючи викладене первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст. 1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом
За змістом ст. 44 і 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат.
Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2017 між позивачем (як клієнтом) та Адвокатським об'єднанням «Романцова, Бончева і партнери» (як адвокатським об'єднанням) було укладено договір про надання правової допомоги від 20.12.2016, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором та відповідних додатках до нього.
Пунктами 2.1.1. - 2.1.6. вказаного договору сторони погодили надання клієнту послуг щодо стягнення заборгованості в судовому порядку за договором підряду № ПЗ/Л-161075/НЮ (27-09/2016УЗ-ПБМГ) від 28.09.2016.
Згідно додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги від 20.12.2016 вартість послуг адвоката складає 21 000, 00 грн.
Згідно наданих в матеріали справи копій платіжних доручень № 4 від 04.01.2017 та № 157 від 06.02.2017, послуги обумовлені вищевказаним договором, були сплачені позивачем в повному обсязі (21 000, 00 грн).
Інтереси клієнта - позивача за первісним позовом у даній справі представляла Романцова Т. В. (№ свідоцтва: 2593, дата: 27.06.2007, видано: Донецька обласна КДКА).
Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 21 000, 00 грн. є документально підтвердженими та обґрунтованими, і відповідно покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.
Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 101 917, 87 грн. пені за несвоєчасне виконання його зобов'язань по виконанню робіт за договором за період прострочення з 28.09.2016 по 09.03.2017 задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
За умовами п. 11.2. договору у випадку порушення погоджених строків здачі робіт, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини підрядника, виявлених при прийманні робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом, підрядником було допущено прострочення виконання термінів робіт обумовлених договором, зокрема, щодо виконання робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи. Вартість невиконаних робіт, які підрядник мав виконати, на думку позивача за зустрічним позовом, згідно умов договору підряду становить 809 400, 00 грн.
Однак суд не погоджується з таким твердженням позивача за зустрічним позовом, з огляду на наступне. Так, згідно графіку фінансування робіт (додатку № 1 до договору) вартість робіт з технічного обстеження існуючої системи (комплекс) у % від суми договору складає 0, 00%. При цьому, 50 % від суми договору складає авансовий платіж на закупку матеріалів. Отже, згідно умов договору вартість прострочених підрядником робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи становить 0, 00 % від суми договору, а не 809 400, 00 грн., як стверджує позивач за зустрічним позовом.
Згідно з додатком № 2 до договору технічне обстеження існуючої системи та інструментальне обстеження існуючої системи здійснюється за 10 календарних днів в першій декаді жовтня 2016 року; заправка системи азотом (перевірка герметичності) здійснюється за 5 календарних днів у другій половині другої декади жовтня 2016 року; відновлення ізоляційного покриття трубопроводів здійснюється за 10 календарних днів другої декади жовтня 2016 року; монтаж захисного кожуху здійснюється за 10 календарних днів третьої декади жовтня 2016 року; тощо.
Як встановлено судом, роботи по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи були виконані підрядником з порушенням графіку виконаних робіт, оскільки виконані відповідні роботи були у третій декаді жовтня, а не в першій, як встановлено графіком. Таке прострочення мало місце внаслідок, зокрема, оформлення сторонами акту - допуску для виконання пусконалагоджувальних робіт тільки 17.10.2010.
Врахувавши факт прострочення з боку відповідача за зустрічним позовом термінів виконання робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи, вартість таких робіт та положення п. 11.2 договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені в розмірі 101 917, 87 грн. за несвоєчасне виконання його зобов'язань по виконанню робіт за договором за період прострочення з 28.09.2016 по 09.03.2017. Оскільки за умовами договору пеня за прострочення термінів виконання робіт розраховується від вартості невиконаних робіт, яка в даному випадку становила 0, 00. Крім того, роботи по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи були виконані підрядником вже станом на 26.10.2016, про що свідчить акт технічного та інструментального обстеження змонтованої частини систем холодопостачання систем вентиляції та кондиціонування Центрального вокзалу та «Конкорсу» згідно проектам 12645/НЮ/1-2-ОВ, 12645/НЮ/2-2-ОВ.
Доводи позивача за зустрічним позовом щодо невиконання відповідачем за зустрічним позовом робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи станом на 06.01.2017 спростовані матеріалами справи, і відповідно є юридично неспроможними.
Всі інші доводи позивача за зустрічним позовом щодо недобросовісності підрядника не входять до предмету доказування вимог про стягнення пені за порушення термінів виконання робіт по технічному обстеженню системи та інструментальному обстеженню існуючої системи, а відтак відхиляються судом.
Судовий збір за розгляд первісних позовних вимог відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, за розгляд зустрічних позовних вимог - на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська Залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, кабінет 109; ідентифікаційний код 40051731) заборгованість у сумі 809 400 (вісімсот дев'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. зі сплати авансу, 3 % річних у сумі 3 991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 56 коп., інфляційні втрати у сумі 4 058 (чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 12261 (дванадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 74 коп. та 20268 (двадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 18 коп. адвокатських витрат.
3. В задоволенні інших первісних позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.
Повне рішення складено 06.06.2017
Суддя І.В.Усатенко