79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" травня 2017 р. Справа № 926/847/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т.Б.
судді Мирутенко О.Л.
ОСОБА_1
при секретарі Борщ І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - ОСОБА_2 (пред-к за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці №655 від 14.03.2017 року
на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 (суддя Проскурняк О.Г.)
у справі № 926/847/15
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
до відповідача 1 Виконавчого комітету Чернівецької міської ради;
до відповідача 2 Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”
про скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності
рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 у справі № 926/847/15 у позові Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради; до Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” про скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що нежитлова будівля, приміщення трансформаторної підстанції 1-1, площею 7,20 кв.м. в будинку літ. “Ф”, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17, належить до державної форми власності та увійшла до статутного фонду залізниці, як державне майно, що закріплене за залізницею. Отже, означене державне майно, а саме трансформаторна підстанція, площею 7,20 кв.м., на час виникнення означених правовідносин, уповноваженими органами державної влади, в межах їх компетенції, визначених Законом України №1540-XII та постановою КМУ №158, за установчим договором між Фондом державного майна України та Львівською залізницею передано правонаступнику - ПАТ “Українська залізниця”.
Враховуючи той факт, що позивач міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила з моменту внесення даних щодо права власності на спірний об'єкт нерухомого майна до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, формування якого в частині нерухомого майна здійснюється з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто лише з 13.11.2014 року (за цією датою було прийнято рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за державою в особі Міністерства інфраструктури України), суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом свого права в даній справі в межах строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати, мотивуючи це тим, що земельна ділянка та будівля, в якій знаходиться трансформаторна підстанція військового містечка № 41 перебувають у віданні Міністерства оборони України в особі КЕВ м.Чернівці. Відповідно до інвентаризаційних відомостей об'єктів нерухомості вказана будівля перебуває на обліку КЕВ м.Чернівці, крім того, трансформаторна підстанція збудована Міністерством оборони України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - 2 просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що всупереч вимог ст.ст. 33,34 ГПК України позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів набуття парва власності на спірний об'єкт.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 22 травня 1958 року актом приймання об'єкту в експлуатацію міста Чернівці, КЕЧ прийнято від будорганізації об'єкт 1285/2 - 849/3 будівництва т.п. 50 к/ват. Об'єкт будівництва введено в експлуатацію при представникові КЕЧ району (а.с. 19-20 Т.1)..
Так, з інвентарної картки обліку основних засобів у бюджетних установах та індивідуальної картки обліку будівель, трансформаторна підстанція, площею 21 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17 знаходиться на обліку КЕЧ району, правонаступником якого є КЕВ м. Чернівці, починаючи з 1953 року.
При цьому, згідно з інвентарних карток № 49, 53, 110045 вбачається, що частина вищезазначеної нежитлової будівлі - приміщення трансформаторної підстанції 1-1, площею 7,20 кв.м. перебуває на балансі залізниці з 1967 року.
Як вбачається з інвентарної картки для обліку основних засобів №49, трансформаторна підстанція, загальною площею 7.20 кв.м. складає інфраструктуру залізничного транспорту та відображений на балансі відокремленого підрозділу “Івано-Франківська дистанція електропостачання” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.
21 листопада 2005 року Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації виготовлена інвентаризаційна справа на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17 - трансформаторна підстанція 1-1.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №1001/22 від 20 грудня 2005 року “Про присвоєння поштових адрес, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, внесення змін до раніше прийнятого рішення виконкому міської ради…” (п.п. 2.2.9. цього рішення), оформлено право державної власності на нежитлові будівлі, що перебувають у господарському віданні Львівської державної залізниці, в тому числі - на приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. “Ф” на вул. Чкалова, 17 у м. Чернівці.
28 грудня 2005 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, приміщення трансформаторної підстанції 1-01, площею 7,20 кв.м. в буд. літ. “Ф”, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17.
На підставі вищевикладеного рішення видано свідоцтво на право власності за Державою, у господарському віданні Львівської державної залізниці на вищевказану будівлю.
Так, Законом України від 10 вересня 1991 року №1540-XII “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” унормовано, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 19 серпня 1991 року №158 покладено на Фонд державного майна УРСР виконання таких завдань: організація роботи та оформлення переходу в юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій союзного підпорядкування, визначення форм і порядку зміни державної власності, нагляд за ефективністю використання і здійснення акціонування державного майна УРСР.
24 жовтня 1991 року укладено установчий договір між Фондом державного майна України та Львівською залізницею, відповідно до пункту 5 якого Фонд державного майна України закріпив за Залізницею статутний фонд, основні фонди та оборотні засоби.
Згідно з технічного паспорту електропідстанції, паспорту заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції власним коштом, протягом 49 років обслуговувала та здійснювала ремонт вищезазначеної будівлі, монтаж та обслуговування пристроїв електропостачання, які в ній знаходяться. Крім того, доступ до приміщення трансформаторної підстанції мали виключно працівники залізниці, які за своїми посадовими обов'язками обслуговують трансформаторну підстанцію та здійснювали та продовжують здійснювати планово-попереджувальні роботи.
Так, з вищевикладеного слідує, що нежитлова будівля, приміщення трансформаторної підстанції 1-1, площею 7,20 кв.м. в будинку літ. “Ф”, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17, належить до державної форми власності та увійшла до статутного фонду залізниці, як державне майно, що закріплене за залізницею.
Отже, означене державне майно, а саме трансформаторна підстанція, площею 7,20 кв.м., на час виникнення означених правовідносин, уповноваженими органами державної влади, в межах їх компетенції, визначених Законом України №1540-XII та постановою КМУ №158, за установчим договором між Фондом державного майна України та Львівською залізницею передано правонаступнику - ПАТ “Українська залізниця”.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - державне територіальне-галузеве об'єднання “Львівська залізниця” звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказав, що під час виготовлення технічної документації по будівлі по вул. Чкалова, 17 в м. Чернівці, а саме 07.04.2015 року після отримання копії оскаржуваного рішення позивачу стало відомо про факт прийняття Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради від 20.12.2005 № 1001/22 "Про присвоєння поштових адрес, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, внесення змін до раніше прийнятого рішення виконкому міської ради із зазначеного питання (делеговані повноваження)", підпунктом 2.2.9 якого оформлено право державної власності на нежитлові будівлі, що перебувають у господарському віданні Залізниці, в тому числі на приміщення трансформаторної підстанції (далі - ТП) 1-1 площею 7,20 кв.м у будівлі літ. "Ф" по вул. Чкалова, 17 у м. Чернівці.
Відповідно до приписів ЦК України:
- позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256);
- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261);
- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.12.2005 № 1001/22 "Про присвоєння поштових адрес, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, внесення змін до раніше прийнятого рішення виконкому міської ради із зазначеного питання (делеговані повноваження)", копія цього рішення була видана позивачу з архівного відділу Чернівецької міської ради - 07.04.2015 року.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (від 21.09.2006 із змінами та доповненнями) Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.
Реєстр формується Фондом державного майна України за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів управління, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Формування Реєстру в частині нерухомого майна здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих зазначеними в абзаці першому цієї частини органами відповідно до законодавства.
При зміні керівника об'єкта державної власності передача майна від одного керівника до іншого здійснюється на підставі акту приймання-передачі.
Користувачами Реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни. Доступ до даних Реєстру здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі шляхом оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Порядок та умови користування Єдиним реєстром об'єктів державної власності, регламентується відповідним наказом Фонду державного майна України від 23.03.2005 № 662 (в редакції наказу Фонду державного майна України від 06.08.2013 № 1535).
Як зазначає відповідач-1, на підтвердження чого подає суду витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11369500 від 28.07.2006, нежилі будівлі, за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17, зареєстровані за № 15546987, на праві державної власності та перебувають у віданні Львівської державної залізниці на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ № 698138 від 28.12.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення № 1001/22 від 20.12.2005 року.
17 жовтня 2013 року Кабінетом Міністрів України затверджена постанова № 868 “Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Як зазначає відповідач-1 ним у відповідності до вимог постанови Кабінети Міністрів України від 17.10.2013 № 868 був отриманий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № ЕЕМ915678, виданий Реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області 13.11.2014 року.
Відповідно до цього витягу право власності на нерухоме майно - нежилі будівлі за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17, зареєстровано за державою в особі Міністерства Інфраструктури України на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ № 698138 від 28.12.2005. Даний запис про право власності № 7672251 був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.11.2014 року.
За таких обставин, враховуючи той факт, що позивач міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила з моменту внесення даних щодо права власності на спірний об'єкт нерухомого майна до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, формування якого в частині нерухомого майна здійснюється з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто лише з 13.11.2014 року (за цією датою було прийнято рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за державою в особі Міністерства інфраструктури України), суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом свого права в даній справі в межах строку позовної давності.
Крім того, позовна давність може бути застосована лише у випадку встановлення судом порушення прав позивача, чого у даному випадку встановлено не було.
Доводи апеляційної скарги спростовується вищенаведеними встановленими судами обставинами справи та дослідженими доказами у справі, і не визнаються такими, що є підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 у справі № 926/847/15- залишити без змін, апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці №655 від 14.03.2017 року - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 06.06.2017 р.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Судді Мирутенко О.Л.
ОСОБА_1