04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2017 р. Справа№ 910/18254/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Петрик М.О.
за участю представників:
від позивача: Алєксєєв С.С. - представник за довіреністю від 25.10.2016 року;
від відповідача: Стасюк П.Ю. - представник за довіреністю від 01.03.2017 року,
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року
у справі № 910/18254/16 (суддя Отрош І.М.)
за позовом Публічного апеляційного товариства «Українська Залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»
про стягнення 81 255, 00грн.
Публічне акціонерне товариство «Українська Залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» про стягнення 81 255, 00грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідачем у залізничній накладній № 53348595 від 09.04.2016 року було неправильно зазначено масу вантажу, який перевозився у вагоні № 95379772, що є підставою для покладення на відповідача як відправника вантажу відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 627, 50 грн. штрафу. Додатковим рішенням від 10.04.2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норму ст. 122 Статуту залізниць, оскільки ні судом, ні позивачем не було чітко встановлено та доведено, яка маса вантажу була у вагоні, а штрафні санкції було накладено з даних не про масу вантажу, а з даних про загальну масу вантажу з тарою.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» по справі № 910/18254/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 30.05.2017 року.
Представник позивача у судовоум засіданні 30.05.2017 року заперечував протии задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судовоум засіданні 30.05.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 09.04.2016 року на станції Сватове Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» (вантажовідправник) здійснено відправлення вагону № 95379772 (пшениці) до станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці (вантажоодержувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Микморсервіс Миколаїв», що підтверджується залізничною накладною № 53348595 від 09.04.2016.
Колегією суддів встановлено, що провізна плата за вагон № 95379772 від станції Сватове Донецької залізниці до станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці становить 16251 грн. 00 коп., про що зазначено у накладній № 53348595 від 09.04.2016.
Так, при проходженні вагону № 95379772 через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 95379772 та встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 95379772 не відповідає масі вантажу, вказаній відповідачем (вантажовідправником) у накладній № 53348595 від 09.04.2016, що підтверджується складеним залізницею на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці комерційним актом РА№012306/31 від 14.04.2016 року.
У комерційному акті РА№012306/31 від 14.04.2016 зазначено, що за документами значиться: пшениця, насипом, тара 21300 кг, нетто - 64960 кг. Фактично виявилось брутто - 85350 кг, тара з документу - 21300 кг, нетто - 64050 кг., що менше на 910 кг. Вагон у технічному відношення справний. Перевірка вагону здійснювалась комерційним агентом та представниками залізниці.
Колегією суддів встановлено, що вказаний вагон № 95379772 було відчеплено на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, про що зазначено у залізничній накладній № 53348595 від 09.04.2016, та на підставі залізничної накладною № 45329430 від 15.04.2016 було доправлено до станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці.
При цьому, на станції призначення (станція Миколаїв вантажний Одеської залізниці) було перезважено вагон № 95379772 та встановлено, що при перезважуванні вантажу не виявлено розбіжностей з відомостями щодо невідповідності маси вантажу, встановленими на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, що підтверджується відміткою станції призначення про стан вантажу, який прибув за актом попутної станції (міститься у комерційному акті РА№012306/31 від 14.04.2016).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача (вантажовідправника вантажу у вагоні № 95379772) штраф у розмірі 81255, 00 грн., нарахований за неправильно зазначену у залізничній накладній № 53348595 від 09.04.2016 масу вантажу (пшениці), що перевозився у вагоні № 95379772.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 "Про затвердження Статуту залізниць України").
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000 накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
Згідно зі ст. 30 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Залізниці можуть брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з відправниками або одержувачами.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ст. 38 Статуту залізниць України завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Домашні речі можуть перевозитися за пломбами залізниці або експедитора.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 861/5082 від 24.11.2000 відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як вбачається з накладної № 53348595 від 09.04.2016 вантаж (пшениця) у вагон № 95379772 було завантажено відправником (відповідачем) та вантаж перевозився насипом у вагоні закритого типу з пломбами; зважування було здійснено автомобільними вагами (тобто, спосіб визначення маси вантажу - ваговий).
Як зазначалося вище, при проходженні вагону № 95379772 через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 95379772 та встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 95379772 не відповідає масі вантажу, вказаній відповідачем (вантажовідправником) у накладній № 53348595 від 09.04.2016, що підтверджується складеним залізницею на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці комерційним актом РА№012306/31 від 14.04.2016 (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).
Так, у комерційному акті РА№012306/31 від 14.04.2016 зазначено, що за документами значиться: пшениця, насипом, тара 21300 кг, нетто - 64960 кг. Фактично виявилось брутто - 85350 кг, тара з документу - 21300 кг, нетто - 64050 кг., що менше на 910 кг. Вагон у технічному відношення справний. Перевірка вагону здійснювалась комерційним агентом та представниками залізниці.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, щодо невідповідності найменування маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Так, вказаний комерційний акт РА№012306/31 від 14.04.2016 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси вантажу, зазначеній у накладній № 53348595 від 09.04.2016, фактичній масі вантажу у вказаному вагоні.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що у залізничній накладній № 53348595 від 09.04.2016 вказано масу тари вагону № 95379772, що становить 21300 кг, а масу вантажу - 64960 кг. Водночас, відповідач (вантажовідправник) вказав на те, що на станції призначення відбулось перезважування вагону № 95379772 на вагах вантажоодержувача та виявилось, що маса тари вагону № 95379772 становить 20700 кг, а маса вантажу - 64750 кг.
При цьому, відповідач зазначив, що при перевірці позивачем маси вантажу у вагоні № 95379772 (на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці) вивантаження вантажу з вагону не відбувалось, а перезважування відбувалось вагону та вантажу разом, що, з огляду на відмінності щодо маси вагону № 95379772 (зазначеної у накладній № 53348595 від 09.04.2016 та виявленої вантажоодержувачем при отриманні товару) не може свідчити про невідповідність маси вантажу, зазначеній вантажовідправником у накладній № 53348595 від 09.04.2016, та позивачем у комерційному акті РА№012306/31 від 14.04.2016. Крім того, відповідач зазначив, що маса вагону вноситься залізницею автоматично до залізничної накладної.
Так, згідно з п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом".
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 19 Додатку № 3 до Правил оформлення провізних документів відправником зазначається: номер вагона. Рефрижераторна секція, код зчепу. Відомості про вагон послідовно: рід (калібровочний тип цистерни), кількість осей, вантажопідйомність, маса тари (якщо маса тари перевірялася вантажовласником шляхом зважування, маса тари, вказана на вагоні, зазначається в чисельнику, а маса, визначена шляхом зважування, - у знаменнику)"; слово "- власниці" замінити словом "приписки". Код залізничної адміністрації - власниці вагона. Відмітка "Секція. Не роз'єднувати". У разі перевезення вагонів маршрутом або групою за одною накладною зазначається: "Дивись відомість".
У разі завантаження вагона залізницею її працівник заповнює цю графу.
Таким чином, у випадку завантаження вагону відправником саме він вказує масу тари (вагону) у залізничній накладній, у випадку завантаження вагону залізницею - вказані відомості зазначаються працівником залізниці.
Як встановлено колегією суддів, завантаження у вагон № 95379772 було здійснено відповідачем (відправником) з огляду на що, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, саме він вказує у накладній масу тари, тобто масу вагону.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що значення маси вагону № 95379772 у залізничну накладну № 53348595 від 09.04.2016 було внесено не ним, а залізницею.
Що стосується тверджень відповідача про те, що перезважування на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було здійснено залізницею всього вагону разом із вантажем, а не окремо вантажу, суд зазначає, що відповідно до п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 861/5082 від 24.11.2000 зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження. При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Отже, чинним законодавством України не передбачено при перевірці маси вантажу, який перевозиться у вагоні, здійснювати вивантаження вантажу та зважувати його окремо від вагону.
Таким чином, позивач не зобов'язаний був вивантажувати вантаж (пшеницю) із вагону № 95379772 при перевірці маси вантажу у вказаному вагоні на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці.
Що стосується тверджень відповідача про різну масу вагону № 95379772, яка вказана у накладній № 53348595 від 09.04.2016, комерційному акті РА№012306/31 від 14.04.2016 (21300 кг) та визначеною на станції призначення (20700 кг), колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вже встановлено судом, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що масу вагону № 95379772, що становить 21300 кг, у залізничну накладну № 53348595 від 09.04.2016 було внесено залізницею.
Відповідач зазначив, що вагон № 95379772 був виданий вантажоодержувачу 17.04.2016, тоді як позивач зазначає, що перезважування вагону № 95379772 на станції призначення відбулось 18.04.2016, тобто після видачі вказаного вагону вантажоодержувачу.
При цьому, позивач вказав, що фактично вантаж був виданий відповідачу саме 18.04.2016, а не 17.04.2016, оскільки дата 17.04.2016 є датою проведення розрахунків за перевезення вантажу між сторонами та датою видачі перевізного документа вантажоодержувачу.
Відповідно до ст. 48 Статуту залізниць України вантажі видаються на станції призначення одержувачу, зазначеному у накладній, після внесення усіх належних залізниці платежів. Одержувач розписується в дорожній відомості про одержання вантажу.
Відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 18 червня 2011 року № 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи Пам'ятки № 1218 про подання вагонів під вивантаження, датою подання вагону № 95379772 під вивантаження є 18.04.2016 о 14:00 год. (пам'ятка підписана представником вантажовласника), з огляду на що суд дійшов висновку, що фактично вантаж, що перевозився у вагоні № 95379772, був виданий вантажоодержувачу саме 18.04.2016, у зв'язку з чим суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про те, що вантаж був виданий йому 17.04.2016.
При цьому, як встановлено колегією суддів, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а саме комерційним актом РА№012306/31 від 14.04.2016, складеним на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці за наслідками перезважування вагону № 95379772 вагонними вагами № 6, які пройшли повірку та на них було дозволено зважувати вантажі, що перевозяться залізницею, підтверджується факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 95379772, яка вказана відповідачем у залізничній накладній № 53348595 від 09.04.2016 (64960 кг), фактичній масі вантажу - 64050 кг (різниця - 910 кг).
Тобто, факт невідповідності маси вантажу був встановлений на проміжній станції - на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці.
При цьому, невідповідність маси вантажу 910 кг була підтверджена також на станції призначення (позивачем долучено до матеріалів справи копію виписки з книги перезважування на 150 тонних вагонних вагах № 218 повірених 25.12.2015, з якої вбачається, що на станції призначення перезважування вагону № 95379772 було здійснено 18.04.2014 о 14:00 год та встановлено, що брутто становить 85350 кг, тара (вагон) - 21300 кг, нетто (вантаж) - 64050 кг, тобто, менше на 910 кг.)
З огляду на викладене, колегія суддів, що твердження відповідача про те, що при перезважуванні вагону № 95379772 вантажоодержувачем було виявлено, що вага вагону № 95379772 становить 20700 кг, а маса вантажу - 64750 кг, є недоведеними та необгрунтованими.
До того ж, таке перезважування було здійснено на власній колії вантажоодержувача та на вагах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сісайд Термінал" після видачі вагону № 95379772 залізницею, що не спростовує факти, встановлені під час перевезення вантажу (а саме те, що на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було встановлено невідповідність маси вантажу, що перевозився у вагоні № 95379772, та яка вказана відправником (відповідачем) у накладній № 53348595 від 09.04.2016 - 64960 кг, фактичній масі вантажу, виявленій залізницею при перезважуванні - 64050 кг).
Також, відповідач зазначив, що перевірка маси вантажу у вагоні № 95379772 на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, тобто перезважування було здійснено на вагонних вагах, чергова повірка яких повинна була бути здійснена не пізніше 27.02.2016 (відповідно до технічного паспорту), однак відомостей про те, що повірка вказаних вагів була здійснена у вказані строки позивачем суду не надано, з огляду на що комерційний акт РА№012306/31 від 14.04.2016, складений на підставі відомостей про перезважування вагону № 95379772 на вказаних вагах (які не пройшли перевірку) не є належним доказом щодо невідповідності маси вантажу у вагоні № 95379772.
Так, колегією суддів встановлено, що перезважування вантажу у вагоні № 95379772 було здійснено на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці вагонними вагами вантажністю 150 тонн.
З технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 6 (вагонні ваги), що знаходяться на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці та якими було здійснено перезважування вагону № 95379772, вбачається, що 27.11.2015 у технічному паспорті зроблено відмітку про те, що наступний огляд перевірки вказаних вагів повинен бути здійснений не пізніше 27.02.2016 року.
При цьому, в технічному паспорті засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 6 (вагонні ваги) зроблено відмітку, що 26.02.2016 року була здійснена чергова перевірка вагів № 6 та зазначено, що вказаними вагами дозволяється здійснювати зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом; наступний термін перевірки - не пізніше 26.05.2016 року.
За таких обставин, враховуючи, що перезважування вантажу у вагоні № 95379772 було здійснено 14.04.2016 вагонними вагами № 6, які станом на дату перезважування пройшли повірку (ваги пройшли повірку 26.02.2016, а наступна повірка встановлена у строк не пізніше 26.05.2016) та були у стані, що відповідає вимог, які ставляться до вагонних вагів залізниці законодавством України, колегія суддів дійшла висновку, що перезважування вагону № 95379772 на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було здійснено засобами вимірювальної техніки, які повірені відповідно до вимог чинного законодавства України.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог апелянт зазначив, що перевірка маси вантажу здійснюється як правило тим самим способом яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, на станції відправлення маса вантажу була визначена автомобільними вагами, а перезважування на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було здійснено залізничними ваговими вагами, тобто, на думку відповідача, іншим способом.
Як встановлено колегією суддів, у вагоні № 95379772 перевозилася пшениця насипом, вага вантажу була визначена вантажовідправником автомобільними вагами (відповідно до інформації з накладної № 53348595 від 09.04.2016).
Як зазначалося вище, відповідно до п. 7 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 861/5082 від 24.11.2000 маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 861/5082 від 24.11.2000 загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній
Таким чином, визначення маси вантажу при його завантаженні відповідачем та при його перевірці залізницею на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було здійснено одним і тим самим способом - зважуванням, з огляду на що твердження відповідача про визначення маси вантажу на станції відправлення та на проміжній станції (Синельникове-1 Придніпровської залізниці) різними способами є необгрунтованими.
Таким чином, враховуючи неправильне зазначення відповідачем маси вантажу (нетто) у вагоні № 95379772 (недостача 910 кг), беручи до уваги розмір провізної плати від станції Сватове Донецької залізниці до станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці, що становить 16251 грн. 00 коп. (відповідно до накладної № 53348595 від 09.04.2016), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених законодавством України, для покладення на відповідача як вантажовідправника відповідальності у вигляді штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.
Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (16251 грн. 00 коп. (розмір провізної плати) * 5 = 81 255, 00 грн.), колегія суддів прийшла до висновку про його обґрунтованість.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції",).
Так, з матеріалів справи не вбачається понесення позивачем збитків у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у вагоні № 95379772.
Крім того, колегія суддів зазначає, що розмір провізної плати становить 16251 грн. 00 коп., тоді як позивач просить з відповідача стягнути штраф у розмірі 81255 грн. 00 коп., що на думку суду, враховуючи викладені вище обставини та відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, є неспіврозмірним, а тому погоджується із судом першої інстанції про зменшення розміру штрафу за неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 95379772 на 50%.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» про стягнення штрафу у розмірі 81255 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у сумі 40627 грн. 50 коп.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року у справі № 910/18254/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року у справі № 910/18254/16 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/18254/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко