04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" червня 2017 р. Справа№ 910/13359/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від стягувача:Жаданов Д.М.- представник;
Від боржника: не з'явились;
Від Міністерства юстиції України: Валевський О.О. - представник;
розглянувши апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" на дії/бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 910/13359/15 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен Груп"
про стягнення 7 291 636,57 доларів США, що еквівалентно 170 970 757,85 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен Груп" про стягнення 7 291 636,57 доларів США, що еквівалентно 170 970 757,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1118/01 від 18.11.2010.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен - Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" 7 291 636 доларів США 57 центів США (еквівалент, станом на день подачі позову до суду 25.05.2015р. становить 151 935 102,05 грн.). - основний борг за кредитним договором. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен - Груп" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.
29.09.2015 було видано відповідні накази.
16.12.2016 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" надійшла скарга на дії/бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №49073977 по наказу №910/13359/15 від 29.09.2015.
Ухвалою Господарського міста Києва від 17.02.2017 у справі № 910/13359/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" на дії/бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, а саме:
- визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича про повернення виконавчого документу стягувачеві від 02.12.2016;
- зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження № 49073977 щодо виконання наказу № 910/13359/15 від 29.09.2015, що видав Господарський суд м. Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен Груп" боргу на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк";
- визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича по виконанню наказу № 910/13359/15 від 29.09.2015, що видав Господарський суд м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен Груп" боргу на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк".
Не погоджуючись з ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 по справі № 910/13359/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" на дії/бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № 49073977 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи.
Одночасно апелянтом подано заяву про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №910/13359/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017, поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України до провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2017.
01.06.2017 через канцелярію від стягувача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких стягувач просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні, призначеному на 01.06.2017, представник Міністерства юстиції України надав пояснення по справі, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 по справі № 910/13359/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Представник стягувача надав пояснення по справі, підтримав доводи викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Боржник у вказане судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлялись належним чином.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників боржника.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - ЗУ "Про виконавче провадження") а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Тарасом Володимировичем 22.10.2015 було відкрито виконавче провадження № 49073977, щодо виконання Наказу № 910/13359/15 від 29.09.2015, про стягнення з ТОВ "Імобілен-Груп" боргу на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк".
Листом АТ "Родовід Банк" вих. № 17-11-б.б/2509 від 06.06.2016 повідомило Державну виконавчу службу про наявність на рахунку ТОВ "Іммобілен-Груп" № 26002005001246 у банку АТ "Родовід Банк" грошових коштів у сумі 7,27 грн., проте дій щодо звернення стягнення їх ним не було вчинено. Також, ПАТ "Мегабанк" листом вих.. № 10-10243 від 08.06.2016, повідомив що на рахунку ТОВ "Іммобілен-Груп" № 26008260264 "недостатньо грошових коштів для звернення стягнення за виконавчим документом", проте державним виконавцем не було вчинено жодних дій для встановлення точної суми коштів на цьому рахунку боржника та звернення стягнення на них.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження ; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Статтею 10 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії державного виконавця не відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження", і вчинені в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі № 910/13359/15 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/13359/15 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська