"30" травня 2017 р. Справа № 922/4106/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: Гур'єв М.В.
1-го відповідача: Красінський І.С.
Дикий Ю.О.
2 -го відповідача та третіх осіб - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "СБЕРБАНК" (вх. № 1427Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017 р. у справі № 922/4106/16
за позовом ПАТ "СБЕРБАНК", м. Київ
до 1. ПрАТ "Харківський коксовий завод", м. Харків; 2. ПрАТ "Коксолит", м. Дніпро, треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ПрАТ "ТЕРМОЛАЙФ", м. Харків; 2. ТОВ "КОКСОТРЕЙД", м. Дніпро; 3. ТОВ "Аромасервіс", м. Харків; 4. АТОВ "CARBO TRADING LIMITED", Кіпр 5. ТОВ "Менеджмент Логістик Компані", м. Харків 6. ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 133058,52 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову складає 3 414 140,32 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2017 р. (суддя Чистякова О.І.) відхилено клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження у справі №922/4106/16 до отримання підтвердження виконання судового доручення.
Відхилено клопотання 1-го відповідача про витребування додаткових доказів.
Клопотання 1-го відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи задоволено частково.
Призначено по справі № 922/4106/16 судову економічну експертизу.
Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8-а).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
На вирішення судового експерта поставлено запитання, які зазначені в резолютивній частині даної ухвали.
Зобов'язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Зобов'язано експертну установу надіслати копії експертного висновку сторонам у справі відповідно до ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Оплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" (61010, м. Харків, Червоношкільна Набережна, буд.24, код ЄДРПОУ 24481702).
Вирішено направити матеріали справи №922/4106/16 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Експертній установі рахунок на оплату вартості експертизи направити Приватному акціонерному товариству "Харківський коксовий завод" (61010, м. Харків, Червоношкільна Набережна, буд.24, код ЄДРПОУ 24481702).
Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду на протязі 3 календарних днів з моменту оплати.
Зобов'язано ПАТ "СБЕРБАНК" через канцелярію суду в строк до 28 квітня 2017 року надати до господарського суду Харківської області дві нотаріально засвідчені копії перекладу на англійську мову ухвали господарського суду Харківської області від 18 квітня 2017 року про зупинення провадження у справі № 922/4106/16.
Провадження у справі 922/4106/16 зупинено.
ПАТ "СБЕРБАНК" подало на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати. Судові витрати покласти на ПрАТ "Харківський коксовий завод".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу без обґрунтування доцільності проведення експертизи, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та неможливість вирішення справи по суті позовних вимог, а поставлене ж судом першої інстанції перед експертами питання з встановлення дійсного розміру заборгованості не вимагає спеціальних досліджень, його вирішення віднесено виключно до компетенції суду. Також, апелянт зазначає, що у сторін у справі та у суду є всі можливості для вивчення на підставі первинної документації, наданих банком розрахунків, на предмет їх достовірності та актуальності, тому у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі та призначення судово-економічної експертизи. На думку позивача, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст.. 129 Конституції України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 16.05.2017 р.
1-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її цілком обґрунтованою та законною, судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності ухвали, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 1-й відповідач зазначив, що судом першої інстанції правомірно призначено судову експертизу по справі, за наявності законних підстав для такого призначення та з метою визначення дійсного розміру заборгованості за кредитним договором, а також правомірності нарахування їх позивачем.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 18.05.2017 р.
Позивачем надані письмові пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 р. Клопотання про продовження строку на розгляд апеляційної скарги задоволено. Продовжено термін розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.05.2017 р.
30.05.2017 р. позивачем надані додаткові пояснення до апеляційної скарги.
1-м відповідачем 30.05.2017 р. надані додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.
Представники 2-го відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача та у відзиві на неї доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в сумі 133058,52 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову складає 3 414 140,32 грн.
Тобто, предметом спору у даній справі є стягнення частини заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії.
Відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням, в якому просить суд призначити судово-економічну експертизу у зв'язку з його не погодженням з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, проведення експертизи просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Задовольняючи частково клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, суд першої інстанції виходив зі складності наданих позивачем розрахунків та великий обсяг документів, на підставі яких вони здійснені. На думку суду першої інстанції, вирішення питання щодо відповідності зроблених позивачем розрахунків умовам договору про відкриття кредитної лінії потребує спеціальних знань.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції призначив по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експерту Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та на вирішення судово-економічної експертизи поставив наступні питання:
1) Чи відповідають надані позивачем розрахунки заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 р. станом на 21.11.2016 умовам цього договору та додаткових угод до нього та чи підтверджуються вони первинними документами:
- за кредитною лінією (тіло кредиту)?
- за процентами за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 04.11.2014 по 04.11.2016?
- за пенею, нарахованою за прострочення повернення заборгованості за Кредитом?
- за пенею, нарахованою за прострочення сплати процентів за користування Кредитом?
2) Яка фактична сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 р. станом на 21.11.2016:
- за кредитною лінією (тіло кредиту)?
- за процентами за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 04.11.2014 по 04.11.2016?
- за пенею, нарахованою за прострочення повернення заборгованості за Кредитом?
- за пенею, нарахованою за прострочення сплати процентів за користування Кредитом?
3) Яка фактична сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 р. по сплаті процентів за період з 04.10.2016 по 03.11.2016?
В ході перегляду ухвали суду в апеляційному порядку, представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу і заявив, що оскаржує ухвалу повністю - як в частині призначення судової експертизи, так і в частині зупинення. В обґрунтування позиції щодо можливості апеляційного перегляду ухвали про призначення судової експертизи представник позивача послався на практику ВГСУ у справах 918/1164/15 № 918/1207/15, 910/11780/16.
В свою чергу, представники відповідача заперечували можливість апеляційного оскарження ухвали про призначення судової експертизи і також посилалися на практику ВГСУ (постанова у справі 910/13245/14 та багатьох інших) та положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Дослідивши матеріали справи та додану сторонами судову практику, колегія суддів констатує, що судова практика ВГСУ з цього питання носить суперечливий та взаємовиключний характер, оскільки рішеннями одного і того ж суду констатувалася як можливість апеляційного перегляду ухвали про призначення судової експертизи, так і неможливість такої процедури.
В цьому аспекті колегія суддів зазначає, що належне юридичне і формальне обґрунтування мають як ті, так і другі рішення, тому вирішення даної колізії тільки шляхом сприйняття апеляційним судом тієї чи іншої правової концепції є недовершеним, невірним способом вирішення колізії.
Тому, вирішуючи правову колізію, яка наявна у даному спорі, колегія суддів опирається не тільки на суперечливі і взаємовиключні юридичні обґрунтування у конкретних спорах, а перш за все на базовий правовий принцип - принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними у справі ЄСПЛ Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі Суд зазначає, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін «передбачено законом» передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, очевидно відноситься і судова практика.
У справі Steel and others v. The United Kingdom Суд наголосив: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні (громадян України та юридичних осіб-резидентів).
В цьому аспекті слід визнати, що сталою, визнаною та передбачуваною є правова позиція щодо неможливості апеляційного перегляду ухвали про призначення судової експертизи.
Так, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Таким чином, не заперечуючи по суті юридичну аргументацію наведеної в деяких рішеннях ВГСУ позиції щодо можливості апеляційного перегляду ухвал про призначення судової експертизи (на думку колегії суддів ця позиція має великі резони), колегія суддів зазначає, що така позиція на даний час не має права на існування в силу приписів принципу правової визначеності.
Очевидно, що застосуванню такої правової позиції повинні передувати по-перше, зміна актів тлумачення (Постанови Пленуму ВГСУ та інформаційних листів), по-друге, одночасна уніфікація судової практики з цього питання, чого на даний час не зроблено. Суперечливе і непослідовне застосування цієї правової позиції, яке відбувається зараз, порушує принцип правової визначеності і тим самим шкодить інтересам необмеженої кількості учасників цивільного обороту.
За таких умов колегія суддів вважає неприпустимим подальше збільшення непевності і хаотичності судової практики з цього питання і вважає за необхідне відмовити в апеляційному перегляді ухвали про призначення судової експертизи.
Щодо перегляду спірної ухвали в частині зупинення провадження у справі, що безумовно може бути предметом апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає, що гіпотетичне задоволення апеляційної скарги в цій частині не тягне задоволення законного інтересу позивача, спрямованого на скорочення строків вирішення спору судами.
Так, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надіслання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Так, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії. За таких обставин, колегія суддів не вважає належним аргументом посилання першого відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
У зв'язку з вказаним вище, колегія суддів вважає, що скасування самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість проведення судом апеляційної інстанції процесуальних дій, - проведення експертною установою судової експертизи та не відновить порушене право скаржника, за захистом якого останній звернувся до суду.
Тому в даному випадку скасування ухвали в частині зупинення може привести тільки до пропуску судами встановлених законом строків вирішення спору, але ніяким чином не вплине на тривалість проведення експертного дослідження і не вплине на законний інтерес позивача щодо скорочення строків вирішення спору.
В силу викладеного колегія суддів не вбачає резонів скасування ухвали в цій частині.
Дана позиція узгоджується з висновками, викладеними в постановах Вищого господарського суду України у справах № 910/3159/14 від 29.04.2015р., № 922/4285/14 від 15.04.2015р., № 912/4541/14 від 16.04.2015р.
На підставі викладеного, колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 18.04.2017 р. у справі № 922/4106/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 79, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПАТ "СБЕРБАНК" на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017 р. у справі № 922/4106/16 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017 р. у справі № 922/4106/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.