04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"31" травня 2017 р. Справа№ 910/2478/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря Халько В.А.,
та представників:
від позивача - Негода В.І. - дов. б/н від 01.03.2017р.;
від відповідача - Турі Н.І. - дов. №05.1/3221 від 17.03.2017р.,
Кисляк Ю.С. - дов. №1044 від 30.01.2017р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фабрика Здорово»
на рішення господарського суду м.Києва від 03.04.2017р.
у справі №910/2478/17 (суддя Марченко О.В.)
за позовом ТОВ «Фабрика Здорово»
до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
про визнання інформацію недостовірною і такою, що принижує ділову
репутацію, зобов'язання її спростувати
Рішенням господарського суду м.Києва від 03.04.2017р. у справі №910/2478/17 у позові ТОВ «Фабрика Здорово» відмовлено повністю.
Не погоджуючись з винесеним рішення суду, ТОВ «Фабрика Здорово» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м.Києва від 03.04.2017р. у справі №910/2478/17 скасувати та прийняти нове, яким визнати недостовірною інформацію стосовно Фабрики, яку було розповсюджено на офіційному порталі Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - Управління) http://www.dpss.qov.ua/ 08.09.2016 в статті "Випадки захворювання на ботулізм в м. Києві"; зобов'язати Управління спростувати інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації позивача і яку було розповсюджено на офіційному порталі відповідача http://www.dpss.qov.ua/ 08.09.2016р. в статті "Випадки захворювання на ботулізм в м. Києві" на тому ж офіційному порталі у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Управління просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Фабрика Здорово» та залишити рішення місцевого суду від 03.04.2017р. без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2017р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ділова репутація - це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.
Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Позов мотивовано тим, що у мережі Інтернет на офіційному сайті Управління http://dpss.gov.ua 08.09.2016р. відповідачем було поширено спірну інформацію у статті "Випадки захворювання на ботулізм в м. Києві" такого змісту: "Згідно з даними ДУ "Київський МЛЦ МОЗ України" від 02.09.2016р. № 2524 у м. Києві зареєстровано два випадки захворювання на ботулізм. Спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві розпочато епідеміологічне розслідування випадків захворювання на ботулізм, під час якого з'ясовано, що захворілі 31.08.2016р. та 01.09.2016р. вживали в їжу консервовану тушонку "Курка по-домашньому "Здорово" ТМ "Перший ряд", промислового виробництва (м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 71, Чернігівська область, ТОВ "Фабрика Здорово", дата виготовлення 10.02.2016), придбану в магазині "Еко-маркет" ТОВ "ЕКО" (м. Київ, вул. Ернста, 14 А). З метою запобігання захворювання на ботулізм, суб'єктам господарської діяльності доручено посилити контроль за дотримання вимог технологічного процесу під час виробництва, якістю та умовами зберігання продукції. Епідеміологічне розслідування продовжується.".
З матеріалів справи вбачається, що позивач заходи досудового врегулювання даного спору вживав і 30.09.2016р. надіслав відповідачу лист № 324, в якому просив спростувати спірну інформацію.
У свою чергу, Управлінням було надіслано Фабриці відповідь (лист від 07.10.2016р. № 5858), в якій вказало, що відповідно до даних епідеміологічного анамнезу хворих інформація, яка була розміщена на сайті відповідача, щодо двох випадків захворювання на ботулізм мешканців м. Києва, які вживали в їжу консервовану тушонку "Курка по-домашньому "Здорово" торговельної марки "Перший ряд" промислового виробництва, є достовірною та не містить відомостей, які принижують ділову репутацію суб'єкта господарювання.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", далі - постанова Пленуму № 1).
У пункті 9 постанови Пленуму № 1 зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Відповідно до пункту 12 Постанови № 1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Місцевим судом було встановлено, що спірна інформація була поширена на офіційному сайті відповідача, що підтверджено самим Управлінням.
Частиною другою статті 302 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не було доведено того, що інформація, яка була зазначена у спірній статті, є недостовірною з огляду на таке.
У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
В матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що вислови, викладені у статті, не відповідають дійсності.
З листа Київської міської клінічної лікарні (далі - Установа) від 30.03.2017р. №0239 (а.с. 70) вбачається, що хворі, про яких йшла мова у статті, дійсно хворі на ботулізм і вживали у їжу консерву виробництва Фабрики.
Вбачається, що спірна інформація була поширена відповідачем з посиланням на джерело отримання, а саме Установу, а тому в порядку статті 302 ЦК України відповідач не зобов'язаний перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Крім того, зі змісту статті вбачається, що Управлінням були лише викладені фактичні обставини, які по суті позивачем не спростовані.
Відповідно до частин першої - третьої статті 17 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» громадяни та їх об'єднання мають право на отримання достовірної інформації щодо епідемічної ситуації в Україні.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я зобов'язані періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи.
За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів, зазначених у частині другій цієї статті, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, поширюючи спірну інформацію, Управління діяло на виконання вимог чинного законодавства України, виконуючи при цьому покладені на нього Законом обов'язки.
Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.
В матеріалах справи відсутні докази (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували поширення відповідачем недостовірної інформації та завдання його діями шкоди діловій репутації Фабрики.
Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив ТОВ «Фабрика Здорово» у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ТОВ «Фабрика Здорово» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 03.04.2017р. у справі №910/2478/17 - без змін.
Справу №910/2478/17 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков